У місцях позбавлення волі в РФ і на території окупованого Криму утримують 87 українських політв'язнів.
Як передає кореспондент УНІАН, про це на прес-конференції в Києві повідомила координатор громадської організації "КримSOS" Таміла Ташева.
За словами Ташевої, на даний момент у "справах Хізб ут-Тахрір" проходять 63 кримських татарина, а загалом у місцях позбавлення волі на території окупованого Криму і в РФ перебувають 87 українських політв'язнів.
Вона повідомила, що українські правозахисні організації подали списки політв'язнів до Офісу президента.
"З нами комунікували й сказали, що ні про кого не забудуть, і що йде робота стосовно кожного з політв'язнів", - зазначила Ташева.
Вона додала, що українські правозахисні організації розцінюють обшуки, арешти і звинувачення кримських татар у тероризмі як тиск на активістське середовище на півострові, як етнічну дискримінацію й переслідування за національною та релігійною ознаками і вважають такі дії РФ у Криму "гібридною депортацією" татар.
За словами кримськотатарської активістки Муміне Салієвої, дружини фігуранта другої бахчисарайської групи "справи Хізб ут-Тахрір" Сейрана Салієва, кримських татар на півострові переслідують за їхню активну позицію та мирний протест проти дій окупаційної влади.
"Мій чоловік - це не лише мій супутник життя, для мене він і уособлення боротьби, боротьби не лише за свою свободу та свободу політв'язнів, а й за захист свого народу... Сьогодні на нього навісили кліше терориста... Він пожертвував своєю свободою, щоб громадськість як у Криму, так і за його межами, побачила на власні очі, як із корисних осередків соціуму роблять так званих терористів і екстремістів... Це все показник того, що сьогодні репресують кримськотатарський народ", - підкреслила вона.
Салієва зазначила, що правозахисники та активісти в Україні й на міжнародній арені розповідають про переслідування кримських татар, проте, за її словами, Україні та світовій спільноті необхідно посилити всі можливі важелі тиску, а також використовувати допустимі механізми, щоб РФ припинила репресії стосовно кримських татар.
"Безумовно, обмінні процеси - це можливість звільнити політв'язнів, бранців, яких сьогодні утримують у в'язницях, умови в яких прирівнюються до нелюдських тортур...
Але разом із цим важливо розуміти, що обмін - це не докорінне вирішення тих репресій, які сьогодні відбуваються в Криму, тому ми боремося за звільнення всіх політв'язнів, але також ми боремося за звільнення кримськотатарського народу із пут несправедливості, беззаконня та зла стосовно нього...
Читайте такожЗеленський розповів, за яких умов та коли пройде наступний обмін з Росією
Звільнені в рамках можливого обміну кримські татари будуть нев'їзними до Криму, вони будуть відірвані від свого коріння, а процес переслідування й тиску не зупиниться, з ним необхідно боротися, й це має відбуватись доти, доки кримські татари не зможуть спокійно жити на своїй землі", - підкреслила активістка.
Голова "КримSOS" також наголосила, що в Україні досі на законодавчому рівні не врегульовано статус політв'язнів і військовополонених, який би гарантував надання їм медичної та соціальної допомоги.
"Досі немає базового закону, що врегулював би статус людей, яких утримують за політичними мотивами. Тому ми - правозахисні організації та родичі - наполягаємо на якнайшвидшому ухваленні такого законодавчого акта... Ми сподіваємось, що він буде внесений від імені президента як невідкладний і буде ухвалений Верховною Радою", - заявила Ташева.
За її даними, в найближчі кілька тижнів Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб направить доопрацьований разом із правозахисними та громадськими організаціями законопроект до Офісу президента.
