этот материал доступен на русском

Вбивства Нігояна, Жизневського і Сеника досі не розкриті – прокурор

15:52, 22 січня 2020
Суспільство
189 0
Жизневський і Нігоян - одними із перших загинули на Майдані / фото УНІАН

Прокурор Офісу генерального прокурора Олексій Донський констатує, що станом на сьогодні вбивства учасників Революції Гідності Сергія Нігояна, Михайла Жизневського і Романа Сеника не розкриті.

Як передає кореспондент УНІАН, про це він сказав на прес-конференції.

Читайте такожУ Києві відбувається хода пам’яті перших загиблих Героїв Небесної Сотні

Коментуючи стан розслідування справ щодо подій під час Революції гідності у січні 2014 року в центрі Києва, він зауважив, що «під час цих подій... постраждали 240 осіб, в тому числі, 4 особи загинули».

«Першою жертвою був Юрій Вербицький, і в той же день, 22 січня, було вбито Нігояна, Жизневського, Сеника. На жаль, ці три вбивства, на сьогодні не розкриті», - сказав Донський.

Щодо вбивства Вербицького, зазначив прокурор, на сьогодні відбуваються два судових процеси: щодо одного з організаторів злочину і стосовно особи, яка безпосередньо була задіяна у викраденні потерпілих.

«Ще стосовно 11 осіб оголошено розшук. Тобто, ці особи переховуються на території Російської Федерації», - додав Донський.

За його словами, триває робота зі встановлення замовників цього вбивства. «Навіть не встановлення, а отримання доказової бази щодо взаємозв'язків осіб, так званих «тітушок», які безпосередньо виконували даний злочин, і службових осіб Міністерства внутрішніх справ (а така інформація у нас на сьогодні є), які були замовниками безпосередньо його вчинення», - зазначив прокурор.

Донський нагадав, що на сьогодні щодо подій січня 2014 року в центрі Києва про підозру у вчиненні злочинів оголошено чотирьом колишнім високопосадовцям, 16 колишнім співробітникам розформованого спецпідрозділу «Беркут» та 26 цивільним особам, так званим «тітушкам». «У даних злочинах встановлено факти безпосередньої взаємодії органів внутрішніх справ і «тітушок» щодо вчинення відповідних злочинів», - додав представник прокуратури.

Довідка УНІАН. Наприкінці листопада 2013 року відмова української влади від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом стала першопричиною виникнення наймасовіших за всю сучасну історію держави протестів.

Зокрема, Кабінет міністрів 21 листопада 2013 року прийняв рішення призупинити процес підготовки до укладення Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, яка мала бути підписана на Вільнюському саміті «Східного партнерства» 28-29 листопада.

Після побиття бійцями «Беркута» в ніч на 30 листопада 2013 року десятків студентів на Майдані Незалежності у Києві на вулиці українських міст вийшли сотні тисяч людей.

Акції протесту, які тривали з кінця листопада 2013 року до кінця лютого 2014 року, отримали назви Євромайдан, Майдан, а пізніше - Революція Гідності.

22 січня 2014 року на вулиці Грушевського від вогнепальних поранень загинули перші активісти Революції Гідності - 25-річний Михайло Жизневський та 20-річний Сергій Нігоян. 45-річний Роман Сеник, який також отримав вогнепальне поранення 22 січня на вул. Грушевського, помер 25 січня у лікарні.

У лютому 2014 року під час зіткнень протестувальників з силовиками у центрі Києва загинуло понад 100 осіб, сотні були поранені, найбільше - 20 лютого. За даними Генпрокуратури, загалом під час Євромайдану постраждало 2,5 тис. осіб.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter