Впевненість чорноморських союзників США в американській підтримці ослабла після того, як президент Дональд Трамп скасував військово-морську місію в рамках угоди про свободу навігації в Чорному морі. Помічники колишнього американського представника в Україні Курта Волкера розповіли Конгресу, що Білий дім скасував операцію після того, як американський президент поскаржився своєму радника Джону Болтону на її «антиросійський» характер.
Все це відбулося в часи, коли поточне виведення сил США і НАТО з Афганістану і частково з Сирії поставило американських військових перед стратегічним викликом. Як зміцнити свої позиції в Перській затоці й на південно-східному фронті Європи, а також закріпити доступ до європейського центру, — пише на сторінках Newsweek науковий співробітник Atlantic Council Аріель Коен.
Щоб стримати Росію й Іран, захистити наземні й морські торговельні шляхи, а також скоротити штат американської бази в Туреччині, НАТО потрібна широка стратегія для Чорного моря. Потрібна більша присутність в частинах, де немає постійних військово-морських баз альянсу.
Читайте такожСША і Румунія прагнуть зміцнити оборону в Чорному морі
Грузія з портами в Батумі, Поті й Анаклії (якраз будується) може зіграти головну роль у розвитку стратегії безпеки в регіоні. Чорне море й Кавказ, які з’єднують Європу з Азією, впродовж майже двох тисячоліть були стратегічним перехрестям між північчю і півднем, заходом і сходом.
Грузія грає роль брами Кавказу, контролюючи східно-західний прохід, який пролягає від Центральної Азії й «Шовкового шляху» через Каспійське і Чорне моря до Атлантики, а також у зворотному напрямку, будучи ключовим маршрутом поставок в Афганістан. Вона важлива і на північно-південній осі, контролюючи російський доступ до Вірменії й Ірану.
«Грузія – приклад того, як маленькі країни можуть грати надзвичайну роль у глобальній безпеці. Вашингтон часом забуває про цей фактор», - пише автор.
Сьогодні Чорне море й Кавказ в епіцентрі шторму, що насувається. Після російсько-грузинської війни 2008 року і російсько-української війни, яка почалася у 2014-му, Москва розбудовує свій Чорноморський флот, намагаючись перетворити його в інструмент проектування влади в Середземномор’ї й на Близькому Сході. Росія визнала грузинські регіони Абхазію й Південну Осетію «незалежними країнами», перетворивши їх на свої збройні анклави, щоб погрожувати сусідам. Російські солдати постійно пересувають прикордонні пости вглиб грузинської території, продовжуючи свою політику агресії й анексії.
Читайте такожНАТО посилює позиції в Ла-Манші на тлі російської загрози
Будучи невеликою пострадянською демократією, Грузія довела, що вона хоче бути другом, коли США буває скрутно. Вона відправила тисячі солдатів на війну в Ірак й Афганістан, де вони брали участь у боях поруч з американцями. Грузія понесла більші втрати, ніж деякі союзники по НАТО. Грузини мріють приєднатися до альянсу і ЄС.
Посилення присутності США й НАТО на Кавказі й в Чорному морі, зміцнення зв’язку з Румунією й Болгарією, які входять в західну оборонну організацію, а також з Грузією, розгортання постійної ескадри альянсу в Чорному морі – все це допоможе посилити безпеку США й союзників. Такі кроки відправлять сильний сигнал друзям і ворогам про те, що США серйозно налаштовані захищати партнерів НАТО, зокрема Грузію.
