Петро Пантелеєв розповів про проблеми утилізації сміття у столиці / УНІАН

Петро Пантелеєв: в місті щорічно утворюється 1,2 млн тонн сміття, столиці потрібні два або три заводи для його утилізації

17:22, 20.09.2018
18 хв. Інтерв'ю

Заступник голови Київської міської держадміністрації Петро Пантелеєв в інтерв’ю УНІАН розповів, хто лобіює відстрочення запуску в Україні європейської системи сортування сміття у побуті, які строки закриття полігону-сміттєзвалища №5 у Підгірцях і будівництва сучасного заводу з переробки сміття, а також – коли у киян з’явиться гаряча вода.

Сміття – велика проблема мегаполісів. Скільки загалом в Києві щорічно утворюється відходів? Куди їх вивозять, яка частка переробляється?

Понад один мільйон двісті тисяч тон - така кількість сміття щорічно утворюється в місті. Близько 40% - вивозиться на полігон №5, ще 25% - на сміттєспалювальний завод «Енергія», близько 15% - на шостий полігон, до 8% сортується і переробляється, залишок - вивозиться на полігони в Київській області. 

Розкажіть більш детально про переробку сміття в місті – скільки та які підприємства цим займаються?

Відео дня

В Києві є підприємства, які займаються переробкою ресурсоцінних компонентів. Це комерційні структури. Великих підприємств налічується п’ять. За нашими даними, вони розвиваються, оскільки на вторинну сировину є попит, зокрема, за кордоном. Це - ПЕТ-пляшка, алюмінієва пляшка, скло. Тому цей бізнес поступово росте і має перспективу. 

Нещодавно комунальна компанія отримала «в спадщину» від «Київенерго» сміттєспалювальний завод «Енергія». Компанія «Київенерго» мала план щодо його модернізації. Чи планує столична влада зайнятися його подальшою реалізацією? 

Власне, програма модернізації обладнання на «Енергії» розпочалась у 2014 році. Проведений капремонт двох котлоагрегатів та заміну двох електрофільтрів, які очищують димові гази від пилу. Реконструкція дозволила знизити викиди шкідливих речовин в атмосферу більше, ніж у двічі. Свого часу програма була призупинена внаслідок відсутності коштів у «Київенерго».

Однак ми плануємо відновити її в рамках інвестиційної складової тарифу. Провести капремонт ще двох існуючих котлів та двох електрофільтрів, а також модернізацію двох кранів твердих побутових відходів. Загальна вартість цих робіт близько 120 млн грн.

Окремі кошти будуть виділені на систему хімічного очищення димових газів. Проект передбачає встановлення сучасного європейського обладнання, що підвищить екологічні показники заводу.

Заступник голови КМДА розповів про програму модернізації сміттєспалювального заводу «Енергія» / УНІАН

Як ці роботи вплинуть на тариф для населення?

З цією метою НКРЕКП має відкоригувати тариф для заводу «Енергія» з урахуванням інвестиційної складової, однак на вартість тарифу для населення це не вплине.

Підприємство зараз виробляє тільки теплову енергію, але були плани щодо виробництва й електричної енергії…

Поки що українське законодавство не передбачає застосування «зеленого тарифу», і за таких умов інвестувати в обладнання, що дозволить виробляти електроенергію, недоцільно з точки зору економіки. Тим більше, завод виробляє невелику кількість пару, який може використовуватися для електричної енергії. Ми це питання розглядаємо як перспективне, але зараз акцент робиться на екологію.

Люди жаліються на запах в районі заводу. Чи планує столична влада щось із цим робити?

Причиною запаху є не стільки завод, скільки робота Бортницької станції аерації (БСА). Як ви знаєте, там теж триває масштабний проект реконструкції, який якраз і допоможе подолати запах.

У якій спосіб?

Нові технології дозволяють зробити процес очищення стічних вод безпечним для навколишнього середовища. Перебуваючи в Японії на очисних спорудах, вивчаючи технології, що будуть застосовані при реконструкції БСА, я пересвідчився в цьому особисто.

Чи є спалення сміття на заводі «Енергія» зараз рентабельним?

За словами Пантелеєва, нові технології дозволяють зробити процес очищення стічних вод безпечним для навколишнього середовища / УНІАН

Скажу трохи по іншому: спалення на заводі «Енергія» не є збитковим, але про високу рентабельність тут мова не йде. Але ми зараз говоримо про те, шо є існуючий завод, і не треба відшкодовувати інвестиційну складову на його будівництво.

Коли планується завершити рекультивацію п’ятогополігону у Підгірцях?

Ми маємо план заходів, які дозволять безпечно закрити полігон, а також здійснити рекультивацію. Рекультивація полігону, тим більше такого масштабного як полігон №5, дуже непростий і новий вид робіт. Жоден полігон в Україні поки що не був рекультивований. 

Тридцять років полігон існував, а питання землі під ним не було належним чином впорядковане. Наприкінці минулого року нарешті вирішені всі земельні питання, отримана державна експертиза, проведені необхідні закупівлі і ми можемо приступити до робіт з реконструкції. Паралельно розпочинаємо рекультивацію так званої першої карти полігону, а сміття тимчасово, до остаточного закриття полігону, буде завозитися на другу карту.  Будуть облаштовані дренажні системи, системи дегазації, буде зроблене накриття для сміття. Роботи стартують у наступному році. У результаті рекультивації полігон перетвориться на безпечну зелену територію.

Наразі сформований план робіт, який узгоджується з мешканцями прилеглих до полігону сіл. Адже ми розуміємо, що для них довголітнє сусідство з полігоном приносить купу проблем. Однак і ми, і селищні громади розуміють, що полігон до закриття треба підготувати, провести необхідні роботи, наприклад, пересипку карт, зменшення рівня фільтрату (шкідлива рідина темного кольору, що утворюється в полігоні внаслідок потрапляння опадів), укріплення дамби, щоб фільтрат не зміг витекти за межі полігону тощо.

Ще чотири роки тому система очистки фільтрату на полігоні не працювала взагалі: ми її відновили, щоб уникнути витоку фільтрату, а в цьому році плануємо ще встановити новий модуль, який ще знижуватиме рівень фільтрату.

За останні два роки ми маємо суттєвий прогрес, в першу чергу, в розумінні проблематики сміття й роботи полігону. Як я вже сказав, в Україні немає досвіду подібних робіт. І нинішній план дій суттєво відрізняється від того, який ми затверджували два роки тому. Зараз у нас є конкретні дослідження, детальне вивчення проблеми і чітке бачення для її вирішення.

Скільки на це необхідно часу?

Плануємо завершити рекультивацію, орієнтовно, за два-три роки. Процес рекультивації першої карти маємо розпочати вже до кінця поточного року. Важливо те, що остаточне рішення прийнято - полігон в довготривалій перспективі не розглядається як місце, куди буде завозитись сміття.

Рекультивацію полігону у Підгірцях планується завершити за два-три роки, розповів Пантелеєв / УНІАН

Скільки коштів потрібно, щоб реалізувати цей проект?

Роботи з реконструкції та рекультивації можуть коштувати до мільярда гривень. Вартість реконструкції - приблизно триста п’ятдесят мільйонів гривень, а остаточна вартість рекультивації буде відома після складення кошторисної документації на основі проекту.

Найближчим часом відбудеться конкурс з визначення інвестора будівництва сміттєпереробного заводу в Києві. Чому він відбудеться тільки зараз, а не раніше?

Задовго до проведення конкурсу ми мали непогану пропозицію інвестора, фактично розроблений проект нового сміттєпереробного заводу. Паралельно формувалась законодавча база для залучення інвестицій у вигляді нового Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Закон вступив в силу, але положення, що створили б умови для залучення інвестора в цю галузь і на яких ми наполягали, були просто проігноровані. Інвестор, який мав досвід будівництва семи сміттєперереробних заводів, просто відмовився, адже українське законодавство не дозволяє нам дати гарантії.

Які саме гарантії?

Будь-якого інвестора, який має намір вкласти десятки, а то і сотні мільйонів євро в сміттєву галузь, цікавлять три базові речі: довготривалий контракт і гарантія його виконання; вартість, за якою перероблятиметься сміття, для повернення інвестицій; гарантовані обсяги.

Як правило, гарантом може бути або держава, або місцева влада. На жаль, закон цього не передбачає. Я переконаний, якщо ми хочемо надалі залучити в цю галузь серйозні інвестиції, цю норму треба змінювати.

Саме тому проведення конкурсу на визначення виконавця послуг з переробки залишалося єдиним варіантом. Тривалий час ми працювали над документацією, адже це теж нова практика для Києва. Ми прагнули виписати конкурсну документацію так, щоб залучити компанії з досвідом та необхідним ресурсом, в тому числі міжнародні підприємства, адже в Україні до цього часу ще не збудований жодний переробний завод.

Законодавство не змінилось, але конкурс все ж таки оголошено…

Так, його організатором виступило комунальне підприємство «Київкомунсервіс». Ця компанія, яка в Києві є оператором вивезення відходів, все ж може гарантувати ті три базові принципи, важливі для інвестора.

Вважаю, що ми зобов’язані провести конкурс. Вже є компанії, які отримали конкурсну документацію та будуть приймати рішення відносно участі в ньому.

Посадовець розповів, що цікавить інвесторів, які хочуть вкласти кошти у сміттєву галузь / УНІАН

Що це за компанії?

Зараз не можемо розкривати цю інформацію, але документацію на розгляд взяли як українські, так і зарубіжні компанії, наприклад, китайські.

Який план, якщо інвестора знайти не вийде?

Ми рухаємось одночасно трьома незалежними один від одного шляхами. Перший – це конкурс, коли інвестор за свої кошти будує комплекс. Другий – будівництво сміттєпереробного комплексу на базі «Київспецтранс», часткою якого володіє місто. Акціонери цього підприємства прийняли рішення щодо будівництва такого заводу, зараз в процесі проектних робіт і також триває підготовка рішення міста. Третій напрямок – будівництво силами міста на ділянках, що є придатними для будівництва і віддаленими від житлової забудови. Вважаю, що ми у будь-якому випадку матимемо гарантований результат по одному з напрямів.

Чи є вже остаточний варіант, який завод буде побудований в Києві?

Ми орієнтуємось на успішний досвід інших країн, а саме в містах, де мешкає понад мільйон людей. Це безпечні з точки зору екології технології. Наприклад, успішно працюють заводи в центрі Монако, Гамбургу, Відня. Нещодавно в Копенгагені відкрилась ТЕЦ на біопаливі біля оперного театру у центрі міста. У столиці ми, звісно, орієнтуємось на ділянки, що будуть віддалені від житла та інфраструктурних об’єктів.

Яка вартість будівництва заводу?

На сьогодні є дві базові технології, наприклад, механіко-біологічна переробка сміття. Такий завод може коштувати приблизно тридцять-сорок мільйонів євро при потужності переробки триста-чотириста тисяч тон сміття на рік. Якщо ж говорити про ТЕЦ на біопаливі, то це вже цифри на порядок більші: завод потужністю двісті п’ятдесят-триста тисяч тон на рік коштуватиме від ста двадцяти мільйонів до двохсот двадцяти мільйонів євро.

За який період може бути побудований завод?

Термін будівництва та проектування - приблизно два роки.

А через скільки років Київ повністю зможе відмовитись від вивозу сміття на полігони?

Дуже складно відповісти на це запитання. Не лише Київ, вся Україна знаходиться на початку шляху розвитку сфери поводження з відходами. Ми повинні визнавати серйозність проблеми в цьому напрямку, мислити й діяти реальними категоріями і визнавати проблеми: формувати законодавче підґрунтя, необхідний матеріальний та організаційний ресурс. На моє переконання, треба уникати рамкових декларацій, що діють лише на папері.

В Україні повинні з’явились перші сучасні переробні комплекси, які продемонструють високу технологічність та екологічність, щоб розвіяти суспільний страх. Треба показати: це безпечно, жодних запахів чи негативного впливу на довкілля.

Крім того, хочеться нам чи ні, але ми повинні усвідомити – кожен з нас виробляє сміття і його необхідно безпечно переробляти або утилізувати.

Як запуск сміттєпереробного заводу в столиці і одночасне закриття п’ятого полігону вплинуть на тарифи для населення? Адже захоронити значно дешевше ніж переробити…

Тариф на захоронення дешевший, але ви згадайте суми, які потім витрачаються на утримання полігону та його рекультивацію. Я вже не кажу про шкоду, якою загрожують полігони довкіллю. Досвід зарубіжних країн демонструє, що ціни, за якими приймається, переробляється, утилізується сміття, є достатньо високими, але це плата за безпеку й здоров'я нас та наших дітей.

В той же час ми не розглядаємо варіант, коли вартість переробки буде покладена лише на громадян. У парламенті зареєстровані пакет законопроектів, які визначають необхідність підприємств, що виробляють продукцію в тарі та упаковці, нести відповідальність, зокрема, фінансову, за перероблення залишків їх продукції. Це – справедливий додатковий ресурс для розвитку галузі.

Нажаль, вже чотири роки в парламенті лежать ці законопроекти про розширену відповідальність виробників, але вони не приймаються. І все тому, що лобі цих виробників, яке присутнє в Раді, гальмує процес. На наш погляд, це - не цивілізований підхід компаній, які мають дуже гучні назви, вони повинні нести в собі цивілізацію, в тому числі, в нашу країну, але, нажаль, цього не відбувається.

Чи вистачить місту одного заводу?

Повертаємось на початок розмови – мільйон двісті тисяч тон сміття утворюється в місті щорічно, тому нам необхідно декілька сучасних підприємств. Також давайте не забувати, що ми маємо справу з мегаполісом з централізованою системою теплопостачання і, якщо подивитись на іноземний досвід, який ми півроку вивчали, то сміття, або його певна частка – це чудовий замінник газу, це можливість вже сьогодні виробляти енергію за рахунок поводження з відходами. З точки зору логістики, бажано було б мати два або три заводи для утилізації сміття.

Ще одна проблема, яку треба вирішити, - сортування відходів у побуті. Як і коли це буде впроваджено в Києві?

Процес сортування в побуті повинен стати більш системним. Для цього він повинен мати економічну складову для тих, хто збиратиме цю вторинну сировину. Ще 4-5 років тому ми пішли шляхом встановлення окремих контейнерів для сухої фракції. Ця практика виявилась неуспішною, оскільки безхатченки, інші маргіналізовані групи людей забирали майже всі ресурсоцінні матеріали, псували контейнери. За таких умов підприємства відмовляються працювати і процес сортування перетворився у нас в профанацію, коли ми бачимо кілька контейнерів, а скидають їх вміст в один сміттєвоз.

Треба переходити на збирання більш конкретних категорій сміття вторинної сировини. Наприклад, пластикових пляшок або скла. Відсортована ПЕТ-пляшка в певному обсязі вже є товаром. Теж саме стосується скла, тобто вже не треба витрачати великі кошти на сортування, підготовку тощо. Крім того, ми зараз розглядаємо й інші типи контейнерів – антивандальних з невеличкими отворами, лише для вторсировини.

Цим займатиметься окрема компанія?

Цим може займатися будь-хто, маючи ресурс і бажання. Переконаний, що більш доцільно сприяти залученню в цю сферу підприємців і створювати ринок.

Наприклад, у Німеччині людина має можливість платити значно менше за поводження з відходами, якщо відсортовує своє сміття, або отримує знижки у супермаркеті, коли здає пляшки. Коли у нас з’явиться щось подібне?

Процес сортування відходів в побуті повинен стати більш системним, переконаний Петро Пантелеєв / УНІАН

Цей досвід притаманний не лише Німеччині. Він скрізь працює досить ефективно, пляшок майже не знайдеш. Як і в інших країнах, в Україні питання аналогічного суспільного стимулу має стати національною ідеологією, тобто вирішуватися на рівні парламенту. До цих процесів мають бути обов’язково залученні виробники продукції в тарі й упаковці.

На скільки сьогоднішній тариф на вивезення і захоронення сміття є обґрунтованим?

Сьогоднішній тариф на вивезення є обґрунтованим. Його основною затратною складовою є паливо: якщо зростають ціни на бензин і дизельне паливо, то перевізники одразу збільшують вартість своїх послуг.

Захоронення на п’ятому полігоні донедавна здійснювалося за тарифами, встановленими ще у 2010 році. Це негативно відбивалося на роботах з утримання полігону, адже підприємство не мало відповідного ресурсу на пересипку сміття та протиаварійні роботи на полігоні. Кошти на це виділялися з міського бюджету. З першого вересня НКРЕКП встановила обґрунтований тариф для «Київспецтрансу», який здійснює експлуатацію полігону. Підприємство тепер в змозі нормально утримувати полігон до його закриття.

Не зовсім по темі, але теж дуже актуальне питання - коли у киян з’явиться гаряча вода?

Питання не по темі, але одне з ключових для Києва. Постанова Кабінету міністрів України опублікована (про виділення комунальному підприємству коштів на покриття різниці у тарифах, - УНІАН). Очікуємо, що до кінця місяця всі процеси завершимо - укладемо відповідні угоди і почнемо давати гарячу воду й готувати систему до старту опалювального сезону.

На декілька тижнів в низці районів Києва гаряча вода з’явилась, але потім  знову пропала. З чим це пов’язано? Закінчився газ?

Я хочу звернути увагу, що наразі гаряче водопостачання залишається у споживачів, що проживають в зоні обслуговування Дарницької ТЕЦ, а також ТЕЦ-5, для роботи якої був закуплений комерційний газ, щоб уникнути її відключення. Тому, скоріше за все, у цьому випадку ми говоримо про гідравлічні випробування, що проводились комунальними службами, а також усунення аварій.

Чи планує столична влада докупити комерційний газ?

Ми хочемо в цьому місяці завершити історію з комерційним газом. У нас просто грошей на нього немає. При тому, що це – невеличкий обсяг, якщо порівнювати з загальними обсягами, потрібними для міста. Але все одно це – дорога історія.

Ігор Орел

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся