Шлях у єдину Європу: що дає Україні статус кандидата на членство у ЄС

Наша держава отримала значну перемогу у вигляді статусу кандидата на членство в Євросоюзі. Проте для повноцінного входження до складу клубу цивілізованих країн континенту, найближчими роками Україні потрібно буде ще пройти складний шлях.

Європейська рада ухвалила історичне для України рішення, надавши нашій державі статус кандидата на членство в ЄС. Важливість підсилюється тим, що його ухвалили на фоні повномасштабного вторгнення Росії, яке триває вже п’ятий місяць.

Варто також вказати на безпрецедентно стислі строки, у які Україна отримала новий статус. Так, 28 лютого, на п’ятий день війни, президент Володимир Зеленський подав відповідну заявку на отримання нового статусу. На початку квітня під час візиту до Києва президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн передала опитувальник, заповнення якого є необхідним кроком для отримання права стати кандидатом на вступ в ЄС. І лише місяць знадобився нашій владі для заповнення цього вкрай важливого документу, тоді як деяким країнам доводилось витрачати на це роки. І ось вже офіційно розпочато новий етап у відносинах між Україною та Євросоюзом.

Як наголосив президент Зеленський, отримання статусу країни кандидата це не просто нова сходинка, а нова вершина на шляху до того, що Україна в майбутньому таки стане повноправним членом єдиної європейської родини.

"Відсьогодні це закріплено на офіційному рівні. Статус кандидата – це обов’язковий етап, який проходили більшість країн. Це точка неповернення. Це не просто нова назва чи нова вивіска. Це новий статус і новий імідж. Сьогодні визнано: Україна – не місток, не подушка між Заходом і РФ, не буфер між Європою і Азією, не сфера впливу, не "сіра" зона, не транзитна територія. Не прикордоння між орками та ельфами. Україна – це майбутній рівний партнер для щонайменше 27 країн ЄС", - наголосив голова держави.

У свою чергу, прем'єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що отримання статусу кандидата на членство у Євросоюзі засвідчує успішність впровадження реформ та значний прогрес України у наближенні до європейських стандартів.

"Ми вже розпочали інтеграцію у внутрішній ринок ЄС. Маємо підписані авіаційний та енергетичний "безвізи", близькі до укладення митного, промислового та цифрового", - заявив очільник уряду.

Також він додав, що новий статус є важливим сигналом для всіх українців, що наше спільне майбутнє — це Європейський Союз, а процес вступу до ЄС стане невід’ємною частиною шляху відновлення України.

Новий статус – нові можливості

Важливість цієї події для воюючої країни та її громадян не лише у моральній перемозі, а й у суттєвому збільшенні можливостей для України саме у новому статусі.

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина звернула увагу на те, що тепер Україні буде доступна фінансова допомога для країн, які готуються до вступу в ЄС, до так званого інструменту передвступної допомоги. Крім цього, наша держава отримає доступ до європейських структурних фондів. Ці кошти можуть надаватись  через гранти, інвестиції або як технічна допомога.

"Це абсолютно незмірні засоби в порівнянні з тим, що ми мали до цього, які повністю будуть спрямовані на відновлення країни і будівництво конкурентоспроможної економіки. На сьогодні йдеться про сотні мільярдів євро, які нам будуть доступні після набуття цього статусу", - зазначила вона.

Яскравим підтвердженням цієї тези стало те, що наступного дня після отримання нового статусу наша держава підписала угоду про участь у програмі Євросоюзу "LIFE", яка присвячена виключно питанням збереження природи. Україна є першою країною – не членом Євросоюзу, яка приєдналася до цієї ініціативи. До речі, бюджет програми на 2021-2027 роки складає 5,4 млрд євро, і вже цього року ми можемо розраховувати на отримання європейських коштів на відновлення нашої екології.

Окрім прямої бюджетної підтримки від ЄС, новий статус значно покращить інвестиційну привабливість України.

"Бізнес-клімат наближатиметься до умов, як у країнах Євросоюзу, де інвестори діятимуть на ринку, який є передбачуваним, а бізнес — захищеним. Привабливість для інвесторів також потребуватиме гарантій безпеки після перемоги над російськими загарбниками", - впевнений голова уряду Шмигаль.

За його словами, тепер наша держава зможе набагато швидше трансформувати всі сфери економіки та ліквідувати наслідки війни.

Експерти Центру економічної стратегії додають, що чи не найважливішим наслідком рішення Європейської ради буде безальтернативність проведення необхідних реформ.

"Маючи перед собою пряник у вигляді членства в ЄС, українські еліти зазнають величезного тиску як з боку  міжнародних партнерів, так і суспільства, щоб провести необхідні реформи, включаючи правовладдя,  як необхідну умову для членства в ЄС. Це зробить Україну кращою країною, яка більше вписується в європейську сім'ю", - зазначили у ЦЕС.

Підтверджуючи слова прем’єра, експерти ЦЕС вказують також на те, що у новому амплуа Україна значно зменшить вартість реконструкції зруйнованої російськими варварами інфраструктури. Пояснюється це просто – завдяки перспективі членства в ЄС, можна залучити набагато більше приватних інвестицій, які орієнтуються на довгострокову перспективу.

"Вартість повоєнного відновлення для державних бюджетів буде, в разі кандидатства, значно нижчою як для України, так і для міжнародних донорів на чолі з ЄС. Таким чином, співвідношення приватних та державних коштів значно покращиться на основі просто очікувань, навіть без фактичного надання членства", - зазначили в Центрі економічної стратегії.

Домашнє завдання України

Попри надзвичайно швидке отримання нового статусу, вітчизняні експерти впевнені, що шлях до повноправного членства нашої країни в ЄС займе роки. І на це є об’єктивні причини.

Перш за все треба зазначити, що нинішня перемога для України є умовною. Справа у тому, що перед рішенням Європейської ради для нашої держави висунули сім вимог. І тільки  їхнє виконання  гарантуватиме, що статус кандидата збережеться в подальшому.

Йдеться про реформу Конституційного суду, продовження судової та антикорупційної реформ, боротьбу з відмиванням коштів, повноцінний запуск антиолігархічного закону, узгодження аудіовізуального законодавства з європейським та зміну законодавства про нацменшини.

Судячи із заяв влади, прийняти необхідні закони планують дуже оперативно.  Адже орієнтовно у листопаді чи у грудні європейські чиновники оцінюватимуть, як Україна виконала це домашнє завдання.

"До кінця цього року ми вже будемо готуватися до голосування в парламенті більше як 30 євроінтеграційних законопроектів. Готується засідання Ради асоціації за участі прем’єр-міністра. Тобто ми будемо демонструвати прогрес увесь цей час, щоб якнайшвидше почати наступний етап приєднання до ЄС", — заявила віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Стефанішина.

Жити за законами Європи

У разі позитивного висновку від європейців, розпочнеться чи не найважливіша стадія інтеграційного шляху – безпосередні переговори стосовно самого членства.

Як зазначає гендиректорка Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Наталія Форсюк, переговорні процедури точно не розпочнуться раніше 2023 року, і це не буде швидкий процес.

Справа в тому, що в основі переговорів лежить правова система ЄС, яка складається з 35 глав, і кожна з них стосується різних сфер (правосуддя, фіскальної політики, тощо). Доки по одній главі не досягнуть консенсусу між сторонами, переговори по іншій не розпочинатимуть.

"Переговорні процедури зазвичай тривають декілька років, тому що з 35 глав кожна відкривається окремо, потім закривається попередня, відкривається нова. І це дуже тривала процедура сама по собі. Паралельно з цим, нам треба впровадити повністю все законодавство ЄС, тому що на момент членства воно має стати невіддільною частиною законодавства України. Це теж дуже велика робота, тому що воно ще ширше, ніж передбачає наша угода про асоціацію", - зазначила вона.

Зважаючи на це, Форсюк прогнозує, що за найкращим сценарієм Україна зможе вступити до ЄС не раніше 2029 року.

"За аналізом сім років, це дуже добре, виходити треба з цього, бо воно може тривати десятиліттями. Я не вірю, що в нашому випадку це буде тривати десятиліттями, але раніше цього часу дуже малоймовірно через величезну кількість законодавства, яке нам треба не тільки прийняти, а й імплементувати у повсякденне життя. Ми маємо повністю жити за законами Європи", — сказала вона.

Такий, відносно довгий шлях є логічним, адже Україні потрібно не тільки закінчити війну проти Росії, але й відновити свою економіку, щоб вона була конкурентоспроможною з іншими членами ЄС.

Проте українцям не варто занепадати духом, а навпаки – націлитися на кропітку працю, яка може дати результат вже в осяжному майбутньому. Вісім років тому наша держава обрала свій шлях – бути частиною цивілізованого світу, а не колонією Москви. Тому не варто забувати, що дорогу здолає той, хто йде по ній.

Дмитро Шварц

УНІАН в Google News