Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір висловив стурбованість щодо положень в новому українському законопроекті про протидію дезінформації.
Читайте такожГолова ОБСЄ про Донбас: попереду довга дорога до тривалого миру
Про це йдеться у його заяві, оприлюдненій на сайті ОБСЄ.
«Я розумію потребу боротьби проти дезінформації, особливо у контексті нинішнього конфлікту в Україні і довкола неї. Але це не треба робити за рахунок свободи медіа і за допомогою втручання держави у медіа-контент та організацію журналістської діяльності у країні», - заявив Дезір.
Також він додав, що нинішнє законодавство вже забезпечує механізми, щоби протидіяти суспільно небезпечній інформації.
«Боротьба з дезінформацією є законною метою. Але право усіх на свободу висловлювання думки, що закріплено у Конституції України, і у її зобов'язаннях ОБСЄ, і міжнародних зобов'язаннях має повністю дотримуватися», - наголосив Дезір.
Також представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ зазначив, що самостійне регулювання, підтримка професійних стандартів журналістики і ініціативи з перевірки відповідності фактів, незалежність медіа, різноманітність джерел для розвінчування фальшивої інформації та розвиток медіа-грамотності - це ключові компоненти у боротьбі з інформаційною маніпуляцією та для першочергового забезпечення доступу до надійної інформації.
Дезір також заявив, що готовий брати участь в обговореннях з владою законопроекту та надати правовий аналіз законопроекту, аби забезпечити відсутність негативного впливу на свободу медіа, а також забезпечити відповідність до міжнародних стандартів.
Як повідомляв УНІАН, 17 січня Міністерство культури, молоді та спорту опублікувало основні положення законопроекту про протидію дезінформації. Обговорення документа триватиме місяць, після чого відбудеться розгляд урядом і Верховною Радою.
Пропонується запровадити в Україні інститут уповноваженого з питань інформації, який здійснюватиме моніторинг інформаційного простору, реагуватиме на заяви про дезінформацію, звертатиметься до судів та правоохоронних органів, якщо виявлятиме ознаки дезінформації.
Так, за поширення дезінформації, за умови добровільного спростування, починаючи з третього факту порушення протягом одного року, каратиметься накладанням штрафу у розмірі 1 тис. мінімальних зарплат (з 1 січня МЗП складає 4 тис. 700 грн, відповідно – 4,7 млн грн) за кожен випадок порушення.
Поширення дезінформації за відсутності добровільного спростування тягне за собою накладення штрафу у розмірі 2 тис. МЗП.
Менші штрафи – у розмірі 5 МЗП чи 20 МЗП пропонується накладати, наприклад, за нерозміщення або несвоєчасне розміщення відповіді щодо дезінформації за заявою уповноваженого чи ненадання у встановлений цим законом строк відповіді на заяву чи запит уповноваженого.
Штрафи застосовуватимуться виключно судом за умови задоволення заяви уповноваженого з питань інформації.
Читайте такожБородянський: тільки 8% українців можуть відрізнити фейк від не фейку
Передбачається, що до кримінальної відповідальності притягатимуть за систематичне умисне масове розповсюдження завідомо недостовірних повідомлень про факти, події або явища, що становить загрозу національній безпеці, громадській безпеці, територіальній цілісності, суверенітету, обороноздатності України, права українського народу на самовизначення, життя та здоров’я громадян, стану довкілля. І в цьому випадку передбачають покарання у вигляді штрафу від 5 тис. до 10 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85 тис. -170 тис. грн) або виправними роботами на термін від 1 до 2 років.
Кримінальна відповідальність передбачена за поширення дезінформації з використанням комп’ютерних програм, призначених для автоматичного масового розповсюдження інформації (ботів), або спеціально організованої системи (групи) облікових записів або користувачів інформаційних послуг або засобів умисного фальшування. Це тягне за собою покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років. За фінансування масової дезінформації – позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.
Повторна масова дезінформація або організована дезінформація, що призвела до тяжких наслідків чи завдала матеріальної шкоди у великому розмірі тягне за собою ув'язнення на термін від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
