На поточному тижні указом президента Володимира Зеленського були введені санкції проти «телеканалів Медведчука» 112, NewsOne і ZiK, що викликало величезний резонанс у суспільстві. Це рішення є знаковим і цілком може мати серйозні наслідки.
Якщо проаналізувати їх діяльність протягом останнього періоду, ми побачимо, що вони займалися відвертим просуванням тез в інтересах Росії та російського зовнішнього впливу
Удар по російському інформаційному впливу на території України. Представники проросійських політичних сил, а також їхній медійний пул одразу почали активно просувати тезу про цензуру, порушення свободи слова тощо. Але західні партнери України підтримали запровадження санкцій проти цих телеканалів, про що, зокрема, свідчать заяви британського, американського та низки інших посольств, де йдеться про те, що за сучасних умов інформація – це зброя, а тому інформаційна безпека є не менш важливою, ніж будь-яка інша.
Якщо проаналізувати їх діяльність протягом останнього періоду, ми побачимо, що вони займалися відвертим просуванням тез в інтересах Росії та російського зовнішнього впливу. Наприклад, показовою була кампанія з просування російської вакцини, хоча вона не сертифікована. Тож якщо заборона мовлення цих телеканалів буде реалізована послідовно, російський інформаційний вплив на території України суттєво зменшиться, хоча й не зникне остаточно. У даному випадку йдеться про інструменти тотального інформаційного ураження, якими й були ці телеканали. Думаю, що в подальшому їх блокування буде навіть поглиблено, в тому числі за рахунок припинення мовлення на YouTube.
Як блокування каналів шкодить ОПЗЖ. Для ОПЗЖ блокування телеканалів створює серйозні проблеми, адже це дуже ускладнить подальше зростання підтримки та рейтингів цієї політсили.
Ба більше, не виключено, що цією ситуацією скористаються конкуренти ОПЗЖ. Наприклад, у цій ситуації цілком можуть спробували реанімувати Опоблок або створити інший проект з орієнтацією на подібну аудиторію, але з відмінним переліком інвесторів. Адже ОПЗЖ зуміла задавити Опоблок та всі інші конкуруючі проекти саме за рахунок медіа пулу.
Крім того, це змінює баланс сил у самій ОПЗЖ між групами Льовочкіна та Медведчука. Не секрет, що їхні відносини дуже складні. А їхнє об’єднання в рамках однієї політичної сили було, швидше, вимушеним, аніж таким, що відповідало їхньому спільному баченню майбутнього. Тепер же Льовочкін одержує певну фору у цій боротьбі. А тому не виключено, що на ОПЗЖ чекають відцентрові процеси. Втім, поки що про це говорити зарано.
Внаслідок блокування каналів ОПЗЖ не втратить базовий електорат, але це однозначно створить проблеми для електорального розширення
Ця політична сила має амбітну ціль – повернутися до влади, ОПЗЖ точно не прагне бути «почесною опозицією». Але для того, щоб отримати владу, їй потрібно постійно розширювати свій електорат, забезпечувати постійний приріст. Але чим менше інформаційних ресурсів, тим менше можливостей впливати на аудиторію, розкачувати ситуацію в країні, домагатися дострокових виборів, провокувати протести тощо.
Внаслідок блокування каналів ОПЗЖ не втратить базовий електорат, але це однозначно створить проблеми для електорального розширення. Вийти за межі свого електорального гетто ОПЗЖ навряд чи тепер зможе.
Наслідки для влади і особисто Зеленського. Всі заблоковані інформаційні ресурси дружніми по відношенню до Володимира Зеленського точно не назвеш. Яка була у Зеленського альтернатива – сприймати це як свободу слова і спостерігати, як його знищують в інформаційному плані? Адже останнім часом продукт цих телеканалів перетворився на потоки тотального бруду, провокацій та фейків, в першу чергу, стосовно президента. Тому, ухваливши рішення про блокування цих телеканалів, Зеленський точно нічого не втратить. Утім, немає приводу і для надто оптимістичних прогнозів про те, що він одразу перехопить лідерство у патріотичній ніші, а прихильники Порошенка враз не перетворяться на прихильників Зеленського.
Наразі багато хто з українських громадян переживає когнітивний дисонанс. Адже тривалий час у нашому суспільстві зберігалися думка, що Зеленський – це проросійський політик, але після рішень на кшталт блокування «каналів Медведчука» у багатьох, хто не сприймав і не сприймає Зеленського, зламалася звична картина. І тепер помірковано патріотичні громадяни України щонайменше почнуть приглядатися до президента.
Росія традиційно використовує військовий шантаж як ключовий засіб тиску на Україну
Він сам зберігає можливості для залучення різного електорату. Наразі Зеленський продовжує перебувати у пошуку електоральних можливостей і варіантів - зберігає орієнтацію на своєрідний центризм, уникає будь-яких радикальних проявів політики та, думаю, надалі намагатиметься балансувати, виразно демонструючи проєвропейський і євроатлантичний вектор.
Чи запалає знову Донбас? Росія традиційно використовує військовий шантаж як ключовий засіб тиску на Україну. Але велике запитання – чи вдасться Росія до активного застосування військового шантажу цього разу. Адже після приходу до влади у США Джо Байдена, Росії важко розраховувати на те, що будь-яка серйозна ескалація на Донбасі залишиться без реакції Заходу та запровадження нових санкцій.
Тому спроби тиску на Україну з боку Москви будуть, але, швидше за все, він обмежиться суто ідеологічними моментами, наприклад, заявами про приєднання Донбасу та поїздками російських пропагандистів у Донецьк.
Імовірність відновлення мовлення «заборонених» каналів. Не дуже вірю, що 112, NewsOne і ZiK зможуть через суди скасувати блокування. Адже оскарження санкційного механізму немає – можна оскаржити тільки указ президента, наприклад, у Конституційному суді на предмет його конституційності або у Верховному суді на предмет його чинності.
Верховний суд так само навряд чи візьметься за розгляд цього питання
Проте Конституційний суд навряд чи найближчим часом зможе ухвалювати будь-які рішення, враховуючи ситуацію, що склалася довкола нього. Якщо зараз Конституційний суд скасує указ президента, і ці три телеканали відновлять мовлення, реакція не змусить себе довго чекати – це буде Майдан під КСУ. Самі судді КС це чудово розуміють, а тому будуть намагатися уникати цієї теми.
Верховний суд так само навряд чи візьметься за розгляд цього питання, бо кожен суддя буде думати, чи не створює він для себе на майбутнє проблему, скасувавши указ президента.
Крім того, правова база для рішення президента – є: закон про санкції, рішення Верховної Ради, відповідні матеріали СБУ, а також відпрацьована практика запровадження санкцій в Україні, яка застосовувалася раніше.
Петро Олещук, політолог, викладач КНУ ім. Тараса Шевченка
