этот материал доступен на русском

Зростання негативних емоцій на карантині більше фіксується серед молоді – соціологи

17:45, 08 квітня 2020
Суспільство
623 0
Ілюстрація / REUTERS

Про це йдеться у переданих агентству УНІАН результатах дослідження соцiологiчної групи "Рейтинг" щодо психоемоційного стану українців на карантині.

Так, соціологи зафіксували наявність в респондентів ознак депресії, тривожності, паніки, втоми і розладів сну.

Читайте такожУкраїнцям можуть заборонити виїзд за кордон під час карантину

«Порівнюючи результати опитувань двох хвиль (І хвиля - 27-28 березня, ІІ хвиля - 3-4 квітня), помітно незначне зростання тривожності, втоми і безсоння. Рівень депресії та паніки залишилися на тому ж рівні», - констатують вони.

В цілому, за даними опитування, рівень негативних емоційних станів українців під час карантину та їхня динаміка поки що не викликають занепокоєння.

«Не виявлено суттєвого зростання, розлади з клінічною картиною (паніка, депресія) залишилися на початковому рівні», - зазначають соціологи.

При цьому вони заявляють, що рівень тривожності є відносно високим серед усіх вікових груп, окрім найстаршої.

«У старшому віці (50+) менше депресивних настроїв. Натомість серед представників старшої та найстаршої вікових груп частіше спостерігаються розлади сну», - зауважують автори дослідження.

Зростання негативних емоційних станів зафіксовано у представників вікових категорій 18-29 і 30-39 років.

«Отже, у наймолодших в актуальній ситуації з’являються ознаки депресії. Серед інших - зміни несуттєві, серед найстарших взагалі фіксується зниження рівня паніки», - констатують соціологи.

Вікові відмінності у психоемоційних станах, зазначають вони, вірогідно, пов’язані зі зміною стилів життя.

Так, молодь більше проявляє депресивних станів через різку зміну стилю життя, примусове звуження соціального кола, зниження активності, кількості вражень та подій.

«В той час як у віці 50+ стиль життя стає з кожним роком все більш карантинним (більше часу проводять дома, менше соціальне коло взаємодії, вихід на пенсію та ін.), тому крім розладів сну, які є нормативними в цьому віці, інші негативні стани старші переживають краще і краще адаптуються до ситуації (знижується паніка)», - йдеться в результатах дослідження.

Також зауважується, що жінки демонструють вищий рівень усіх емоційних показників, аніж чоловіки. Попри це, у динаміці за цей час у жінок суттєвих зрушень не зафіксовано. Натомість, зросли показники у представників чоловічої статі, особливо, щодо тривоги та розладів сну.

Як свідчать результати опитування, респонденти переважно часто комунікують зі своїми близькими та друзями. Так, 27% постійно проводять час або спілкуються з родичами, 51% - роблять це часто, 10% - іноді, 11% - рідко, 1% - ніколи. Відносно менше зі своїми родичами спілкуються чоловіки та люди старшого віку. 15% постійно проводять час або спілкуються з друзями/колегами, 43% - роблять це часто, 21% - іноді, 19% - рідко, 2% - ніколи. Частіше зі своїми друзями/колегами спілкуються чоловіки та представники вікової категорії 40-49 років.

За допомогою до психологів звертаються вкрай мало респондентів: 91% не роблять цього ніколи, 5% - звертаються рідко, 3% - іноді. Лише близько 2% опитаних роблять це часто або постійно. Також переважна більшість не звертається за допомогою до цілителів або екстрасенсів.

54% опитаних вважають, що з людьми треба бути дуже обережними, а 30% - що більшості людей можна довіряти, 16% - не змогли відповісти.

«У питанні суспільної довіри спостерігається чітка вікова та статева залежність: чим молодші респонденти, тим більше вони схильні не довіряти оточуючим. Чоловіки обережніше ставляться до інших людей, аніж жінки», - зауважують автори опитування.

Також зазначається, що більшість населення вважають себе скоріше щасливими, аніж нещасливими: дуже щасливими себе вважають 19% населення (цей показник зменшився: у 2018 - 36%), швидше щасливими - 57%, не дуже щасливими - 16% і лише 2% - абсолютно нещасливі. Чим молодший вік, тим щасливішими себе відчувають опитані. 70% вважають, що щастя людини залежить, в першу чергу, від внутрішнього стану людини.

Результати опитування свідчать, що на негативні відчуття також значно впливає міжособистісна комунікація: чим менше опитані проводять часу або спілкуються зі своїми близькими (друзі, родина) – тим більше у них виражені негативні психоемоційні стани. Наприклад, усі показники (тривоги, втоми, безсоння, депресії, паніки) є найвищими у тих, хто спілкується зі своїми родичами рідко.

Подібним є також співвідношення суспільної довіри і психоемоційних станів: ті, хто більше схильні довіряти оточуючим, - мають помітно нижчі показники негативних емоцій ніж ті, хто ставиться до людей з обережністю й недовірою.

«Отже, опитані в цілому почуваються достатньо щасливими. Відповідно до результатів дослідження, відчуттю щастя допомагають інтернальний локус контролю (моє життя, настрій, емоції та поведінка, в першу чергу, залежать від мене - я несу відповідальність за свої стани), міцні міжособистісні зв’язки та інтенсивність спілкування (з рідними, друзями), взаємодопомога та базова довіра до людей. Якщо з рівнем базової довіри так швидко не впоратися, то все інше - це те, завдяки чому можна залишатися емоційно стабільним під час карантину та витримати його без серйозних психологічних наслідків для особистості», - підсумували автори дослідження.

*** Інтернет опитування методом Computer-Assisted Self Interviewing (CASI) здійснено на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.

Вибіркова сукупність: І хвиля (27-28 березня 2020) - 1660 респондентів, ІІ хвиля (3-4 квітня 2020) - 1700 респондентів віком від 18 років.

Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95 не перевищує 4%.

Проект виконаний у співпраці з Національною дослідницькою мережею Pollaris.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter