Концерти в Україні: заборонити, не можна дозволити

3 вересня під Кабміном відбувся протест Української музичної профспілки. Його учасники, в тому числі артистки Оля Полякова та Alyona Alyona вимагали скасування нових карантинних обмежень, через які багато членів індустрії не зможуть проводити концерти. УНІАН поцікавився реаліями «виживання» івент-індустрії на карантині.

До недавнього часу на проведення концертно-масових заходів впливав лише карантинний розподіл регіонів на «зелену», «жовту», «помаранчеву» та «червону» зони за рівнем епідеміологічної небезпеки. За словами співвласника і маркетинг директора Concert.ua Дмитра Чіня, концерти можна проводити в «зелених» і «жовтих» зонах з обмеженнями, встановленими постановою головного санітарного лікаря Віктора Ляшка №45.

Читайте такожОльга Полякова з іншими музикантами вийшла на "карантинний" протест під Кабмін (фото, відео)

Наприклад, при проведенні заходів з відвідувачами на сидячих місцях відстань між окремо встановленими місцями для сидіння або столами повинна становити не менше, ніж півтора метра. У концертних залах, театрах розміщення здійснюється з вільним місцем поруч, спереду та позаду, у шаховому порядку. Загальна заповненість залів не повинна перевищувати п’ятдесят відсотків місць. І це - тільки деякі з обмежень.

Дмитро Чінь розповідає, що нині попит на концерти є: «Через відносно невелику кількість місць, багато концертів продаються повністю, і організатори анонсують додаткові виступи в той же день чи на наступний. Люди скучили за живими концертами».

Звісно, карантинний час наклав свій відбиток на тенденції в індустрії. За словами маркетинг директора Concert.ua, майданчики заповнюються частково, подій значно менше, ніж раніше. Однак саме тому кожна подія - особлива і для глядача, і для організатора. Ба більше, є винятки, коли заходи більше схожі на звичайні, ніж карантинні. «Глядачі поляризуються: одна частина хоче ходити і відвідує концерти. Інша частина вважає концерти розсадником Covid. Моніторинг соціальних мереж і дані з продажу квитків свідчать про те, що перших - в рази більше, а другі - здебільшого ті, хто і до пандемії не любив концерти», - розповідає Чінь.

«З тих, хто зараз ходить на концерти, частина радіє, що на подіях менше людей. Друга частина вважає карантинні події «недоконцертами» через брак атмосфери заповненого майданчика», - додає він.

Керівник концертної агенції SLS Світлана Левченко звертає увагу, що сьогодні агентства працюють, зважаючи на постійні ризики скасування запланованого заходу. «Постійно відстежуємо епідеміологічний рівень, він нестабільний, змінюється щотижня. Вирішуємо - проводити захід чи взагалі скасовувати. Адже ситуація може погіршитися в будь-яку хвилину», - розповідає вона.

Через коронакризу івент-індустрія має постійні збитки. Адже будь-який захід готується заздалегідь, агентство завчасно сплачує площадкам за оренду, платить дизайнерам, за рекламу, друковані матеріали тощо. Якщо все скасовується – несе непомірні витрати. А якщо захід переноситься, то за поверненням своїх коштів звертаються до вісімдесяти відсотків глядачів. Бюрократичної роботи також додалося – треба постійно вносити зміни в договори с підрядними організаціями, з білетними операторами, з артистами про перенесення або про скасування заходу. 

Організовувати захід, орієнтуючись на продаж квитків, нині сенсу немає. За словами Світлани Левченко, люди купують квитки заздалегідь неохоче: «При організації заходу ми не можемо орієнтуватися на продаж квитків. Бо може місяць взагалі не бути продажів, а в останній тиждень - більшість залу заповнена. Квитки нині купують, переважно, за день-два до заходу».

Таку поведінку українців керівниця концертного агентства пояснює кількома причинами. По-перше, у багатьох елементарно бракує грошей на розваги, бо під час карантину люди залишилися без доходу. По-друге, на попит негативно вплинув минулий досвід людей, які постали перед труднощами щодо повернення грошей через відміну концертів на початку карантину. «Це вже зараз деякі білетні оператори допрацювали програмне забезпечення і, у разі скасування заходу, навіть не потрібно нікуди додатково звертатися, гроші автоматично приходять на картку, з якої був платіж. А коли в березні були скасовані всі заходи, люди мали проблеми з поверненням квитків», - додає вона.

Приблизно в таких реаліях івент-індустрія виживала протягом місяців коронакризи. 26 серпня, у зв’язку з продовженням адаптивного карантину до кінця жовтня, уряд ввів нові додаткові обмеження на проведення концертів. Чим викликав обурення частини організаторів культурно-масових заходів.

Учасники івент-індустрії, з якими встиг поспілкуватися УНІАН, одностайно наголошують на дискримінаційній складовій цих обмежень / фото Цензор. НЕТ

Про що йде мова?

Президент Всеукраїнської асоціації музичних подій Олександр Санченко пояснює, що уряд вирішив дозволити проводити масові заходи до 31 жовтня лише закладам культури (юридичні особи державної, комунальної чи приватної форми власності), для яких концертна діяльність протягом останнього року є основним видом діяльності. А це визначається КВЕД (класифікація видів економічної діяльності, - УНІАН).

«Тимчасовими рекомендаціями чи постановою не визначено, які саме площадки можуть бути використані для проведення концертів. До прикладу, в Палаці спорту концерт буде можливим тільки за умови, що Палац спорту має необхідний КВЕД, або ж організатором виступить заклад культури», - підкреслює він.

«Тобто концерти, як і раніше, проводити дозволено, але тільки для певних організаторів, які відповідають новим умовам. Відтепер не всі концертні агенції і майданчики мають право організації і проведення подій, хоча й дотримуються встановлених раніше карантинних норм відповідно визначених зон (зелена, жовта)», - звертає увагу маркетинг директор Concert.ua Дмитро Чінь.

Учасники івент-індустрії, з якими встиг поспілкуватися УНІАН, одностайно наголошують на дискримінаційній складовій цих обмежень.

На думку Дмитра Чіня, всі організації, які згідно з українським законодавством мають право займатись гастрольною діяльністю, повинні бути рівними в правах: «Як ті, для кого це «основний» вид діяльності, так і ті, хто веде й інші бізнеси. Як ті, хто займається цим давно, так і ті, хто вийшов на ринок нещодавно». 

«Всі ми розуміємо, що неможливо стримати поширення вірусу через обмеження концертів і театральних вистав, коли працює транспорт, відкрились навчальні заходи, люди збираються на мітинги та інші не розважальні масові заходи. Ця вибірковість є не ефективною. Люди повинні самі вирішувати для себе: хочуть піти на концерт, чи ні», - переконаний він.

Фахівець з подієвого маркетингу,  власниця агентства GEM Наталія Склярська також вважає недавнє урядове рішення убивчим для івент-сфери, яка ще не встигла оговтатися після весняного локдауну. «От просто цікаво, чому наш уряд впевнений, що вірус розбирається в українських КВЕДах? Це прямо випливає з їхнього рішення про дозвіл на проведення концертів лише тим організаціям, що мають відповідний КВЕД. Невже ризик зараження на заходах від організацій з «правильними» КВЕДами зникає?» - обурюється вона.

Своєю чергою, концертне агентство Світлани Левченко навіть звернулося за роз’ясненнями до Кабміну щодо цього рішення: «Ми, як і багато хто, взагалі не розуміємо, що малося на увазі в постанові. Адже виходить, якщо відповідний КВЕД в мене не визначений основним, я не можу проводити концерт. Якщо я не юридична особа, а ФОП - теж не можу. Якщо я новостворене підприємство, у якого ще немає року роботи, - теж. Це дискримінація».

В Українській музичній профспілці переконані: нові правила можуть остаточно зруйнувати індустрію. І заявляють, що постанова прямо порушує їхні конституційні права на працю та підприємницьку діяльність. «Такі вибіркові обмежувальні заходи ставлять одних організаторів концертів в більш привілейоване становище у порівнянні з іншими, та дискримінують останніх. Крім того, такі нелогічні кроки уряду вносять плутанину у роботу музичної індустрії та органів місцевої влади. Врешті-решт, сам глядач не розуміє, дозволені концерти чи заборонені», - повідомляють вони у своєму відкритому зверненні до прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля.

Саме рішення Кабміну про часткову заборону на проведення концертів організаторами, у яких є відповідний класифікатор видів економічної діяльності, мотивувало профспілку організувати акцію протесту під будівлею уряду. Тепер у своєму відкритому зверненні до прем'єра просять про дві речі.

По-перше, виключити з постанови Кабміну пункт, який забороняє проводити концерти, крім тих, які проводяться закладами культури (для яких концертна діяльність протягом останнього року є основним видом діяльності). І розробити спільно з представниками музичної індустрії справедливі умови роботи в умовах карантину.

По-друге, створити робочу групу за участю представників музичної індустрії і представників Міністерства охорони здоров’я, Міністерства культури та інформаційної політики та Міністерства внутрішніх справ для розробки плану дій виходу з кризи.

Засновник міжнародної агенції Magic Factory, івент експерт Олександр Скобцев каже, що багато спілкується з колегами, всі готові до діалогу з владою. «Залишається до яких-небудь домовленостей прийти. Я впевнений, що уряд має знайти можливість та ресурси для проведення конструктивного діалогу, досягнення спільних рішень, які дозволять індустріям працювати з виконанням усіх норм», - каже він.

Скобцев звертає увагу, що соцмережі насичені вимогами зупинити вибірковість для можливості проведення заходів, концертів: «Бо практичного кожного дня живемо в очікуванні нових правил.  Наявні обмеження не дають розуміння, що можна робити, коли та як. Акції, які зараз проводить івент-спільнота, мають за мету привернути увагу представників влади та спільними зусиллями створити план виходу з кризи.  На жаль, поки комунікація з Урядом має односторонній формат».

Президент Всеукраїнської асоціації музичних подій Олександр Санченко переконаний: на сьогодні державних заходів щодо часткового компенсування учасникам індустрії збитків, завданих у зв’язку із запровадженням карантину, явно не достатньо. «Нещодавно податковий комітет Верховної Ради підтримав законопроект щодо зменшення ПДВ для креативних індустрій до 7%. Сподіваюсь, законопроект чим скоріш потрапить в сесійну залу і буде підтриманий парламентарями», - каже він.

«Також Український культурний фонд запустив програми інституційної підтримки. Нещодавно, в тому числі завдяки сприянню Асоціації та інших небайдужих людей, умови програми були змінені, додані нові КВЕДи. Відтепер більше компаній з нашої індустрії зможуть податись на конкурс. Наприклад, квиткові оператори», - додає Санченко.

На його думку, найбільша проблема наразі - нерівні правила гри. Свідомі представники культурних індустрій суворо дотримуються правил карантину, терплять величезні збитки. А деякі недобросовісні продовжують зухвало працювати. Це створює неконкурентне середовище та викликає справедливе обурення гравців ринку.

***

З початку карантину івент-індустрія, зокрема, концертна діяльність була практично зупинена. Вже влітку уряд дозволив проводити заходи з низкою обмежувальних заходів, яких чесні гравці намагалися дотримуватися. Втім, останні рішення Кабміну змусили представників Української музичної профспілки вийти на протест. Адже замість допомоги в компенсації збитків через карантин, уряд ще більше душить індустрію.

2 вересня, напередодні анонсованого протесту, УНІАН звернувся до прес-служби Міністерства культури та інформаційної політики по коментар та офіційну позицію відомства щодо претензій Української музичної профспілки. Станом на 4 вересня відповіді ми не отримали.

Ірина Петренко

УНІАН в Google News