2021 рік буде багатим на новини у сфері міжнародного правосуддя, які стосуються збройного конфлікту в Україні. Так, нещодавно Канцелярія Прокурора Міжнародного кримінального суду закінчила попередню оцінку ситуації в Україні і буде ініціювати відкриття повноцінного розслідування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, вчинених як на сході, так і на території АР Крим.
Починаючи з 2014 року, Україна подала декілька заяв проти Росії до ЄСПЛ щодо порушення прав людини на окупованих територіях. Наразі справи були згруповані судом у чотири кейси
Слідом за цією новиною стало відомо, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) призначив усне слухання по справі щодо збройного конфлікту на сході України на 15 вересня 2021 року. Зупинюся трохи детальніше на цій новині, щоб зрозуміти, що це означатиме для України і які матиме наслідки.
Починаючи з 2014 року, Україна подала декілька заяв проти Росії до ЄСПЛ щодо порушення прав людини на окупованих територіях. Наразі справи були згруповані судом у чотири кейси: порушення прав людини у Криму (1) на сході України (2), затримання та переслідування громадян України за кримінальними обвинуваченнями Російською Федерацією (3) та напад на українських моряків у Керченській протоці (4).
Кожна зі справ проходить декілька етапів розгляду у Суді й усні слухання – це один з найважливіших, на якому кожна зі сторін повинна представити свої аргументи перед Судом. Такі слухання є публічними і транслюються наживо на сайті ЄСПЛ. Минулого року відбулися усні слухання по справі щодо Криму. Наступного року відбудуться усні слухання Великою Палатою ЄСПЛ у справі Україна та Нідерланди проти Росії.
До недавнього часу справа мала назву Україна проти Росії, але у липні цього року Уряд Нідерландів подав міждержавну скаргу проти Росії щодо збиття малайзійського боїнга MH-17 над територією України, в результаті чого загинуло 298 людей, включаючи 196 громадян Нідерландів. Оскільки така заява безпосередньо пов’язана із питаннями, які розглядаються у справі Україна проти Росії щодо подій на Сході, Суд вирішив об’єднати заяви України та Нідерландів проти Росії в одну справу.
На усних слуханнях одне з найголовніших питань, яке повинен з’ясувати Суд, - це питання юрисдикції РФ. Тобто чи повинна Росія нести відповідальність за порушення прав людини на території, яка де-юре входить до складу України. Європейський суд уже має напрацьовану практику щодо питання відповідальності держави за межами власної території (наприклад, у справах щодо Придністровського, Кіпрського, Нагірнокарабаського конфліктів). Тому на усних слуханнях Уряду України дуже важливо надати Суду переконливі аргументи та докази присутності російських військовослужбовців, наявність російської зброї та надання Росією підтримки самопроголошеним утворенням «ДНР» та «ЛНР» у військовій, економічній, політичній, інформаційних сферах, а також бути готовим спростувати заперечення РФ у цих питаннях. Адже Росія всіляко заперечує свою участь в окупації частини території України і, таким чином, заявляє про неприйнятність даної справи у Суді.
На усних слуханнях одне з найголовніших питань, яке повинен з’ясувати Суд, - це питання юрисдикції РФ. Тобто чи повинна Росія нести відповідальність за порушення прав людини на території, яка де-юре входить до складу України
Хоча усні слухання є далеко не завершальним етапом у розгляді справи проти Росії, але, очевидно, це є значним прогресом у процесі і наближує нас до фінального рішення Суду. Справа Україна та Нідерланди проти Росії є надзвичайно складною та безпрецедентною для ЄСПЛ, адже охоплює численні порушення прав людини, такі як вбивства, катування, незаконні затримання, право на справедливий суд, які вчинялися протягом тривалого проміжку часу в умовах збройного конфлікту, та дуже складні юридичні питання визначення юрисдикції, що, своєю чергою, вимагає опрацювання Судом величезного обсягу доказів та матеріалів. В порівнянні, у справі Грузія проти Росії, яка стосується подій серпня 2008 року, Європейський суд досі не виніс остаточного рішення, таке рішення очікується у наступному році. Тобто Суду знадобилося тринадцять років для оцінки подій грузино-російського конфлікту, який тривав п’ять днів.
Справа Україна та Нідерланди проти Росії є надзвичайно складною та безпрецедентною для ЄСПЛ
І декілька слів про наслідки розгляду справи. Звісно, в першу чергу, це досягнення справедливості для жертв масових та жорстоких порушень прав людини та встановлення істини щодо відповідальності Росії за такі злочини. Окрім цього, потерпілі матимуть змогу отримати справедливу компенсацію за такі порушення. Наприклад, у справі Кіпр проти Туреччини (збройний конфлікт 1979 року) Суд зобов’язав Туреччину виплатити 30 000 000 євро моральної шкоди родичам 1456 зниклих безвісти та 60 000 000 євро на відшкодування моральної шкоди грекам-кіпріотам, які проживали на півострові Карпас.
Також не варто забувати, що Суд розглядає й близько 7 тисяч індивідуальних заяв, які пов’язані із порушенням прав людини під час збройного конфлікту в Україні. Рішення у цих індивідуальних справах будуть можливі лише після розгляду ЄСПЛ міждержавної справи.
Віталія Лебідь, адвокатка, юристка Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини
