Голова підкомітету з державної безпеки та оборони Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Верещук заявляє, питання розблокування Угорщиною засідань Комісії Україна-НАТО може бути вирішене на засіданні Парламентської асамблеї у травні цього року.
Читайте такожЗагороднюк: вже у жовтні Україна може очікувати на підвищення статусу в НАТО
Як передає кореспондент УНІАН, про це Верещук сказала під час виступу на публічній дискусії «Річниця внесення змін до Конституції: результати та досягнення органів державної влади та громадських організацій на шляху України до НАТО».
«Я нещодавно була в Брюсселі і особисто спілкувалася з представниками НАТО. Хочу усіх запевнити, у НАТО є розуміння, як нас прийняти», - заявила вона.
При цьому, Верещук сказала, що проблемне питання проведення засідань Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні, які блокуються Угорщиною буде вирішене.
«Ті слабкі місця, які наприклад, на сьогодні нам заважають, а саме це Комісія Україна-НАТО, яка на жаль, поки що заблокована, але ми питання вирішуємо. Уже є розуміння у країн-членів НАТО як вийти з цього стану», - заявила вона.
«Ми сподіваємося, що у травні поточного року, коли відбуватиметься Парламентська асамблея членів НАТО в Україні, а це буде безпрецедентне дійство... Ми зможемо вирішити питання, які нас турбують. Головне, що ми бачимо практичний вимір, як це зробити через законодавче поле», - сказала Верещук.
Вона заявила, що Україна має політичну волю і має запас енергії, які приведуть її до успіху.
Як повідомляв УНІАН, Парламентська асамблея Організації Північноатлантичного договору (НАТО) відбудеться у Києві 22-25 травня 2020 року.
Довідка УНІАН. Відносини України та Угорщини погіршилися після ухвалення восени 2017 року Верховною Радою нового закону про освіту.
Угорщина блокує проведення засідань Комісії Україна-НАТО, заявляючи про нібито порушення прав угорців, які живуть в Україні, через положення закону, яким визначено, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова.
Згідно з висновком Венеціанської комісії від 8 грудня 2017 року, українській владі рекомендовано збалансувати положення мовної статті закону «Про освіту».
16 січня Верховна Рада ухвалила закон про повну загальну середню освіту.
У Міністерстві освіти і науки повідомили, що законом передбачено три моделі вивчення української мови у школах. У МОН запевнили, що мовні положення нового закону були написані за результатами численних консультацій з представниками нацменшин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії.
Зокрема, друга модель передбачена для шкіл з навчанням мовою нацменшин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі: материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі; у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою. Разом з тим зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.
Водночас, міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорської Республіки Петер Сійярто заявляє, що Угорщина пропонує не збільшувати кількість предметів викладання українською мовою для нацменшин, що передбачено новим законом про середню освіту.
