Голова Конституційного суду України Олександр Тупицький переконаний, що у ДБР фабрикують проти нього справу про державну зраду.
Про це він заявив в інтерв'ю телеканалу "Прямий".
«Щодо моєї особистої безпеки, то я цим занепокоєний. Є сфабрикована справа про державну зраду», - сказав Тупицький.
Він пояснив, що державну зраду йому намагаються інкримінувати за володіння земельною ділянкою в Криму.
Голова КСУ додав, що цю земельну ділянку він отримав ще за часів СРСР у 1988 році, а згодом її приватизував. «І 10 років там по цеглинці будував будинок», - зауважив він.
Але після анексії Криму у зв'язку з тим, що в Криму на зміну українським прийшли російські кадастри, виявилося неспівпадання між реальним розташуванням ділянки та кадастровим. Тому постала необхідність привести реальне розташування у відповідність кадастровому, пояснив Тупицький.
При цьому він наголосив, що не став судитися зі своїм сусідом по дачі, бо він є «директором шахтоуправління з Кузбасу – сильна вольова людина, яка поставила ультиматум розмежування ділянок». «Можна було б судитися у російських судах, але це були б стосунки із законодавством РФ, і навряд би я там щось добився. Тому я уклав договір з адвокатом про врегулювання питання, оскільки сусід висловив ультиматум, що в протилежному випадку знесе мій будинок, а в Росії це робиться дуже швидко. А право власності, за Конституцією України, є фундаментальним правом. І я вважаю, що це власність моя, як українця, - і земля, і будинок. І я маю право боротися за свою власність, і держава має мені в цьому допомагати», - заявив голова КСУ.
Також Тупицький додав, що жодного метра землі в Криму не купував, а просто відбулося зміщення земельної ділянки, і наголосив, що не розуміє, чому в цьому в ДБР вбачають державну зраду. «Не дивлячись на абсурдність цього питання, на правоохоронців починають тиснути, щоб якось «сфармазонити» (кримінальний жаргон: підсунути фальшиві гроші – УНІАН) підозру, а потім через суд відсторонити мене від посади. Такий був план. Керівник ДБР, виконувач обов'язків, відмовляється це робити. Його вчора звільнили (за неофіційною інформацією вчора з посади заступника директора ДБР було звільнено Олександра Бабікова – УНІАН). Найдуть іншого, напевно», - заявляє Тупицький.
Конституційний суд проти антикорупційної реформи
- 16 вересня Конституційний суд України визнав неконституційними окремі положення закону про НАБУ. Зокрема, визнано такими, що не відповідають Основному закону положення щодо наділення президента України повноваженнями утворювати НАБУ, призначати на посаду та звільняти з посади його директора, визначати трьох осіб до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора бюро, визначати одного члена комісії зовнішнього контролю для проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності НАБУ, його операційної та інституційної незалежності та затверджувати положення про Раду громадського контролю і про порядок її формування.
- 28 липня КСУ визнав неконституційним указ президента України від 16 квітня 2015 року про призначення Артема Ситника директором НАБУ.
- 27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення у справі за поданням 47 народних депутатів України, скасувавши статтю 366-1 Кримінального кодексу, якою передбачається відповідальність за недостовірне декларування.
- 28 жовтня через рішення КСУ Національне агентство з питань запобігання корупції закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій.
- У НАБУ заявили, що через рішення КС всі справи про недостовірне декларування закриють, а викриті на зловживаннях посадовці уникнуть відповідальності.
- Зеленський вніс до Верховної Ради проект закону, яким пропонує припинити повноваження усього складу Конституційного суду. У законопроекті йдеться, зокрема, що рішення КС від 27 жовтня є "нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів".
- Зеленський пропонує припинити повноваження суддів КСУ з дня набрання чинності законом, а суб'єктам призначення суддів пропонує невідкладно розпочати процедуру конкурсного відбору нового складу суду.
