Тарас Ковальчук пояснює, що створює релігійну організацію «Братство лисих» у відповідь на абсурдні, на його думку, дії уряду / фото Андрій Вацик

Тернопільський бізнесмен, який перетворив ресторан на "трапезну", Тарас Ковальчук: Ми вже консультуємо інших щодо створення релігійних організацій, щоб дати можливість працювати бізнесу

07:20, 18 листопада 2020
12 хв. 4890 Інтерв'ю

Бізнесмен з Тернополя Тарас Ковальчук, який напередодні карантину вихідного дня перетворив свій бізнес на релігійний, що дозволило не зачиняти двері закладів у суботу та неділю, розповів УНІАН про нюанси такого перепрофілювання, як на це відреагувала місцева влада і правоохоронці і плани з розвитку нового виду діяльності.

«Шановні парафіяни, очікую вас завтра, неділя є не менш важливою…», - такими словами власник тернопільського ресторану «Леліва» Тарас Ковальчук проводжає в суботу ввечері, у самий розпал карантину вихідного дня, постійних клієнтів закладу. Напередодні запровадження Урядом нових обмежень він повідомив про рішення створити власну релігійну організацію «Братство лисих», а відтак змінити концепцію функціонування своїх бізнес-закладів. Зокрема, хостел перейменував на монастир, ресторан «Леліва» – на трапезну монастиря, а клуб «Лисий» – у храм. Про те, як це все працювало під час карантину вихідного дня і чи планується подальший розвиток релігійної організації, УНІАН поспілкувався з Тарасом Ковальчуком у новоявленій «трапезній».

На якому етапі становлення анонсована вами релігійна організація «Братство лисих»?

Ми провели збори засновників, нотаріально все завірили, склали статут. Юристи вичитали нашу документацію, сказали, що все гаразд, тож тепер очікуватимемо офіційної реєстрації.

Якщо облдержадміністрація не затвердить статут, ми подамо в суд. Адже всі наші документи відповідають чинному законодавству. Ми прекрасно розуміємо, що вони будуть тягнути час. Але згідно 35 статті Конституції України, вже маємо право на зібрання нашої релігійної організації, бо провели офіційні збори засновників.

В статуті ми довго обдумували питання концепції. Врешті чітко не виписували філософії. Жартували, що ми – протестанти, бо ми протестуємо проти всього того, що вводить уряд в питанні карантинних обмежень. В обладміністрації, куди я приходив на консультацію, мені сказали, що ще буде релігійна експертиза, яка буде вивчати наші документи, щоб розібратися, куди ж нас віднести.

Але загалом статут у нас стандартний, ми не придумували жодної атрибутики, нових богів і культів. На рівні жарту ми віримо тільки в те, що бог був лисим.

У п’ятницю, 13 листопада, голова ТОДА Володимир Труш заявив, що документів на реєстрацію вашої релігійної організації до них не надходило.

Він це говорив в обідню пору, тоді документи ми ще не подали.

Ваше оточення як загалом сприйняло ідею заснувати релігійну спільноту?

Я не очікував такого розголосу. Розумів, що ми торкаємося болючої теми і думав, що, орієнтовно, 50% схвалить цей задум, але друга половина таки обливатиме мене багнюкою. Був до цього готовий. Тепер бачу, що позитивно на наш креатив відреагували значно більше людей. Зі спілкування зі знайомими і тим, що пишуть в Фейсбуці, виглядає, що десь 90% підтримує.

У Фейсбуці почитав чимало звинувачень у богохульстві на вашу адресу…

Потрібно розуміти, що це не якийсь 2018-й рік і в мене раптом виникла ідея створити нову релігію і свою релігійну організацію. Ця ідея виникла тоді, коли нас, бізнес, загнали в кут. І ти чітко бачиш два варіанти: або я помираю і закриваю свій бізнес, звільняю всіх людей, або я шукаю якісь шляхи, як продовжити роботу свого бізнесу. І коли в тебе на чаші ось такі дві дилеми, а треба просто юридично переоформитися з фізичної особи підприємця на релігійну організацію – для мене це допустимо.

Ми ж не ведемо мову про створення нового бога, я не є проповідником, не закликаю іти за мною чи приходити тільки в мої заклади, бо інші заклади є неканонічними. Ніхто ж такого не говорить. Ми ведемо мову про захист від незрозумілих дій влади, яка хоче задушити бізнес.

Я – християнин, ходжу в церкву, прекрасно знаю отців, воджу екскурсії в кафедральний собор. В мене в коментарях написав один з отців: «Ти вважаєш, що це смішно?». Я йому відписав: «Ні, це відповідь на реальні умови сьогоднішнього життя, які створив уряд».

Плануєте якось розвивати проголошену релігійну спільноту, насичувати цю ідею перфомансами?

Будемо з нашою командою збиратися і думати, чи розкручувати далі цю тему, чи робити, наприклад, книги прихожан, якісь обряди. Чи просто перевести все суто в юридичну площину і на цьому зупинитися.

Бо креативу у нас вистачає. Ми вже влаштовували «Вечірку без трусів», коли у 2018 році міська рада цілком серйозно прийняла рішення рекомендувати підприємцям міста не продавати білизну у неділю, бо це начебто ображає почуття віруючих. Ми проводили онлайн-зібрання Клубу любителів пива в період цілковитого локдауну, доставляючи членам клубу їх улюблений напій і забезпечуючи можливість спілкуватися одне з одним та знайомитися з пивоварами, не виходячи з дому і куштуючи свіже крафтове пиво.

Тепер, після того, як про нашу релігійну організацію повідомило дуже багато ЗМІ, багатьом стало цікаво, що ж це за таке «Братство лисих». Думаю, в перспективі ми будемо мати ще додатковий потік туристів, яким цікаво буде прийти і подивитися, як це все діє. Я є радником міського голови з питань розвитку туризму. Мені здається, своєю дією даємо ще один привід туристам приїхати  в Тернопіль.

Прикрасити нашу ідею зі створенням релігійної організації цікавими обрядами – абсолютно нескладно. Але тут питання дуже тонкої межі. Чи не сприймуть цей перфоманс як перехід «червоної лінії»? Мої друзі в Києві створили церкву велосипедів. Вони там вже цілі канони вигадують. Я не впевнений, чи в цьому напрямку потрібно йти. Прекрасно розумію, що як бізнес-модель воно зайде, зайде як франшиза. Ми вже консультуємо майже десять міст України, в яких теж вирішили створити свою релігійну організацію, щоб дати можливість своєму бізнесу працювати.

Але чітко усвідомлюємо, що створили «Братство Лисих» саме для порятунку свого бізнесу. Не хочемо переходити межу адекватності. Ми відстоюємо свої права усіма доступними способами. Спочатку провели один пікет, другий, третій вже був масовий – 24 міста України протестували проти карантину вихідного дня. Виходить міністр культури і каже, що не треба карантину вихідного дня, мери кажуть, що не треба. Але потім все одно його приймають. Ну, це ж абсурд. І ми відповідаємо абсурдом на абсурд.

Тарас Ковальчук напередодні пікету облдержадміністрації 11 листопада, під час якого підприємці вимагали не запроваджувати карантин вихідного дня / фото Тарас Ковальчук

У вихідні патрульні приходили у ваші заклади під час рейдів?

Так, приходили поліцейські і заявляли, що через карантин вихідного дня заклади громадського харчування не мають права працювати. Я пояснював, що Конституція дає нам таке право. Але погоджувався, що Кабмін дійсно виніс якусь дивну постанову. Вони тоді: «То чому ви працюєте?». Я їм пояснюю, що у нас сьогодні – зібрання паломників та парафіян нашої релігійної організації. Вони самі з цього сміються, розуміють, що це все якийсь «театр абсурду».

При цьому правоохоронці переконані, що мають стежити з дотриманням постанову Кабміну. Але чомусь забувають про Конституцію, яка є вищою від постанови Кабміну, і в якій прописано права і свободи, які зараз нам намагаються обмежити. Створенням релігійної організації ми з однодумцями хочемо всю цю ситуацію абсурду показати більш яскраво і змусити всіх нарешті задуматися, в тому числі і представників влади. Шановні, давайте визнаємо – ви не вмієте боротися з пандемією, і ви не можете допомагати бізнесу. То принаймні не заважайте, дайте нам працювати, ми якось самі справимося.

От сьогодні 248-й день, як в країні введений карантин. Жоден працівник наших закладів за цей період на ковід не захворів. Я вважаю, що це вагомий показник. Можливо, це тому, що ми турбуємося про здоров’я наших працівників,  дотримуємося санітарних норм. Можливо, тому, що люди з зони ризику віком понад 50 років – це фактично не наша цільова аудиторія. Але факт є фактом. І говорити, що метро працює, громадський транспорт працює, велика будівельна мережа працює, продуктові магазини і ринки працюють, а ресторани мають закритися... Поясніть логіку!

Або, не дружите з логікою – допоможіть бізнесу, як це робить Європа. Зараз в нас третій квартал, поцікавтесь показниками за аналогічний період, дайте виплати на рівні 70% кожному працівнику, який оформлений, і закривайте. Та я б тоді при кожній можливості хвалив уряд, мовляв, які у нас у владі молодці – підтримують бізнес.

Або, гаразд, ви запустили програму кредитування «5–7–9», то зробіть так, щоб я зміг отримати кредит за 2 тижні. Ми від червня чи липня місяця пробуємо скористатися програмою, а тільки чуємо: «Дайте ще ту довідку, а тепер ще таку, а напишіть ще такий документ, а ще такий...». І в такий спосіб цей процес затягується нескінченно. Дуже мало підприємців в області зуміли скористатися цією програмою.

Протоколи через те, що ваші заклади працювали у вихідні, правоохоронці склали?

Ті наряди, які ходять, – вони, в більшості випадків, не складають протоколів. Лише займаються фіксацією правопорушення. Але через день, два, тиждень може прийти дільничний і сказати: «Було складено акт фіксації правопорушення, нам треба тепер скласти протокол». Тому скільки протоколів, коли і кому прийде, ми на сьогодні не знаємо.

Припускаю, що вони прийдуть через якийсь період часу. Бо якщо б сьогодні (спілкуємося пізнього вечора суботи, - УНІАН) почали складати протоколи, то під стіни поліції вже сьогодні прийшли б на пікет не десятки, а тисячі. Ці протоколи прийдуть потім, коли ти вже сам на сам. Але в мене в штаті вже працює адвокат. Прийде протокол – ми підемо до суду його оскаржувати.

Тільки тут у мене, як у платника податків, виникають питання – а чому мої податки йдуть на доплату працівникам поліції, які тиснуть на бізнес, а не йдуть на доплату медикам і на купівлю обладнання для порятунку життя людей? Бо якщо у нас пандемія, то нам треба фінансувати медиків і медичну сферу, а не поліцію, яка «кошмарить» бізнес, який платить податки. Це - перше питання. І друге – чи не підпадають дії поліції під кримінальне законодавство щодо перевищення службових повноважень? Адже ми бачимо, як масово складені поліцією протоколи суди потім скасовують. Отже, дії поліцейських були неправомірні. А є ще і 206 стаття Кримінального кодексу України «Перешкоджання законній підприємницькій діяльності».

Підприємець посилається на права громадян, прописані в Конституції України / фото УНІАН

Навряд чи поліція робить це зі своєї ініціативи. Більше схоже, що правоохоронці стали заручниками ситуації…

Який найвищий закон України? Конституція. Так, є 112 стаття Конституції, яка каже, що Кабінет міністрів України має право виносити свої постанови, які мають пряму дію. Тільки вони забувають говорити – виносити постанови, які не суперечать законодавству України. А в Конституції 42 стаття чітко говорить, що в нас є право на працю, на підприємницьку діяльність. Якщо постанова Кабміну суперечить оцій статті, то поліція має чим керуватися? Права людей можуть бути обмежені тільки під час введення надзвичайного стану. Будь ласка, введіть надзвичайний стан через Верховну Раду, нехай президент підпише, і тоді вже поліція не буде крайньою.

Представникам бізнесу теж не просто в цій ситуації, ми – між молотом і наковальнею. Уряд каже – ви не можете працювати, місто каже – ви можете працювати, працюйте, бо ви маєте платити податки, місто має існувати. В тебе вибір: або ти не працюєш і не маєш засобів для існування, або ти працюєш, отримуєш протоколи, можливо, і штрафи. І це великий стрес! Незрозуміло – а що ж робити?

Потім приходиш в суд і апелюєш до рішення міської ради, що ми маємо право працювати. А в суді нам у відповідь заявляють, що постанова Кабміну має більшу юридичну силу. Якщо слідувати такій логіці, то я їм пропоную в першу чергу керуватися Конституцією. А вони: «Ми не Конституційний суд. Якщо не погоджуєтеся – оскаржуйте постанову Кабміну».

Ці подвійні стандарти дуже дратують. Вони викликають велику недовіру до влади. Бо ніхто не забув, як весною ми всі були закриті, не мали прибутків, люди не мали зарплат, але при цьому працювали «Велюр» та «Епіцентр». А чому я не маю працювати? Ми живемо в одному правовому полі? У нас Конституція одна на всіх? Чи у нас один закон для одних, а для решти – інший?

Андрій Вацик

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Новини партнерів
завантаження...

Чи подобається Вам сайт?
Залиште свою думку

+
Погоджуюся
Продовжуючи переглядати www.unian.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся c Політикою конфіденційності