П’ять років тому агресія Росії проти України переросла з економічної і політичної загрози у відкриту військову атаку. Все почалося ще влітку 2013 року, коли російський президент Володимир Путін кинув усі можливі сили на те, щоб змусити сусідню країну зійти із західного шляху і приєднатися до його власного проекту Євразійського союзу.
Російська агресія посилювалася аж до моменту, коли хитке перемир’я було оголошене влітку 2014-го. Це була атака таких масштабів, яких Європа не бачила з 1940-х років, пише на сторінках Washington Post колишній міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт. Розірвавши Грузію в 2008-му, Путін повторив сценарій, анексувавши Крим, і спробував розколоти решту України.
Читайте такожForeign Policy: Україна не заслужила погану репутацію, яку їй приписують
Але загроза для країни була навіть ще більшою. Після десятиліть поганого управління і глибокої корумпованості режиму Віктора Януковича українська держава була на межі банкрутства. Агресія Росії поставила на кін саме її існування. Але Україна не розпалася під тиском. Натомість вона консолідувалася на президентських і парламентських виборах, продемонструвавши рішучість не просто боротися проти агресора, а й викорінити корупцію і погане управління.
Тепер Україна постала перед новими президентськими і парламентськими виборами, які визначать її курс на наступні 5 років. Крим все більше під російським військовим контролем. А корупція і напівкримінальні маріонетки Росії, які називають себе «республіками», досі на Донбасі. Тривалі дипломатичні зусилля з встановлення миру ні до чого не привели. Більш ніж мільйон українців були змушені переїхати, а близько 13 тисяч – втратили життя на війні.
Більдт пише, що стійкі економічні реформи повернули Україну на шлях твердого зростання. Але втрати, спричинені війною і роками кризи, досі не відновлені. Дефіцит бюджету був усунутий, а корумпований газовий сектор докорінно реформований. Банківський сектор повернувся до здорового стану, а угода про асоціацію з ЄС, через яку Путін навіть наважився на війну, ратифікована і дії в повній мірі. На сьогодні близько 45% торгівлі України припадає на ринок Євросоюзу і лише 7% - на Росію. Якщо додати до рівняння реформи у секторі охорони здоров’я і пенсійній системі, а також децентралізацію, успіхи будуть здаватися не такими й поганими.
Читайте такожThe Economist: Корупція бере реванш в Україні, Румунії і Словаччині
Але величезні проблеми лишилися. Корупція досі поширена і неприборкана, хоч вона трохи і зменшилася. А прогалини у стандартах життя спричинили хвилю відтоку талантів. Приміром, сьогодні близько мільйона українців підтримують економіку Польщі.
Не має сумнівів, що в Україні сьогодні поширене невдоволення економічною і соціальною ситуацію в той час, як вибори вже наближаються. І можна бути впевненим, що Кремль, який зазнав серйозну поразку в 2014 році, тепер зробить все можливе, щоб вплинути на українські вибори і змінити ситуацію на свою користь. Якщо втручання у американську президентську кампанію була пріоритетом, то Україна для Росії в кілька разів важливіша.
Головне послання Кремля переконує, що Україна – це нібито безнадійний випадок некомпетентності. І лише Москва може керувати широким слов’янським світом. Росія розкидається ярликами про «переворот» і «фашистів», сподіваючись, що колись вони приживуться і почнуть приносити плоди.
На даний момент не можна напевне сказати, хто переможе на українських президентських виборах. Це справжній демократичний процес, який Росії навіть і не снився. Немає підстав вірити, що хоч один з кандидатів, які ставлять під сумнів прозахідну орієнтацію України, зможе здобути суттєву підтримку виборців. Тому базовий зовнішньополітичний курс, швидше за все, лишиться без змін.
Однак, питання про продовження економічних реформ все ж відкрите. Деякі кандидати можуть повернути великі проблеми, від яких країна вже позбулася. А склад парламенту, вибори якого пройдуть в жовтні, буде надзвичайно важливим. Доведеться чекати як мінімум до кінця року, перш ніж з’явиться новий уряд, який зміг би продовжити роботу над реформами.
Читайте такожAtlantic Council: Велика війна проти України закінчиться розпадом Росії
Україна – важлива європейська країна з надзвичайним економічним потенціалом, якщо вона продовжить рухатися своєю траєкторією реформ. Її сектор інноваційних технологій зростає швидко. Крім того, у країни є найбільш родючий ґрунт на світі. Але Україні і далі буде потрібна особлива увага і допомога від інших країн Європи. Рішуча політика США і ЄС повинна вистояти перед російськими спробами дестабілізувати українські реформи. Чим швидше Україна досягне успіху, тим краще навіть для Росії. Але тверда західна політика підтримки Києва повинна бути пріоритетом.
