Міносвіти і МЗС звернуться до Ради Європи щодо проведення експертизи нового закону про освіту - Гриневич (доповнена)

15:05, 15 вересня 2017

Київ. 15 вересня. УНІАН. Міністерство освіти і науки та Міністерство закордонних справ України звернуться до Ради Європи щодо проведення експертизи нового закону про освіту в частині, що стосується мов навчання представників національних меншин.

Як передає кореспондент УНІАН, про це сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич на прес-конференції після зустрічі з послами країн Євросоюзу в Україні, які висловили занепокоєння щодо нового закону.

«Буквально після цієї зустрічі разом з Міністерством закордонних справ ми звернемося офіційно до Ради Європи з проханням про таку експертизу», - зазначила Гриневич.

«Ми обговорили під час цих консультацій з послами всі їхні сумніви. Дали роз'яснення і дійшли таких висновків. По-перше, ми готові в Раду Європи надати цю статтю (стаття 7 – «Мова освіти» закону про освіту в Україні - УНІАН) для експертизи з приводу того, що ця стаття не порушує тих міжнародних зобов'язань, які взяла на себе Україна», - підкреслила Гриневич.

«Ми переконані, що на цьому історичному етапі і розвитку нашої держави, і зважаючи на обмеження освітніх прав дітей з національних меншин, які ми спостерігаємо за результатами зовнішнього незалежного оцінювання, ми робимо правильний крок щодо розширення використання української державної мови в системі освіти України», - додала вона.

«Друге. Ми також домовилися про те, що готові працювати в спільній робочій групі, а також проводити двосторонні консультації з нашими країнами-партнерами з приводу імплементації цієї статті закону», - сказала міністр.

Як повідомляв УНІАН, 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон «Про освіту», який передбачає введення 12-річної середньої освіти для дітей, які підуть до школи з наступного року.

Законом передбачено, що представникам національних меншин України гарантується право на навчання в комунальних закладах для отримання освіти поряд із державною мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою.

МЗС Румунії висловило стурбованість у зв'язку з нормами цього закону щодо мови навчання представників нацменшин в Україні.

У МЗС Польщі висловили сподівання, що Україна дотримуватиметься зобов'язань, даних Варшаві щодо вивчення польською нацменшиною рідної мови. У заяві відомства наголошувалось, що «МЗС Польщі уважно спостерігатиме за процесом впровадження закону й здійснить усі необхідні кроки щодо забезпечення полякам в Україні доступу до навчання польською мовою. Ми переконані, що українська сторона дотримуватиметься зобов'язань проведення консультацій з нами щодо можливих нормативних актів у контексті вживання мов нацменшин».

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що його країна не підтримуватиме ініціативи України в міжнародних організаціях у зв'язку з нормами нового закону про освіту.

Болгарія, Угорщина, Румунія та Греція вирішили звернутися до Ради Європи та ОБСЄ через новий закон про освіту в Україні.

12 вересня прем'єр-міністр Володимир Гройсман доручив міністру закордонних справ Павлу Клімкіну і міністру освіти Гриневич провести зустріч з послами країн Євросоюзу в Україні та роз'яснити деталі закону про освіту в частині, що стосується мов навчання представників національних меншин.