Мін’юст знову звинувачує НАЗК в ігноруванні порядків проведення повної перевірки декларацій та стилю життя чиновників

11:13, 19 січня 2017

Київ. 19 січня. УНІАН. Міністерство юстиції України звинувачує Національне агентство з питань запобігання корупції в черговому ігноруванні зауважень щодо порядків проведення повної перевірки декларацій та стилю життя чиновників.

Про це йдеться в повідомленні Мін’юсту.

«За даними попереднього аналізу отриманих документів, Національне агентство із питань запобігання корупції під час підготовки нової редакції Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку здійснення моніторингу життя особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, знову проігнорувало зауваження Міністерства юстиції»,- йдеться в повідомленні.

У відомстві зазначають, що, зокрема, закон «Про запобігання корупції» передбачає, що перевірки має проводити виключно НАЗК як колегіальний орган, або його окремі члени, але за дорученням НАЗК. Натомість, наголошують в Мін’юсті, відповідно до запропонованих порядків, НАЗК наділяє правом починати і закінчувати перевірки всіх своїх уповноважених осіб, хоча такого права законодавством їм не надано.

В Мін’юсті також зазначають, що важливим пунктом зауважень, які не були враховані, є те, що запропоновані документи не містять положень щодо інформування особи, стосовно якої проводиться перевірка, про початок та закінчення відповідних дій.

«Так само не прописано вимогу щодо можливості використання лише достовірної інформації, на підставі якої проводиться перевірка та встановлюються порушення чиновників. Це створює ризик, коли основою для перевірки буде спотворена чи явно брехлива інформація, яку в подальшому легітимізує перевірка», - наголошують в міністерстві.

Крім того, зазначається, що НАЗК, як у старих, так і нових варіантах порядків, обмежилося набором декларативних принципів, які не мають регуляторної сили і не містять умов свого застосування; зазначені принципи неможливо застосувати у випадку відсутності чи суперечності спеціальних норм.

«Ми наголошуємо, що нормативно-правові акти у принципово новій сфері регулювання повинні містити загальні положення та принципи, які мають бути придатні компенсувати пробіли нормативного регулювання, застосовуватись у випадках суперечливості норм, чого вкрай важко уникнути на початковому етапі регулювання нових суспільних відносин (в тому числі, перевірок декларацій та способу життя чиновників)»,- підкреслили у відомстві.

Також зауважується, що в порядку проведення контролю та повної перевірки декларації чітко прописано лише один з напрямків перевірки - достовірність задекларованої інформації.

«При цьому закон «Про запобігання корупції» передбачає наявність ще трьох напрямків повної перевірки - точність оцінки, наявність конфлікту інтересів, ознаки незаконного збагачення, які лише поверхнево не згадуються у запропонованому тексті. У зв’язку з цим неврегульовані напрямки перевірки не будуть працювати на практиці, натомість, декларація за наслідками перевірки вважатиметься такою, що пройшла всі складові повної перевірки, що фактично може узаконити латентні правопорушення»,- йдеться в повідомленні.

Окрім того, в міністерстві зауважують, що останні надіслані варіанти порядків містять норми, стосовно яких у спеціалістів Міністерства юстиції виникли нові зауваження.

«Варто зазначити, що НАЗК частково врахувало зауваження щодо необхідності визначення чітких строків проведення перевірок. Вони визначили, що таким строком є 180 днів з можливістю продовження перевірки ще на 180 днів. На нашу думку, - це неприпустимо широкі строки, враховуючи, що всі державні органи мають надати агентству інформацію протягом 10 днів», - наголошують в Мін’юсті.

Крім того, в міністерстві вважають, що можливість призупиняти процес перевірки на невизначений строк може призвести до того, що перевірка триватиме нескінченно.

«Такий підхід негативно відображається на правах суб’єктів декларування і порушує принципи захисту прав людини»,- вважають в міністерстві.

В Мін’юсті також повідомили, що інші два принципові пункти зауважень стосуються визначень, які використовуються у Порядку моніторингу життя особи. Зокрема, замість прописаного у законодавстві терміну «рівень життя» використовується поняття «спосіб життя». При цьому, далі у тексті ці поняття ототожнюються. Окрім цього, відповідно до затвердженого НАЗК тексту, порядок спрямований на дослідження «невідповідності способу (рівня) життя суб’єкта декларування», хоча законом визначено необхідність проводити моніторинг на «відповідність рівня життя» зазначеним у декларації даним.