Останнім часом в ЗМІ активно поширюється новина про можливий розпуск новим президентом України діючої Верховної Ради України. Зокрема, такий сценарій пророкують у разі обрання Володимира Зеленського, адже він не має ні парламентської фракції, ні депутатів-мажоритарників.
Дійсно, відповідно до статті 90 Конституції України, у президента є право розпустити парламент, за таких обставин:
1) якщо протягом одного місяця у Верховній Раді не сформовано коаліцію, яка припинила своє існування, чи не створилась взагалі;
2) якщо протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету міністрів України не сформовано персональний склад Уряду;
3) протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
Другій та третій варіанти майже не реальні, хоча, в Україні все може бути.
Чи може бути розпущено український парламент на підставі фактичної відсутності коаліції депутатських фракцій?
Отже, чи може бути розпущено український парламент на підставі фактичної відсутності коаліції депутатських фракцій? Теоретично – так, але…
Можливим доказом фактичної відсутності в Верховній Раді коаліції депутатських фракції експерти вважають те, що Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив витребувати у ВРУ та інших суб’єктів відомості із зазначенням прізвищ, імен, по батькові народних депутатів, що входять до складу чинної коаліції. І ця інформація мала б бути доказом фактичної відсутності коаліції.
Суд попросив вказати інформацію станом на 28 лютого 2019 року та надати відповідну інформацію до 12 березня 2019 року.
Отже, одні експерти твердять про те, що така інформація була б приводом для розпуску Верховної Ради.
По-перше, була б. Однак, наскільки мені відомо, парламент її не надав. По-друге, при всій повазі до колег, ви дійсно вважаєте, що ВРУ сама себе «здасть»?
До речі, інші експерти вважають, що ненадання відповідних даних може бути доказом відсутності коаліції. Але ненадання відповідної інформації - не є констатацією факту. Це просто ненадання інформації до суду, що відбувається дуже часто в багатьох судових процесах.
Та й у випадку ненадання витребуваних матеріалів або письмових пояснень, суд просто продовжить далі розгляд справи. От і все!
По-друге, навіть без доказів, для «фактажу» необхідно було б відповідне рішення суду, а воно ще не зрозуміло, коли буде. Я вже не кажу про набрання законної сили остаточним рішенням, після всіх оскаржень.
По-третє, на моє глибоке переконання, суд не прийме жодного рішення по факту відсутності чи наявності діючої коаліції. Та й ні суд, ні позивач, наскільки мені відомо, не ставили питання про факт наявності чи легітимності коаліції в Верховній Раді.
І якщо навіть у президента з’являться реальні факти чи докази відсутності коаліції, він зможе скористатись ними лише через місяців після належної констатації відповідного факту. Нинішній парламент, з моменту, коли «запахне смаженим», скоріш за все не зробить такий «подарунок» президенту і швиденько, в місячний термін (а то й за пару днів) створить нову коаліцію чи підтвердить існування старої.
Також, важливим є той факт, що повноваження Верховної Ради не можуть бути достроково припинені в останні шість місяців строку її повноважень. Чинний парламент набув повноважень 27 листопада 2014 року, додаючи 5 років повноважень, експерти роблять висновки, що президент повинен встигнути до 27 травня 2019 року, адже з цієї дати починається шестимісячний строк заборони на розпуск.
Справа в тому, що Верховна Рада, відповідно до Конституції, діє на постійній основі
І тут у мене є певні теоретичні сумніви, але вже з «+» для майбутнього очільника держави. Повинно і закінчиться, це «дві великих різниці», як кажуть в Одесі. Справа в тому, що Верховна Рада, відповідно до Конституції, діє на постійній основі. Тобто, повноваження «старої» каденції Ради припиняються не за календарем, а у день відкриття першого засідання парламенту нового скликання. А це може і не співпасти з 27 листопада 2014 року. Це дуже теоретично, але може дати певний часовий люфт.
На моє глибоке переконання, дострокових виборів не буде, не тільки через брак належних доказів (фактів) відсутності діючої коаліції в Верховній Раді, а й через те, що фальстарт передвиборчих змагань не вигідний обом сторонам.
По-перше, більшість діючих депутатів не впевнені у своїй «прохідності» в наступну каденцію та будуть «досиджувати» до останнього.
По-друге, за умови приходу нового президента, почнуться «великі політичні торги» та «озеленення» діючих парламентарів. А на перемовини та торги потрібен час.
Сергій Панасюк, конституціоналіст, кандидат юридичних наук, професор кафедри Українсько-Американського Університету Конкордія
