БПП

Офіційна назва - Блок Петра Порошенка «Солідарність».

1. Заснування партії Порошенка

2. Партія «Солідарність» у парламенті

3. Ідеологія Блоку Петра Порошенко «Солідарність»

4. Найпомітніші члени БПП

5. Рейтинги партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»

1. Заснування партії Порошенка

Офіційною датою заснування політичної партії «Солідарність» вважається 5 травня 2000 року. Першим головою партії став Михайло Антонюк, а вже в листопаді 2001 року його змінив на цій посаді тодішній депутат Верховної Ради ІІІ скликання Петро Порошенко, з ім’ям якого надалі й асоціюватиметься ця політична сила. Сам Порошенко вперше пройшов до парламенту у 1998 році за списком Соціал-демократичної партії України (об’єднаної) Віктора Медведчука, однак у 2000 році покинув цю партію і створив незалежно лівоцентристську парламентську фракцію «Солідарність», яка загалом налічувала 20 депутатів. Вже тоді він був головним ідеологом партії «Солідарність», однак спочатку не очолив її, тому що вів переговори про об’єднання з іншими політичними силами.

Того ж року «Солідарність» під лідерством Порошенка та ще чотири політичні партії, які на той час підтримували президента Леоніда Кучму, вирішили об’єднатися в нову політичну структуру «Партія регіонального відродження «Трудова солідарність України». Втім, щастя було недовгим – вже через півроку, у березні 2001 року, партію вирішили перейменувати у «Партію регіонів», а її очільником став тодішній головний податківець країни Микола Азаров, хоча багато хто цю посаду пророкував Порошенку. Ще через півроку, у листопаді 2001 року, члени партії «Солідарність» на чолі з Петром Порошенком вирішили покинути ПР, яка фактично використала програму та ідеологію, розроблену партією Порошенка. Тоді ж Петро Порошенко очолив «Солідарність» вже офіційно.

Вже у грудні 2001 року партія «Солідарність» долучилася до блоку «Наша Україна» Віктора Ющенка, опозиційної до Кучми та, відповідно, супротивника Партії регіонів, а сам Петро Порошенко став керівником виборчого штабу блоку.

2. Партія «Солідарність» у парламенті

Партія «Солідарність» пройшла до Верховної Ради IV скликання навесні 2002 року за списком блоку «Наша Україна», отримавши у парламенті 23 місця зі 119, отриманих блоком Віктора Ющенка загалом.

Втім, у 2005 році лідер партії Петро Порошенко перейшов до складу партії «Наша Україна» і з того часу майже на 10 років політична партія «Солідарність» фактично випала з великого політичного та парламентського життя України.

Сам Петро Порошенко у 2006 року пройшов до парламенту у складі «Нашої України», з якої вийшов через п’ять років. Протягом цього часу Порошенко встиг попрацювати головою ради Національного банку України та міністром закордонних справ в уряді Юлії Тимошенко, а також активно розвивав свій бізнес. Також у 2006 році Петро Порошенко побував однією з головних діючих осіб так званої коаліціади, коли три «помаранчеві» політичні сили так і не змогли поділити посади – Блок Юлії Тимошенко, «Наша Україна» та соціалісти. Головним чином через пошук посади для Порошенко. Спочатку його хотіти призначити прем’єр-міністром, хоча відповідно до попередніх домовленостей уряд мала очолити Тимошенко. Коли все ж в результаті тривалих переговорів Юлія Тимошенко очолила уряд, «Наша Україна» захотіла влаштувати Петра Порошенка на посаду спікера парламенту, хоча ця посада вже була обіцяна головному соціалісту Олександру Морозу. Зрештою, соціалісти перейшли на бік Партії регіонів і таким чином коаліція розвалилася.

Після виходу з «Нашої України» Петро Порошенко ще встиг попрацювати міністром економічного розвитку в уряді Миколи Азарова у 2012 році, а також пройти як самовисуванець у Вінницькій області до Верховної Ради VII скликання цього ж року. З цього часу почалося відродження великої політичної кар’єри Петра Порошенка, якому згодом для цього знадобиться власна політична сила, якою знову стане «Солідарність».

Спочатку навесні 2013 року Петро Порошенко оголосив про намір стати мером Києва, однак на хвилі Євромайдану, коли його підтримка у суспільстві помітно зросла, вирішив поставити собі більш амбітні плани – президентські. Тим часом влітку 2013 року відроджувану політичну партію «Солідарність» очолив депутат парламенту від фракції ВО «Батьківщина» Юлії Тимошенко Юрій Стець – журналіст та член наглядової ради «5 каналу», який належить Порошенку. Втім, наприкінці 2013 року реєстраційне свідоцтво партії було анульовано, а партію викреслено з державного реєстру, оскільки протягом останніх 10 років вона не висувала кандидатів на парламентських чи президентських виборах. Однак незважаючи на ліквідацію на початку 2014 року «Солідарність» продовжувала посідати доволі високі позиції в деяких соціологічних рейтингах.

На президентські вибори у травні 2014 року Петро Порошенко хоч і йшов як безпартійний, однак за підтримки «Солідарності». Саме тоді один з конкурентів Порошенко – лідер «УДАРу» Віталій Кличко знявся з виборів на користь першого, з чого почалося об’єднання цих двох політичних сил.

Тим часом під парламентські вибори осені 2014 року президентська політична сила «Солідарність», яка тоді все ще не була офіційно партією, взяла під контроль невеличку та не надто успішно партію «Національний альянс свободи та українського патріотизму («НАСТУП») і перейменувала її на «Всеукраїнське об'єднання «Солідарність», а вже 27 серпня 2014 року партія була перейменована в «Блок Петра Порошенка».

Партійний список БПП під вибори 2014 року очолив Віталій Кличко, тоді вже мер Києва, а другим номером став кум Порошенка Юрій Луценко, який на той момент і очолював партію. На виборах до парламенту восьмого скликання «Блок Петра Порошенка» неочікувано поступився новоствореній партії «Народний фронт» Арсенія Яценюка та Олександра Турчинова, отримавши підтримку 21,82% виборців у багатомандатному виборчому округу (за партійними списками), що гарантувало президентській партії 63 місця у ВР. Ще 69 місць БПП отримав по одномандатним виборчим округам, таким чином загалом отримавши 132 місця у парламенті проти 82 місць «Народного фронту», який хоч і випередив БПП по списках, однак мало був представлений по одномандатних округах.

За підсумками  парламентських виборів осені 2014 року «Блок Петра Порошенка» сформував коаліцію «Європейська Україна» разом з «Народним фронтом», «Батьківщиною», Радикальною партією Олега Ляшка та «Самопоміччю». Втім поступово останні три політичні партії покинули коаліцію.

Між тим 28 серпня 2015 року відбулися чергові трансформації всередині партії, «Блок Петра Порошенка «Солідарність» і «Український демократичний альянс за реформи (УДАР) Віталія Кличка» об'єдналися в єдину партію для участі у місцевих виборах 2015 року. Тоді ж партію очолив Віталій Кличку, який є її головою на даний момент, а сам Петро Порошенко наразі є почесним головою партії. Спочатку об’єднану партію пропонувалося перейменувати, щоб у назві також фігурував «УДАР», втім врешті-решт цього не сталося.

3. Ідеологія Блоку Петра Порошенко «Солідарність»

На самому початку свого існування партія «Солідарність» була більш лівого толку, адже й сам Петро Порошенко вийшов з Соціалістичної партії. Втім поступово політична сила почала просуватися ближче до «центру». Нині ж політичні експерти найчастіше відносять БПП до більш універсальних партій, що сповідують лібералізм, євроатлантизм, пан’європеїзм, консерватизм, юніонізм.

У статусі ж політичної партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» її основними завданнями визначені:

- консолідація суспільства на засадах загальнолюдських цінностей, створення умов для самореалізації особистості та рівних можливостей для кожного, формування громадянської свідомості у українців, заснованої на національних інтересах держави та загальнолюдських цінностях;

- підтримка прагнення нацменшин в Україні до збереження національної ідентичності, культурних і мовних особливостей;

- досягнення гендерної рівності та активному залученню жінок до політичного і суспільного життя країни, розширенню їхніх можливостей;

- створення умов для втілення ідей державного патріотизму як моральної основи діяльності всіх гілок влади та верств населення, забезпечення активної ролі населення у формуванні та реалізації державної політики, формування сильних самоврядних громад;

- зміцнення обороноздатності України, формування основ нової системи нацбезпеки, захист країни від зовнішньої агресії, збереження її територіальної цілісності та звільнення від окупації, підтримка волонтерського руху;

-  підтримка родин загиблих бійців за незалежність України, сприяння у реабілітації та соціальній адаптації ветеранів АТО та поранених учасників Революції Гідності, а також допомога вимушено переміщеним співвітчизникам;

- сприяння імплементації Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом, а також створення умов для досягнення членства країни в ЄС та розширення співпраці з НАТО;

- формування позитивного іміджу України у світі, співпраця з українською громадою за кордоном,  підтримка української культури та мистецтва, сприяння збереженню культурної спадщини та історичної пам’яті;

- побудова ефективної, соціально орієнтованої, конкурентоспроможної економіки в країні, зменшення бар’єрів для ведення бізнесу, дерегуляція економіки та стимулювання розвитку приватного підприємництва;

-  забезпечення диверсифікації енергетичних ресурсів та їх раціонального використання, підвищення енергоефективності промисловості та домогосподарств, реалізація принципу раціонального природокористування;

-  забезпечення високих суспільних, соціальних та економічних стандартів життя для громадян, побудова  ефективної системи соцзахисту, охорони здоров’я та сучасної медицини, а також забезпечення доступності та якості освіти, стимулювання інтелектуального та інноваційного розвитку держави, створення умов для розвитку освіти та науки, забезпечення вільного доступу населення до кваліфікованої юридичної допомоги;

- забезпечення можливостей для всебічного розвитку дітей, захисту хворих та позбавлених батьківського піклування дітей, активного залученню молоді до політичного і суспільного життя, розвитку молодіжних громадських організацій, об’єднань та рухів;

- розвиток фізичної культури і спорту, популяризація здорового способу життя.

4. Найпомітніші члени БПП

Сам засновник партії, а нині президент України Петро Порошенко нині є безпартійним, однак вважається почесним головою партії. Очолює партію наразі мер Києва Віталій Кличко. Також важливу роль у партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» відіграють подружжя Луценків – генпрокурор Юрій Луценко раніше очолював цю партію, а його дружина Ірина Луценко є представником президента Порошенка у парламенті.

Головою президентської фракції у Верховній Раді наразі є Артур Герасимов. Активними спікерами БПП у Раді також є Олексій Гончаренко, Дмитро Білоцерковець, Сергій Березенко, Марія Іонова, Руслан Князевич, Ніна Южаніна та  Ірина Фріз. Усі вони входять до керівних органів БПП.

Крім того, низка представників керівництва партії мають високі державні посади - віце-прем'єр-міністр, що відповідає за сферу регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, голова Адміністрації президента України Ігор Райнін, президент Федерації футболу України Андрій Павелко тощо.

Входить до БПП і син президента – народний депутат 8 скликання Олексій Порошенко.

Також до керівництва Блоку Петра Порошенко входять впливові українські бізнесмени Лев Парцхаладзе та Ігор Кононенко, останнього відносять до найближчого оточення президента Порошенка.

5. Рейтинги партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність»

Чергові парламентські вибори в Україні мають пройти 27 жовтня 2019 року. І, вочевидь, Блок Петра Порошенко серйозно налаштований на перемогу на виборах до Верховної Ради 9 скликання. Втім станом на початок 2018 року соціологічні рейтинги президентської політичної сили помітно просіли – згідно до опитування КМІС за БПП на початку 2018 року готові були голосувати лише 6,6% відсотків українців, тоді як лідером є «Батьківщина» Юлії Тимошенко з 22,5%. Втім слід зазначити, що близько 40% опитаних громадян взагалі не визначилися, за кого голосуватимуть, тож у підсумку можуть бути зовсім інші цифри.

Втім, тенденцію до зниження довіри до БПП не помітити не можна: якщо на парламентських виборах 2014 року партія набрала 21,81% голосів виборців, то ще протягом першої половини 2015 року її рейтинги навіть трохи підросли, однак вже до кінця 2015 року пішли на стабільне зниження, опустившись до 16,5%. Станом на кінець 2016 року рейтинги Блоку Петра Порошенка вже становили близько 13%, а на кінець 2017 року вони вже спустилися до 9-11%.