Суддю, затриманого під час час одержання хабара, не можна взяти під варту без згоди Вищої ради правосуддя – голова Ради суддів

14:44, 31 січня 2017

Київ. 31 січня. УНІАН. Суддю, затриманого під час одержання хабара чи під час скоєння іншого тяжкого або осбливо тяжкого злочину, не можна взяти під варту без згоди Вищої ради правосуддя.

Як передає кореспондент УНІАН, про це на брифінгу заявила голова Ради суддів Валентина Сімоненко, коментуючи позицію Національного антикорупційного бюро України, що арешт і тримання під вартою судді не потребує дозволу Вищої ради правосуддя, якщо суддю затримали під час скоєння злочину.

Голова Ради суддів вважає, що стаття 126 Конституції є однозначною і говорить про те, що суддю, затриманого за скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину, можна взяти під варту або під арешт лише за згодою Вищої ради правосуддя.

Сімоненко заявила, що стаття 126 Конституції, яка говорить, що “без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину”, є однозначною у своєму трактуванні та означає, що правоохоронні органи можуть лише затримати суддю терміном на 72 години, а якщо вони хочуть взяти його під варту, то повинні отримати на це згоду Вищої ради правосуддя.

“Я хочу пояснити позицію Вищої ради суддів. 29 січня було відмовлено у наданні згоди на арешт та обрання запобіжного заходу судді, якого затримали на хабарі. Відповідно до Конституції, запроваджено функціональний імунітет судді. Це означає, що без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано та утримано під вартою та арештом за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Тобто виняток стосується лише затримання судді. Тобто, якщо суддю затримано під час скоєння такого злочину, то такий суддя може бути затриманий протягом 72 годин для того, щоб протягом цього часу правоохоронний орган звернувся до Вищої ради правосуддя для отримання згоди на обрання йому запобіжного заходу у вигляді арешту або утримання під вартою”, - сказала Сімоненко.

Також вона додала, що Вища рада правосуддя має 5 діб для того, щоб розглянути відповідне звернення правоохоронців і прийняти по ньому рішення.

Окрім того, голова Ради суддів вважає, що дана норма є запобіжником проти свавілля правоохоронних органів відносно суддів та є гарантією незалежності суддів.

На переконання Сімоненко, інших прочитань даної норми Конституції бути не може, а відтак, звертатися до Конституційного суду для її тлумачення не потрібно.

Як повідомляв УНІАН, директор НАБУ Артем Ситник сьогодні, 31 січня, назвав спробою нівелювати судову реформу відмову Галицького районного суду Львова взяти під варту суддю Солом’янського райсуду Києва за отримання 22 тис. доларів хабара.

За його словами, рішення львівського суду створило прецедент, оскільки в ньому є посилання на те, що начебто для обрання судді-хабарнику запобіжного заходу у вигляді арешту потрібна згода Вищої ради правосуддя, хоча у змінах до закону про статус суддів і судочинство вказано, що запобіжний захід обирається судом затриманому безпосередньо при скоєнні злочину судді без згоди на це іншої вищої судової інстанції.

“Ми вважаємо це спробою нівелювати судову реформу, яку розпочали, і заявляємо, що такі дії є неприпустимими”, - сказав Ситник.

Він зауважив, що з приводу винесеного судом Львова рішення пропонував зустрітися представникам Вищої ради правосуддя, “але вони мою пропозицію проігнорували”.