За місяць до вбивства Шеремет літав до Москви на зустріч з екс-міністром доходів і зборів Олександром Клименком / Фото УНІАН, В'ячеслав Ратинський

Українські слідчі проігнорували факт визнання вбивства журналіста Павла Шеремета з боку члена найближчого оточення Олександра Клименка - екс-міністра доходів і зборів в уряді Віктора Януковича, який втік до РФ.

Про це йдеться в розслідуванні видання «Заборона».

Журналісти-розслідувачі отримали доступ до документів зі справи Шеремета, які свідчать про те, що в серпні 2016 року, незабаром після вбивства журналіста, в поліцію звернулася жінка на ім'я Марина Мацюк. Вона розповіла про знайомого на ім'я Максим Зотов, який зізнався у вбивстві журналіста. За її словами, через кілька днів після цього він погрожував їй, а також пропонував гроші в обмін на мовчання.

Відео дня
Показання Мацюк з матеріалів справи. Фото: Заборона
Показання Мацюк з матеріалів справи. Фото: Заборона

Однак поліція не стала досліджувати особистість Максима Зотова.

Як з'ясували журналісти «Заборони», Максим Зотов є уродженцем Донецька, членом найближчого оточення Олександра Клименка, який був неофіцальним власником «Радио Вести Украина», де працював Павло Шеремет.

Схема: Заборона, портреты: AVE
Справа на фото - Максим Зотов. Фото: з інстаграм-сторінки Богдана Хмельницького
Фото: з інстаграм-сторінки Красногорського SportMAXФото: з інстаграм-сторінки Красногорського SportMAX

Вдова Шеремета Олена Притула розповіла "Забороні, що Павло їздив в Москву для того, щоб домовитися з Клименком про призначення головним редактором «Вестей».

З осені 2016 до початку 2017 року слідство розглядало Клименка і його цивільну дружину Ольгу Семченко, яка очолювала медіахолдинг «Вести Україна», як «можливо причетних» до вбивства Шеремета, пише «Заборона». Однак цю версію в подальшому не розробляли.

Офіційний представник МВС Артем Шевченко в коментарі «Заборона» розповів, що контакти Шеремета з Клименком в Росії виглядали для слідства підозріло, проте цю версію правоохоронці не змогли перевірити через відсутність спільної роботи з російським слідством.

Слідство було відновлено тільки восени 2019 року, коли були затримані підозрювані Андрій Антоненко, Юлія Кузьменко та Яна Дугарь.

Читайте такожУ справі про вбивство Шеремета визначено склад присяжних

Справа про вбивство Павла Шеремета: що відомо

  • Шеремет загинув в центрі Києва вранці 20 липня 2016 року в результаті вибуху автомобіля.
  • 12 грудня 2019 року в Нацполіції заявили, що в причетності до вбивства підозрюють музиканта, ветерана АТО Антоненка, лікаря Кузьменко (псевдонім «Лиса»), військову медсестру Дугарь.
  • Слідство вважало, що Антоненко був організатором вбивства, Кузьменко закладала вибухівку під авто журналіста, а Дугарь напередодні вбивства нібито фотографувала камери спостереження на місці злочину.
  • Суд обрав Антоненку і Кузьменко запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, Дугарь - запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. 11 серпня суд змінив Кузьменко запобіжний захід з утримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
  • 21 травня Антоненку, Кузьменко і Дугарь додали ще дві підозри, а також змінили зміст попередньої.
  • За словами керівника юридичної фірми «Сенс Консалтинг» Леоніда Маслова, Антоненко вже виконавець за попередньою змовою, а Кузьменко - «тільки заклала вибухівку разом з Антоненком, але не натискала на гачок». Крім того, підозрюваних звинувачують у знищенні автомобіля, в якому був Шеремет, і зберіганні вибухівки.
  • 25 серпня всі троє обвинувачених вимагали в суді, щоб їх справу розглядав суд присяжних.
  • Як зазначила головуюча в колегії суддів Оксана Голуб, оскільки згідно з однією зі статей Кримінального кодексу, яку інкримінують всім трьом обвинуваченим, передбачено довічне позбавлення волі, то вони мають право на те, щоб їх справу розглядав суд присяжних у складі двох професійних суддів і трьох присяжних.