Генасамблея ООН: плани України

Андрій Васильєв
14:38, 14 вересня 2016
3092 0
Думка

Я був на трьох сесіях Генасамблеї ООН. Сесія 2014 року запам'яталася щирими та емоційними виступами української делегації – тоді емоції та щирість мали перевагу над фактажем, бо, в умовах раптової російської агресії, необхідно було показати, хто агресор, а хто жертва. Світ зрозумів. 

Результатом стала знаменита резолюція Генеральної Асамблеї ООН «Про територіальну цілісність України», яка засуджувала анексію Криму і називала Крим – українським. Резолюцію підтримали 100 країн-членів ООН і тільки 11 було проти. Їх і досі в ООН називають «Росія +10».

Сесія Генасамблеї 2015 року остаточно переконала світову спільноту у тому, що насправді відбувалось і відбувається у Криму і на Донбасі. І де насправді знаходиться «кухня» цих конфліктів. Запах був настільки сильний, що вже до початку цієї, 71–ої сесії Генасамблеї, стало ясно, що смородом заносить з-за кремлівських стін. 

Але Організація Об'єднаних Націй стала заручницею своїх же правил, які придумали країни-переможці Другої Світової більше ніж 70 років тому. 

З тих часів світ змінився, а правила залишились старими. Це означає, що якщо один постійний член Ради Безпеки голосує «проти» [блокує, або накладає «вето» на рішення або резолюцію Ради Безпеки], то справа з мертвої точки ніколи не зрушиться. Що відбувається і з розв'язанням конфлікту у Сирії, і з російським вторгненням на Донбас, і з незаконною анексією Криму. 

Тут і зайшла мова про повноцінну реформу і Ради Безпеки, і ООН у цілому. А поміж тим, ще о 2013 році, під час Генасамблеї ООН, Франція внесла ініціативу, підтриману президентом Мексики. Суть її полягала у тому, аби обмежити використання права вето, а не ліквідувати його. Обмежити право вето у випадках, коли є небезпека порушення прав людини та загроза життю людей.

Організація Об'єднаних Націй стала заручницею своїх же правил, які придумали країни-переможці Другої Світової більше ніж 70 років тому

Через два роки, на 70-й Генасамблеї, це питання підняли знову. Але до втілення цієї ініціативи у життя ще далеко. 

Поміж тим, опір Москви не дозволяє просунутись ані у розв'язанні сирійського питання, ані у розв'язанні конфлікту на Донбасі і Криму, оскільки тут задіяні інтереси Росії. І у цих умовах, Україна обрала іншу тактику ведення дипломатичних баталій.

У день відкриття 71-ої Генасамблеї ООН, Постійний Представник України Володимир Єльченко, поділився зі мною новою тактикою. «Масована атака»: якщо у Раді Безпеки важко обійти російське вето – відкриваємо «другий фронт» у Генасамблеї. «Є речі, які, скажімо, легше зробити у рамках Генеральної Асамблеї, аніж у рамках Ради Безпеки ООН. Там є свій трак [у Раді Безпеки] ми по ньому ідемо, але на Генеральній Асамблеї, у нас буде можливість, наприклад, порушувати питання прав людини в Криму», – розповів Посол.

«Таємною зброєю» України стане нова резолюція, яка, у разі її прийняття, носитиме навіть більший резонанс, аніж відома резолюція Генасамблеї «Про територіальну цілісність України». «Ми підготували проект резолюції, зараз він завершує своє узгодження, і в нас вже є дуже велика, потужна група країн, яка нас підтримує. І не лише підтримує, але й готова працювати з іншими країнами, аби переконати їх у необхідності підтримки. Тобто ми відкриваємо такий своєрідний «другий фронт», - говорить Єльченко. 

Підтримка України у Генеральній Асамблеї, насправді, дуже важлива річ, оскільки вона напряму ілюструє рівень підтримки України в ООН у цілому. 

Крім того, «нова дипломатична зброя» України небезпечна для Кремля тим, що у ній будуть такі слова, як «окупація» та «анексія». І група країн, котра підтримує Україну, готова голосувати за документ з такими формулюваннями.

«Ця резолюція буде не просто про права людини у Криму, вона буде містити цілу низьку положень, які дуже важливі для нас у контексті термінів «окупація», «анексія» – усі ці речі – їх практично ніде нема ще у рішеннях ООН, і важливо мати хоч якійсь документ – перший! І далі буде...» – сподівається Володимир Єльченко.

Підтримка України у Генеральній Асамблеї, насправді, дуже важлива річ, оскільки вона напряму ілюструє рівень підтримки України в ООН у цілому

А головна задача України на цій Генасамблеї, на думку Посла виглядає так: «Я думаю, що головна задача України - це у кожному комітеті і у кожному органі Генеральної Асамблеї, а це ж не тільки пленарні засідання у форматі «193-х», як я вже сказав, тримати у фокусі уваги ті питання, які тривожать Україну – це Донбас, і це Крим».

У Місії України в ООН стверджують, що якщо не нагадувати про Крим і Донбас щодня, через деякий час про них просто забудуть – на жаль є такі тенденції та приклади. 

Отже, Місія України у ООН планує масовий наступ на комітети. «Якщо говорити про Крим – це ядерне озброєння. Крим сьогодні, по суті, вже перетворився на величезну військову базу. Та ще й готуються потужності для можливого використання ядерної зброї. Про це все ми будемо говорити у першому комітеті… У шостому комітеті, юридичному, будемо говорити про наслідки анексії Криму, у вигляді фактично розбазарювання української власності, захоплення наших нафтових родовищ, суден, кораблів, флоту і взагалі усієї інфраструктури на Кримському півострові… Другий комітет – економічні питання, Чорнобиль… Тобто ми знайдемо практично у кожному головному комітеті Генасамблеї ООН можливість нагадати про себе», – впевнений Володимир Єльченко.

Реалізація цього плану стартувала відсьогодні - з 14 вересня розпочались пленарні засідання нової Генасамблеї. 

За тиждень має розпочатись і «Високий сегмент» за участі майже 150 президентів, прем'єр-міністрів та міністрів закордонних справ 193 країн-членів ООН.

Андрій Васильєв

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter