Слідчі ДБР розпочали досудове розслідування за фактами самовільного зайняття земельної ділянки в тимчасово окупованому Криму, вчиненого групою осіб, а також державної зради, вчиненої головою Конституційного суду України Олександром Тупицьким.
Про це заявив в.о. директора Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов.
"Слідчими Державного бюро розслідувань розпочато досудове розслідування за фактами самовільного зайняття земельної ділянки, вчиненого групою осіб, а також державної зради головою Конституційного суду України", - сказав Сухачов.
За попередньою інформацією, голова КСУ у липні 2018 року у складі групи осіб самовільно зайняв не відведену йому у встановленому законодавством України порядку земельну ділянку та уклав правочин, яким визнав повноваження посадових осіб органів РФ на внесення записів про відчуження української земельної ділянки та віднесення її до категорії тих, що підпадають під юрисдикцію РФ.
Таким чином, на переконання ДБР, він, можливо, вчинив діяння на шкоду суверенітету, територіальній цілісності, державній та економічній безпеці України, що кваліфікуються за ч. 2 ст. 197-1 (самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво) та ч. 1 ст. 111 (державна зрада) Кримінального кодексу України.
Читайте такожГолова КСУ пояснив, чому не задекларував землю в Криму: не знав, як це зробити
Санкція цих статей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 12 до 15 років з конфіскацією майна або без такої.
Як відомо, 28 жовтня програма "Схеми" повідомила, що голова Конституційного суду Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз в окупованому Росією Криму, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації про майно та доходи.
Скандальне рішення КСУ щодо незаконного збагачення: що відомо
- 27 жовтня Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів ухвалив рішення, яким скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за недостовірне декларування.
- Також КС визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував право НАЗК перевіряти декларації та виявляти конфлікт інтересів.
- Конституційний суд своїм рішенням позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спецперевірок декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений.
- 28 жовтня НАЗК закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій. Утім, 29 жовтня ввечері Кабінет міністрів зобов’язав НАЗК відновити публічний доступ до Єдиного реєстру електронних декларацій.
- Конституційний суд 28 жовтня оприлюднив текст рішення, ухваленого Великого палатою КС у складі 15 суддів.
- У НАБУ заявили, що через рішення КС всі справи про недостовірне декларування закриють, а викриті на зловживаннях посадовці уникнуть відповідальності.
- Зеленський вніс до Верховної Ради проект закону, яким пропонує припинити повноваження усього складу Конституційного суду. У законопроекті йдеться, зокрема, що рішення КС від 27 жовтня є "нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів". Зеленський пропонує припинити повноваження суддів КСУ з дня набрання чинності законом, а суб'єктам призначення суддів пропонує невідкладно розпочати процедуру конкурсного відбору нового складу суду.
