Космос знову в моді. Хто просуває Україну в елітний космічний клуб

Ми звикли, що український космос – це музей, експонати якого вкриті іржею та пилом. Але є молоді люди, які переконані, що український космос – це початок їхнього зоряного стартапу.

Космос минулого – це пекельний жах. Літали туди фактично на бляшанках. Та й взагалі тодішнє підкорення небес - це героїзм та надзусилля наддержав та окремих особистостей, які дуже хотіли перемогти, але не мали для цього технологій.

Більшість космічної історії України – це 60-70-ті роки минулого століття. Звідти родом більшість експонатів музею космосу в Переяславі. Його розмістили в… старовинній дерев’яній церкві. І, за відчуттями ТСН.Тижня, який відвідав цей музей за 100 км від Києва, якщо десь і ховається привид Гагаріна, то саме тут, в темних куточках. Бо в церкві-музеї космосу електрики просто не існує – через проблеми з дозволами. Крім того, що в музеї космосу темно, тут ще й холодно, як на орбіті.

А от сучасне освоєння космосу, на відміну від минулого, це, в першу чергу, не про надзусилля для перемог, а про вигоду і про гроші. Це розуміють студенти інжинірингової школи "Ноосфера" при Дніпровському університеті. Вони вчаться тому, що принесе їм кар'єру, статус, купу грошей і славу дилерів майбутнього - розробляти й виготовляти сучасні ракетоносії. Спочатку – в комп’ютерних програмах. А згодом – 3D друк чи намотування (так, корпуси сучасних ракет мотають з волокна, а не зварюють з металу).

Читайте такожПодорож у космос. Чому варто відвідати планетарій у Дніпрі

"Зараз студенти 5-го курсу разом з ментором-викладачем відпрацьовують нову систему намотки. Працюємо з намотками 150 міліметрів, а у великих космічних ракетах використовуються діаметри 2-2,5 метри. Але технологія та сама", - розповів ТСН.Тижню керівник "Ноосфери" при Дніпровському університеті Сергій Веретюк.

Освіта тут виглядає зовсім не так, як можна було уявити 20 років тому. Особливість у тому, що теоретична частина повинна бути, але справжній інженер повинен все це робити руками. Він повинен мати практичні знання. Тому тут випускаються готові спеціалісти.

"Ось цей носій консат – перший, який ми запускали. Це було у 2018 році. Тут носій призначений для двох мікросупутників. І виводить їх на висоту 2 тис. метрів. Однак паралельно ми розробили лінійку ракет. Тому що наша ціль – добратись до космосу", - розповідає ТСН.Тижню викладач школи "Ноосфера" Вадим Сонцев.

ТСН.Тиждень вперше за багато років бачить, як у студентів насправді горять очі. А все чому – ці свої невеличкі тренувальні ракети вони не лише конструюють та виготовляють, а й запускають – з єдиного в Україні полігону в Павлограді. І ці ракети рік від року стають дедалі більшими.

"Запустити ракету – це була романтика. Але нам вдалося. Дякуючи Ілону Маску, ця тематика почала знову розвиватися. Тому що після закінчення гонки озброєнь, космос перестав бути цікавим людям. Я вирішив пов’язати своє майбутнє з космосом. Через 10 років хотів би займатись цією справою, бути інженером, будувати ракети", - розповів ТСН.Тижню один зі студентів "Ноосфери".

Ілон Маск повернув людям віру в можливість освоювати всесвіт / фото REUTERS

Космос - це вже не романтика. Ілон Маск, як пророк нової космічної ери, повернув людям віру в можливість освоювати всесвіт. І першими у це повірили бізнесмени – стартапери. Студентська ракетна програма в США під назвою "Електрон" зараз перетворилася в успішний бізнес – ракетоносії колишніх студентів виносять вантаж на орбіту й заробляють мільйони. У наших студентів та викладачів – та сама мета.

"Ми плануємо в найближчі 2-3 роки створити суборбітальну ракету, яка перетне 100 кілометрів по висоті. Вийде у відкритий космос. Цей стартап – студентська ракета – має всі шанси вирости в якусь компанію з будівництва та експлуатації космічної техніки. І надання послуг на ринку", - розповідає ТСН.Тижню керівник центру "Ноосфера".

Ринок доставки вантажів не лише на навколоземну орбіту, а й на Місяць – вже не фантастика. Космічними розробками у світі вже сьогодні займаються сотні приватних компаній з інвестиціями в десятки мільярдів доларів. З появою нових транспортних компаній ціна кілограму вантажу, доправленого в космос, це вже не 30 тисяч доларів, як раніше, а лише 12 тисяч. А доставка вантажів на МКС в цьому році подорожчала всемеро.

Заявлені плани про будівництво в Канаді космодрому для комерційних запусків українських ракетоносіїв "Протон" – це лише один з амбітних проєктів українських дилерів майбутнього. В спину Ілону Маску та Спейс-Ікс дихають конкуренти. Компанія Firefly Aerospace українця Макса Полякова – саме він допомагає студентам в Дніпрі ставати справжніми ракетниками – в США провела перший запуск власного ракетоносія "Альфа". Ця спроба закінчилась вибухом, але перші випробування так завершуються в більшості випадків.

Поляков планує не лише доставляти на орбіту надлегкі супутники, а й взяти участь в місії НАСА на Місяць, яка стартує у 2023-му році. Вісім лабораторій - тобто сотні спеціалістів - в Україні працюють над космічними проєктами Полякова. Серед них - власний посадковий модуль, що вже наступної осені доставить на поверхню Місяця 50 кілограмів корисних вантажів. І на цьому заробить.

Макс Поляков планує взяти участь в місії NASA на Місяць, яка стартує у 2023-му році / фото REUTERS

Ще один український космічний дилер – бізнесмен Павло Танасюк. У власній компанії Spacebit він працює над створенням місяцехода Асагумо. В ході місячної місії ці роботи досліджуватимуть лавові печери під поверхнею нашого супутника. І, можливо, людству доведеться повторити своє життя в печерах тепер уже на космічному витку цивілізації. Для астронавтів гарна печера була б ідеальною базою для початку колонізації Місяця.

Місця для цих роботів вже замовлені в посадкових модулях американських компаній, які винесе на місячну орбіту один з космічних кораблів Ілона Маска. Вже за рік на одному з них український прапор, виготовлений з титану, опиниться на поверхні місяця. Ми всі, земляни, на початку ери нових відкриттів. Задеріть голову в гору, можливо, десь там вже чекає нова робота, або дуже перспективна професія для ваших дітей.

Станіслав Ясинський, Денис Ярошенко, Олександр Ребенчук

УНІАН в Google News