В разі можливого внесення змін у поправки до закону про Інститут національної пам’яті (ІНП), найбільше їх потребуватиме українська частина, до якої треба застосувати більшу поміркованість. Про це заявив віце-спікер Сейму Польщі, голова клубу керівної партії Право і справедливість Ришард Терлецький.
Читайте такожПрезидент Польщі очікує від України конкретних кроків щодо ексгумації поляківВ ефірі одного з телеканалів польський політик зауважив: «зміна закону про ІНП була правильною, оскільки досі польська держава не мала інструментів для переслідування подібних злочинів і тепер вона отримує певний інструмент, теоретичну можливість, переслідування осіб, котрі брешуть про польську історію», передає Польське радіо.
За його словами, у справі «української частини закону можливе певне уточнення». «Цій українській частині, правду кажучи, найбільше потрібна певна поміркованість. Закон пролежав рік у шухлядах саме у зв’язку з розширенням категорій, додаванням слів, збільшенням юридичної плутанини. Здавалося, що наприкінці цього пролежування документ не буде дуже чутливими, хоча ця українська частина для українців є важкою. Але Україна також прийняла подібний закон, хоча там не йдеться про міру покарання, однак мова йде про злочин за те, що хтось ставить під сумнів заслуги тих, хто боровся з комуністами, але також вчиняв злочини проти поляків (у 2015 році Верховна рада України прийняла закон, у якому визнала вояків УПА борцями за незалежність України – ред.)», - сказав Терлецький.
Як повідомляв УНІАН, президент Польщі Анджей Дуда підписав оновлений закон про ІНП 6 лютого, а потім відправив його на перевірку до Конституційного суду. Президент хоче, аби судді встановили, чи положення поправок Закону про ІНП не обмежують свободу слова та питання про специфіку правових положень.
Пізніше Анджей Дуда опротестував положення оновленого закону про ІНП, в яких використано звороти «українські націоналісти» та «Східна Малопольща».
Нагадаємо також, що у розмові з тижневиком Sieci Ришард Терлецький сказав, що «закон лежав на полиці протягом цілого року у зв’язку з українським, а не ізраїльським питанням». «Увігнав у це нас рух Кукіз’15, який постійно намагався загострити поправки у справі України, не погоджуючись на будь-яку м’якшу форму», - додав він.
