Завдяки 70-річній програмі збереження популяція цього птаха зросла до близько 500 особин.
У Новій Зеландії нелітаючий птах такахе, який понад пів століття вважався вимерлим, переживає унікальне повернення: завдяки 70-річній програмі збереження його популяція зросла до близько 500 особин, а нещодавно частину птахів уперше за десятиліття випустили в нові місця проживання. Про це пише американський еволюційний біолог із Ратгерського університету Скотт Треверс у своїй колонці для Forbes.
Він пояснив, що такахе (Porphyrio hochstetteri) - це великий нелітаючий птах, який характерний лише для Південного острова Нової Зеландії. Наприкінці XIX століття вважалося, що він майже повністю зник. Історичні записи свідчать, що останнього відомого такахе бачили у 1898 році, після чого підтверджених відомостей про нього не було.
На початку XX століття такахе вважали загубленим залишком доісторичної орнітофауни Нової Зеландії, відомим лише за музейними експонатами й викопними кістками. Це тривало, доки майже через пів століття вид не з’явився знову.
Біолог розповів, що 20 листопада 1948 року під час експедиції з чотирьох людей, яку очолював доктор Джеффрі Орбелл, команда знову знайшла живу популяцію такахе в віддаленій альпійській долині гір Мерчісон.
До свого зникнення такахе зазнавали низки загроз: знищення середовища існування, полювання, завезених хижаків і травоїдних (тхорів, щурів, оленів та інших інвазивних ссавців). Усе це майже повністю знищило кормову базу та безпечні місця гніздування птаха. Ймовірно, причиною "зникнення" якраз і було різке падіння рівня виживання, припустив Треверс.
"Саме це зробило експедицію 1948 року відкриттям раз на тисячоліття: птах, офіційно оголошений вимерлим, раптом виявився живим і здатним виживати непоміченим у найбільш диких і суворих ландшафтах Нової Зеландії. Це відкриття заклало основу для однієї з найтриваліших і найунікальніших програм відновлення видів у світовій історії", - пише він.
До 2023 року, завдяки цілеспрямованій роботі зі збереження, загальна популяція такахе зросла до близько 500 особин у кількох диких і керованих популяціях.
Треверс наголосив, що віднайдення виду не усунуло всю невизначеність навколо нього. Біологи й далі мали безліч запитань щодо походження такахе, його колишнього поширення та того, як генетичні "вузькі місця" можуть вплинути на його майбутнє.
Ситуація змінилася після дослідження 2023 року, опублікованого в Molecular Ecology командою науковців Університету Отаго. Дослідники змогли секвенувати давні й сучасні мітохондріальні геноми такахе з субфосилій, музейних та живих зразків. Результати показали:
Знайти останню дику популяцію було лише початком, пише Треверс. Протягом десятиліть після цього вчені і природоохоронці наполегливо працювали, щоб забезпечити виживання і відновлення такахе. І робити це, незважаючи на інвазивних хижаків, зміну середовища існування та суворі альпійські умови.
Результатом цього стало те, що 12 лютого 2025 року в долину Ріс, а це 18 000 гектарів високогірних земель біля Квінстауна, випустили вісімнадцять такахе. Це була чергова спроба створити самодостатні дикі популяції птаха. Водночас подія стала символом того, що добре сплановані програми відновлення дикої природи можуть повернути види із краю прірви.
Частина того, що робить історію виживання такахе такою вражаючою, - це незвичність самого виду, стверджує автор статті. Він назвав кілька унікальних характеристик цих птахів.
Нелітаючі та важкі. Такахе - найбільший сучасний вид пастушкових птахів у світі. На відміну від багатьох інших пастушкових, вони не літають, що ставить їх у вкрай невигідне становище перед хижаками або змінами середовища.
Спеціалізований раціон і середовище. Вони мешкають в альпійських злакових угіддях і значною мірою залежать від жорстких, волокнистих трав. Їхня травна система та харчова поведінка потребують високоякісного середовища - без цього харчові потреби не будуть забезпечені.
Крайня вразливість до завезених хижаків. Такахе еволюціонували без наземних ссавців. Тому, коли в Новій Зеландії з’явилися тхори, коти та щури, птахи залишилися практично беззахисними. Саме тому їхні популяції так швидко зникли після приходу людей.
Ці фактори робили збереження виду надзвичайно складним: мало було просто успішно розводити такахе - потрібно було управляти середовищем, контролювати хижаків і моніторити популяції десятиліттями.
Саме тому історія "воскресіння" такахе є однією з найбільш надихаючих природних історій повернення.
Раніше УНІАН розповідав, як унікальний птах вражає здобич одним ударом ноги. Йдеться про птаха-секретаря, що живе на відкритих африканських луках. У нього ноги схожі на журавлині, але він здатен бити ними сильно й точно, вражаючи змій, ящірок та дрібних ссавців. Зазначалося, що удар птаха-секретаря триває лише близько 15 мілісекунд, що занадто мало для того, щоб мозок міг отримати й проаналізувати зворотний сигнал від ніг. Це означає, що птах покладається не на миттєві рефлекси, а на заздалегідь запрограмовану точність рухів, яка керується зором.