30 квітня 1986 року телебачення СРСР показало кадри з Чорнобильської АЕС. На них було видно наполовину зруйнованого енергоблока. При цьому коментатор стверджував, що "жодних руйнацій, величезних пожеж чи тисяч жертв немає".
Весна й літо 2020 року ознаменувалися для США одразу двома кризами: пандемією коронавірусу й заворушеннями після того, як поліцейський вбив Джорджа Флойда. Але одна річ пов'язує їх. В обох кризах важко відділити факти від дезінформації.
Про це на сторінках Washington Post пише директор проекту прикладної історії в Школі Джона Кеннеді Гарвардського університету Колдер Волтон. Він зауважує, що головним рушієм поширення брехні стали автократичні режими в Росії, Китаї й Ірані, які, використовуючи соціальні мережі, намагаються вплинути на американську громадську думку.
Читайте такожCNN: Росія використовує коронавірус, щоб збудувати "цифровий ГУЛАГ"
Історія може запропонувати спосіб відділити факти від вигадок. В минулому однопартійний режим вже використовував дезінформацію, щоб врятувати свою репутацію після катастрофи. Це сталося в часи аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році. Історія цього лиха викриває, як можна боротися з брехнею автократів.
Автор зауважує, що серіал телеканалу HBO під назвою "Чорнобиль" дуже детально описує, як радянська влада створювала завісу брехні після того, як радянська електростанція вибухнула на території України 26 квітня 1986-го. Але, попри всю видовищність фільму, він не показав масштаби того, як СРСР намагався маніпулювати західними ЗМІ й їхніми репортажами про трагедію. Розсекречені радянські архіви в Україні викривають, як Москва використовувала свої спецслужби й державні ЗМІ, щоб поширювати альтернативні "факти" про причини й жертв аварії, яка ставила під загрозу легітимність радянського режиму.
Одразу ж після катастрофа радянська розвідка перейшла до "активних заходів", щоб захистити репутацію своєї країни. Такі зусилля були організовані спеціальним департаментом КДБ під назвою "служба А", таємна діяльність якого була націлена змінити хід подій у світі на користь Москви. Брудні методи "служби А" включали створення підробок, поширення дезінформації, а також втручання у чужі вибори. Як розповів колишній високопоставлений офіцер КДБ Станіслав Левченко, який втік в США у 1980-х, "служба А" налічувала приблизно 15 тисяч працівників.
Читайте такожGazeta Wyborcza: В Росії стався "малий Чорнобиль", який тиждень приховували від Путіна
Відповідно до вказівок штаб-квартири КДБ, місцеве відділення бюро в Україні почало працювати над "активними заходами", щоб вплинути на репортажі західних журналістів про Чорнобиль. Наприклад, агенти КДБ вкрали зразки ґрунту, які французький журналіст зібрав у забрудненій радіацією зоні, й підмінив їх незараженими. Також КДБ переслідувало журналіста Newsweek в Москві Стівена Страссера, який писав про Чорнобиль.
Коли журналіст приїхав у Київ в червні 1986-го, КДБ відправило 8 офіцерів й 19 бійців місцевої добровольчої бригади, щоб "завадити його діям" й не дозволити "зібрати шкідливу інформацію". Нещодавно під час інтерв'ю Страссер пригадував, що ці заходи не були таємними. Група "головорізів КДБ" оточили його, коли він намагався поговорити з людьми на вулицях Києва.
Іншим "активним заходом" СРСР було підробити документи, щоб відволікти увагу від того, як Москва незграбно розбирається з катастрофою на Чорнобильській АЕС, а також скерувати всю критику на США. Після аварії в Україні "служба А" поширила фальшивий лист, який нібито написав помітний критик комунізму і член Агенції США з питань інформації Герберт Ромерстейн. Дата на листі говорила, що американський політик нібито написав його за три дні до подій в Чорнобилі й був адресований голові комітету Сенату з питань розвідки Девіду Дуренбергеру. В тексті йшлося про те, як США "можуть використати катастрофу в Чорнобилі в ефективній пропагандистській кампанії" проти СРСР.
Читайте такожThe Economist: Росія поводиться з коронавірусом, як СРСР з Чорнобилем
КДБ склали цю фальшивку зі шматків справжнього листа, який Ромерстейн відправив чехословацькому дипломату. З нього радянські агенти взяли оригінальну шапку й підпис американського політика, але замінили текст. Але Роместейн був готовий до таких маніпуляцій. Тож він включив у свій справжній лист до чехословацького дипломата деякі свої позначки. Коли фальшивка у серпні 1986 року була анонімно надіслана редакції Washington Post, вона містила ці таємні позначки. Американський політик зв'язався з дипломатом в Празі й той визнав, що передав лист "службі А".
Але попри низку тактичних поразок, зусилля КДБ були стратегічно успішними. Через низку радянських передових груп в Західних країнах бюро змогло посіяти думку про те, що Чорнобиль міг статися будь-де, навіть в США. Ніби катастрофа на АЕС була неминучим результатом ядерної енергетики. Цей сигнал від КДБ був перероблений й посилений західними "корисними ідіотами" на зразок групи під назвою "Кампанія за ядерне роззброєння". З допомогою КДБ "Чорнобиль" став символом проблем ядерної енергетики в цілому, а не смертельної некомпетентності СРСР.
Читайте такожWashington Post: Росія використовує COVID-19, щоб поширювати свою брехню
Після Холодної війни російська розвідка використовує ті ж методи, щоб захистити репутацію Росії й дискредитувати США. Це не дивно, зважаючи на те, що Володимир Путін - колишній агент КДБ, який закінчив Інститут зовнішньої розвідки імені Андропова, де рекрутів вчили виконувати "активні заходи". Модернізувавши старі трюки КДБ й інтегрувавши їх в сучасний цифровий світ, російські оперативники знову створюють дезінформацію про дезінформацію, поширюють фальшиві документи для дискредитації спеціального прокурора Роберта Мюллера, який розслідував російські хакерські атаки й брехню. Як і в часи Чорнобиля, нові російські заходи були викриті за допомогою обережної роботи розвідки США.
Історія радянської дезінформації в кінці Холодної війни дає уроки, як найкраще протистояти таким зусиллям, коли Китай намагається врятувати свою репутацію на тлі пандемії коронавірусу чи Росія готує втручання в чергові вибори в США. Або ж коли Росія, Китай й Іран намагаються розпалити расовий конфлікт всередині США.
Найбільш ефективну дезінформацію західні суспільства вигадують самі. А "фанатики" хочуть посилити свої фальшивки. За рік до Чорнобиля чиновники ЦРУ дали свідчення в Конгресі про природу радянських "активних заходів".
Майбутній директор ЦРУ й міністр оборони США Роберт Гейтс тоді пояснив, що викриття - це найкраща стратегія побороти дезінформацію. На запитання сенатора про реальну загрозу від "активних заходів" СРСР, Гейтс відповів, що вони зазвичай створюють дрібні неприємності, а не стратегічні проблеми для США. Втім, він наголосив, що у випадку "напружених виборів чи законодавчої суперечки вони можуть мати сильний вплив".
Сенатором, який поставив Гейтсу запитання про дезінформацію Кремля, був Джо Байден. Сьогодні ландшафт соціальних мереж дозволяє поширювати дезінформацію легше й швидше, ніж КДБ міг мріяти. І на відміну від минулого, сьогодні Білий дім теж навчився використовувати силу дезінформації. Адже президент Дональд Трамп постійно поширює на Twitter теорії змови й неперевірені рекомендації щодо лікування коронавірусу. Він регулярно демонізує журналістів за те, що вони ставлять йому незручні запитання. Дезінфікуюче світло потрібно пролити не лише на китайську брехню про COVID-19, а й на американські власні помилки у боротьбі з пандемією.
