Україна за останні роки неодноразово піддавалась російським кібератакам, і це стало для країни певним випробуванням - РНБО

12:46, 30 січня 2017

Київ. 30 січня. УНІАН. Україна за останні три роки неодноразово піддавалась російським кібератакам, і це стало для країни певним випробуванням.

Про це заявив керівник Служби з питань інформаційної безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України Валентин Петров в інтерв'ю німецькому телеканалу ARD.

«Оскільки Україна останні три роки перетворилась на випробувальний майданчик російської сучасної техніки, тактики та, зокрема, кібернетичної зброї, можна вважати, що з одного боку ці кібератаки були певним випробуванням», - зазначив він, пояснивши, що дуже знаковим в цьому контексті є доктринальне визначення Росією інформаційного та кібернетичного простору таким самим операційним простором, як повітря, море чи космос.

«Тому Україна з одного боку - це випробувальний майданчик, а з другого - останні кібератаки, що відбулися, - це також і демонстрація сили, у тому числі західним країнам, країнам-членам НАТО, що такі засоби є в наявності Росії, вона може їх застосувати за потреби будь-де і будь-коли, що будь-які системи безпеки, які застосовуються в енергетичній сфері, є уразливими», - підкреслив Петров.

Він зауважив, що рівень загроз кібернетичних атак постійно зростає в усьому світі, але Україна вчасно реагує на ці загрози, постійно нарощую рівень можливостей для протидії їм.

«Наша система кібербезпеки і кіберзахисту розвивалась, насамперед, як система захисту державних ресурсів - ресурсів, де зберігається інформація з обмеженим доступом. Але ми розвиваємо наші системи та можливості для захисту і об'єктів критичної інфраструктури», - зазначив представник РНБО.

Відповідаючи на за питання журналіста щодо факту кібернетичних атак на українські енергетичні компанії, що сталася наприкінці 2015 року, Петров підкреслив, що це був перший випадок застосування на європейському континенті кібернетичної зброї, спрямованої на об'єкти цивільної інфраструктури, який можна розцінювати як демонстрацію сили.

Він зауважив, що низка фактів дає підстави вважати, що ці кібератаки здійснювались з території Російської Федерації.

«Є дуже багато побічних ознак, які дозволяють нам з великою долею ймовірності казати, що до цих атак причетні структури Російської Федерації, або контрольовані нею структури, наприклад, хакерські угруповання, які працюють з урядом Росії», - пояснив Петров.

За його словами, окрім кібернетичних атак на українські обленерго, зловмисниками було також здійснено минулого року атаки на фінансовий сектор, але українські фахівці змогли своєчасно виявити і заблокувати їх.

«Врешті шкода, яку було заподіяно цими атаками, була мінімальною. Хоча спочатку мета кібератаки була дуже серйозною, і якби зловмисникам вдалося зробити те, що вони запланували, то в грудні, тобто наприкінці бюджетного року, було б заблоковано всі платежі до державного бюджету, всі соціальні виплати, що могло б призвести до соціального вибуху», - сказав керівник Служби з питань інформаційної безпеки.

При цьому він додав, що та частина кібернетичних атак, що були здійснені на системи Державного казначейства та Міністерства фінансів, про яку стало відомо громадськості, - це лише невеличка частина атак, з якими зіткнулись українські фахові відомства.

«Ми спрацювали на випередження, запобігши атакам, тому інші громадськість не побачила. Я вважаю, що це великий успіх нашої системи кібербезпеки та наших державних органів, які за це відповідають», - наголосив Петров.

Він також повідомив, що Україна окрім практичних заходів із запобігання та реагування на кібератаки, вдосконалює і законодавчу базу для цього.

«Ми вивчаємо загрози, дуже уважно ставимось навіть до гіпотетичних загроз, тому що будь-яка вчора ще гіпотетична загроза завтра стає вже абсолютно реальною. Краще готуватись заздалегідь та відпрацьовувати імовірні сценарії протидії… Ми тримаємо порох сухим і відпрацьовуємо всі заходи та ймовірні сценарії», - додав представник РНБО.