Сидіти на дистанційці родина більше не хоче / фото УНІАН

Скучили навіть за двійками. Як українські школярі підуть до школи в умовах Covid-19 і карантину

19:33, 30.08.2020
7 хв.

1 вересня українські школярі підуть до школи, але досі не зрозуміло, як навчальні заклади будуть дотримуватись нових карантинних правил і як проходитиме навчання в умовах купи обмежень.

Післязавтра Адріан стане школярем. І хоч ще жодного разу не сідав за шкільну парту, добре знає ворога – коронавірус. Готується до школи і його старша сестричка. Вона розповідає нові правила поведінки у школі: «Нікому не можна давати свою маску, бо вона із твоїми соплями та слиною».

Сидіти на дистанційці родина більше не хоче. Скучили навіть за двійками.

Міністерський рейд

Відео дня

Яким має бути шкільне життя в умовах карантину добре знає очільник МОЗ. Тож разом з ТСН.Тиждень йде перевіряти, чи готові у школах протистояти ковіду.

Максим Степанов зізнається, що останній раз був у школі аж рік тому. За цей час багато що змінилось. На вході в одну зі столичних гімназій у нас спочатку вимірюють температуру, потім записують дані у спеціальний журнал і… роблять зауваження, що неправильно одягнена маска.

Перевірка якраз стосується не безпосередньо закладу, а саме такої незвичної шкільно-медичної атрибутики. У цій київській гімназії начебто все у порядку: антисептики є, рідке мило є, є стрілочки напрямів руху для різних класів, наклеєні на підлозі, фонтанчик з питною водою в умовах карантину не працює…

«Це – наша нова реальність. Ми не можемо скасувати карантин! Якщо ми його скасуємо, за три тижні побачимо зачинені лікарні, які будуть переповнені. Допомога не буде надаватися. Я не хочу це побачити у своїй країні», - каже міністр охорони здоров’я Максим Степанов і додає, що для цього потрібно виконувати деякі правила.

В нових реаліях карантинного життя батьків до школи не пускатимуть / фото УНІАН

Шкільні карантинні правила

В нових реаліях карантинного життя батьків до школи не пускатимуть. Щоб мінімізувати контакти, відчинять всі двері в школі. А для класу прокладуть індивідуальні маршрути.

В одній зі столичних шкіл, яку журналісти відвідали разом з міністром, з цим завданням впоралися добре: будівлю розділили на дві зони з окремими входами. Уроки в жовтій починатимуться о 7:35, в синій - на годину пізніше. В школі розповідають, як це працюватиме: «Неможливо загубитися. На синьому вході дитина орієнтується на синій смайлик, на синю стрілочку, так йде до свого кабінету, який теж позначений синім».

Натомість в одній зі шкіл на Київщині, в якій побували кореспонденти ТСН.Тиждень, нічого такого немає. Її директор розповідає, що навіть, якщо розмітку зробити, коридори у старій школі такі вузькі, що сенсу в цьому не буде. Стара школа переповнена, принаймні, вдвічі. Тут і до карантину вчилися у дві зміни, а класи облаштовували в коридорах. Єдиний порятунок -  новий корпус. Його мали  запустити цьогоріч першого вересня, але гроші… скінчилися.

Знову вчитися дистанційно тут теж ніхто не хоче. Батьки нарікають, що навчання онлайн, то не навчання. «Це я повинна з ним сидіти й займатися. Ба більше, він не знає, що таке школа, вчитель, домашнє завдання… Тільки школа, очне навчання і все», - каже мама одного зі школярів.

Наступне правило – температурний скринінг. При вході до школи дітям температуру не мірятимуть, а от вчителям - обов’язково. І якщо вона вища ніж 37,2, до уроків не допускатимуть.

Дитину без маски більше до школи не пустять / Фото: УНІАН

Також за новими карантинними правилами до школи дитину не пустять без маски. Єдине виключення - для учнів молодшої школи. Вчителі теж обов’язково мають носити маски. А якщо заклад знаходиться в «помаранчевій» карантинній зоні, то маску радять замінити на пластиковий щиток.

Педагоги не надто щасливі від таких новацій. «Як ви собі уявляєте провести урок із тридцятьма дітьми із закритим ротом? Ви уявляєте це? Це відіб’ється на успішності й на дітях», - ставить питання вчителька початкової школи Оксана Мельник.

Ще одне нове правило – діти тепер не будуть змінювати кабінети. Хімія, фізика, математика будуть тепер в одному класі. Так безпечніше. А ще вчителі мають стежити, аби в кожної дитини все шкільне приладдя зберігалося індивідуально. Наприклад, потрібен папір, дитина приходить, бере контейнер, бере своє. Закінчився урок – кладе все назад.

Втім, в цьому році головним кабінетом стає медична кімната. В найбільшій школі України, в якій вчителів майже дві сотні, а учнів понад дві тисячі, вперше в історії облаштовують ізолятор. Для цього виділили приміщення… шкільного музею.

Одна з головних шкільних новацій – більше уроків на свіжому повітрі. «Для мене хороша школа – та, в якій будуть проводити уроки, поки тепло, на свіжому повітрі», - каже лікар-інфекціоніст Катерина Булавінова.

Наприклад, зразкові «зелені зони» для уроків за підтримки UNICEF обладнали в одній львівській гімназії. Зокрема, тут є, де підзарядити гаджет, якщо закінчується його заправка, а лавочки мають підігрів на випадок, якщо надворі буде прохолодно.

…Наразі школи в Україні літрами закуповують дезінфектори, маски, паперові рушники та рідке мило. «Адміністрація школи не має права вимагати у батьків здавати гроші на антисептики для школи. Це завдання органів місцевого самоврядування», - зазначає заступниця в.о. міністра освіти та науки України Любомира Мандзій.

Чи довго діти ходитимуть до школи в цьому навчальному році, ніхто сказати не береться / фото УНІАН

STOP школа

На жаль, чи довго наші діти ходитимуть до школи в цьому навчальному році, ніхто сказати не береться. Щодня маємо ковідні антирекорди. А за місяць-два з’явиться ще й сезонний грип. Тому  вже зараз варто готуватися до дистанційного навчання.

«На превеликий жаль, за це літо ми не дуже просунулися  в цих питаннях. Немає напрацьованої платформи з мультимедійними матеріалами для вчителів», - зазначає екс-міністр освіти й науки України Лілія Гриневич.

В деяких школах справедливо зауважують, що не вистачає потрібної для дистанційного навчання техніки. Навіть якщо в когось вдома достатньо комп’ютерів на кожного учня, переважна більшість все ж користувалася мобільними телефонами. Так само й вчителі. «5-7 відсотків дітей не могли працювати, не виходили на зв'язок», - підкреслює вчителька інформатики Олена Смірнова.

Щонайменше третина школярів у світі не змогли отримати доступ до дистанційного навчання / фото УНІАН

Що ж до Всеукраїнської платформи для дистанційного навчання, її в МОН обіцяють презентувати вже у вересні. Але коли її заповнять життєво важливим контентом, аби  повноцінно працювала, не знають і не кажуть.

В ООН підрахували: щонайменше третина школярів у світі – це 463 мільйони дітей – не змогли отримати доступ до дистанційного навчання після закриття шкіл через COVID-19. Наслідки освітнього дефіциту ковідне покоління відчуватиме не один рік. Єдиний вихід - швидко освоїти нові технології. Адже сподіватись на завершення пандемії поки що не варто. І хто сказав, що завтра не прийде інша.

Оксана Радіонова, Андрій Вєтошкін, Олександр Аліфанов, Світлана Павук

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся