Медом по євроінтеграції, обо як оцінити масштаби успіхів України

Денис Черніков
07:00, 28 вересня 2018
Політика
2016 0
Думка

Стратегічний курс на європейську інтеграцію, декларації про наміри, близько ста прийнятих законопроектів та повна невизначеність відносно показників виконання Угоди про асоціацією між Україною та Євросоюзом, - такий, щонайменше, дивний результат за чотири роки з дати ратифікації Угоди маємо на сьогодні. Цілком логічно, що у Брюсселі нас не розуміють.

Чиновники Кабміну чесно визнають, що маємо відставання у темпах виконання Угоди. І тут розпочинається цікава арифметика: як оцінити ці темпи, прогрес та відставання?

Виявляється, у цифрах і дефініціях існує серйозна плутанина. Наприклад, є одна магічна цифра, яка значиться в урядових моніторингах відносно прогресу виконання завдань з виконання Угоди – 41%. Саме її озвучили посадовці, позначаючи прогрес за минулий рік. Згодом її ж назвав Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції але вже у якості показника… за шість місяців поточного року. Незрозуміло, на підставі яких критерій та методик ці дані отримані – широкому загалу нічого не пояснили.

Шкода, що уряд свого часу не дослухався до порад міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, який зауважив, що «євроінтеграція – це як мед у Вінні-Пуха, вона або є, або немає»

Чи це прогрес імплементації Угоди, що також включає законотворчу діяльність? Чи прогрес виконання заходів, визначених Кабміном, виписаних для імплементації Угоди? Вірогідно, чиновники в уряді, відповідальні за моніторинг євроінтеграційних досягнень, вважають, що це одне й те саме. 

Шкода, що уряд свого часу не дослухався до порад міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, який зауважив, що «євроінтеграція – це як мед у Вінні-Пуха, вона або є, або немає», і радив не міряти її у відсотках.

Дійсно, варто було би проаналізувати, скільки з 350 Директив ЄС, які Україна зобов’язалась імплементувати у національне законодавство, вже виконується (адже одна директива не дорівнює одному законопроекту). І як саме цей всюдисущий 41 відсоток корелюється зі ста прийнятими законопроектами та іншими фактичними даними.

Парламентська експертна група звернулась із запитом до секретаріату Кабміну щодо оцінки стану виконання Угоди і отримала статистичні дані, які суттєво відрізняються від показників, оприлюднених в інших джерелах. Так, у даних «Навігатора Угоди», і у відповіді секретаріату КМУ містяться суттєві розбіжності за напрямами «Громадське здоров’я», «Транспорт», «Енергетика», «Навколишнє середовище» за 2014-2015 роки.

У фінансовому секторі минулого року було виконано 100% завдань, цього року – 0%, і чомусь чиновники КМУ рапортують про загальний прогрес за чотири роки у… 26%.

«Управління державними фінансами» невпинно два роки поспіль прогресує на 100%, що загалом складає загадкові 68%.

Розшифрувати ці оптимістичні дані могли би тільки автори моніторингу, але вони не поспішають обґрунтовувати, тому оперувати вказаними цифрами неможливо. Очевидно, що згаданий паном Клімкіним анімаційний твір і надалі слугуватиме парадигмою інтерпретації показників виконання Угоди, які рахують в уряді.

Зрозуміла системна проблема – відсутність публічної інформації з чіткими критеріями, за усіма сферами і напрямками виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

У секретаріаті КМУ зазначають, що усі ці загадкові відсотки прив’язані до урядового Плану заходів з виконання Угоди, затвердженому в жовтні 2017 року. Попередній план заходів від 2014 року, схоже, залишився «за кадром». Наприклад, ніякими здобутками не позначені в урядових табличках  зобов’язання у сфері державної допомоги, хоча фактично вони є: прийнято стратегічний закон, почався моніторинг діючих схем і заходів, схвалені критерії оцінки цих схем на відповідність європейським стандартам конкуренції. Однак, секретаріат уряду взагалі не аналізує прогрес у сфері конкуренції (можливо тому, що він розпочався до затвердження нового плану?). Таким чином, взагалі не зрозуміло, на підставі чого до моніторингу включено прогрес за всі чотири роки і лише за деякими напрямками.

У сфері «Політичний діалог, національна безпека та оборона» План заходів-2017 передбачав 10 завдань, більшість - із терміном виконання до 20 березня 2018 року. Сім із них не виконані, бо не прийняті відповідні законопроекти, щодо трьох неможливо зробити висновок, оскільки виконання завдань «замикається» на уряді. Звідки тоді посадовці взяли п’ятдесятивідсотковий прогрес у цій сфері за шість місяців нинішнього року?

Можна ще багато наводити прикладів, але вже зрозуміла системна проблема – відсутність публічної інформації з чіткими критеріями, за усіма сферами і напрямками виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

На жаль, мусимо визнати, що на п’ятому році стратегічного політичного курсу на європейську інтеграцію, точно не відомо, скільки і яких насправді проєвропейських новацій Україна здійснила, наскільки точно усі вони відповідають праву ЄС. Парадокс, але якщо ми самі не знаємо у якому місці перебуваємо, то хто ж може оцінити серйозність наших намірів та шансів на подальшу інтеграцію до ЄС?

Денис Черніков, координатор Парламентської експертної групи з євроінтеграції

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter