Операція Об’єднаних сил на Донбасі (ООС) триває з квітня 2018 року / фото УНІАН

Операція Об’єднаних сил на Донбасі (ООС)

1. Старт операції Об'єднаних сил

2. Особливості операції Об'єднаних сил на Донбасі

1. Старт операції Об'єднаних сил

Розмови про припинення Антитерористичної операції (АТО), що офіційно тривала з квітня 2014 року з початком російської агресії на Донбасі та в Криму, та переведення її у новий формат почали точиться вже давно, однак більш серйозно про ідею заговорили у червні 2017 року. Тоді секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що військові дії на сході України тривають вже більше трьох років і вже  переросли як за тривалістю, так і за масштабами формат АТО. А тому, на його думку, для України назріла потреба нового формату захисту від гібридної війни з боку Російської Федерації.

Наступного дня ініціативу прокоментував президент України Петро Порошенко, який зауважив, що для скасування АТО спочатку слід надати їй дієву альтернативу, щоб країна не залишилася беззахисною. При цьому він зауважив, що вже доручив розробити законопроект щодо реінтеграції Донбасу, який передбачатиме низку заходів із повернення окупованих територій України. За кілька днів швидке внесення відповідного законопроекту до Верховної Ради пообіцяла перший віце-спікер парламенту, нардеп від БПП Ірина Геращенко.

Паралельно у партії «Народний фронт» анонсували внесення на розгляд парламенту законопроекту про переформатування АТО на Донбасі, який би мав дати можливість почати новий етап використання українських Збройних сил на сході країни. Автори законопроекту пояснювали, що АТО на той момент АТО керувалося антитерористичним центром згідно до закону про боротьбу з тероризмом і очолювалося представниками СБУ. Однак станом на літо 2017 року антитерористична операція виконала найголовніші покладені на неї функції - стабілізувала ситуацію в частині Луганської і Донецької областей, дозволила провести в Україні вибори та повернути частину окупованих територій. Водночас тоді вже встановилися нові завдання і загрози, які не можна вирішити в форматі АТО, а тому необхідне розширення можливостей застосування ЗСУ та пошук сучасних відповідей на те, як повернути українські території в умовах гібридної агресії з боку Росії. Пропонувалося включити в оперативний штаб всі українські військові підрозділи.

Зрештою, трохи більше ніж через півроку, у січні 2018 року в Раді був ухвалений так званий закон про забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями Донецької і Луганської областей, поданий президентом Петром Порошенком, який набув чинності 24 лютого 2018 року. Серед іншого цим законом передбачалася і можливість завершення АТО на Донбасі у зв'язку із введенням воєнного чи надзвичайного стану або через початок здійснення нових заходів із забезпечення нацбезпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ. Водночас український парламент підтримкою цього закону дав свою згоду на рішення президента України про використання ЗСУ та інших військових формувань для стримування і протидії російській агресії, а також на застосування військ для забезпечення державного суверенітету над тимчасово окупованими територіями.

Водночас завдання з контролю на окупованих частинах Донбасу відтепер покладалося на Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ під керівництвом Генштабу. Свого керівника штаб отримав вже 16 березня – ним став генерал-лейтенант Сергій Наєв, який паралельно став заступникам начальника Генштабу ЗСУ. До цього Сергій Наєв у 2014 році був керівником сектора «Б» під час боїв за Донецький аеропорт, а пізніше начальником штабу оперативного командування «Південь». У 2015- 2017 роках Наєв очолював оперативне командування «Схід» а після цього – був начальником штабу, першим заступником командувача Сухопутних військ ЗСУ.

На початку квітня 2018 року президент України Петро Порошенко оголосив про зміну формату АТО на воєнну операцію з травня, а вже 30 квітня підписав відповідний указ про завершення АТО та наказ про початок операції Об'єднаних сил (ООС) з 14:00 того ж дня. Водночас глава держави підкреслив, що Антитерористична операції на Донбасі може бути відновлена в будь-який момент у разі виникнення терористичних загроз на звільнених територіях.

2. Особливості операції Об'єднаних сил на Донбасі

Рішення про початок та завершення ООС приймає президент України, тоді як безпосереднє керівництво операцією та прийняття усіх рішень в рамках операції покладається на командувача Об’єднаного оперативного штабу Збройних сил. Таким чином, повноваження з керування військовими і правоохоронними підрозділами на Донбасі перейшло від Служби безпеки України до Генштабу ЗСУ.

Командувач об'єднаних сил тепер керує всіма військовими та правоохоронними підрозділами (ЗСУ, СБУ, Нацполіція, Нацгвардія, Держприкордонслужба тощо), залученими до виконання із оборони та відсічі збройної російської агресії на сході України. Командувач об'єднаних сил призначається президентом за поданням начальника Генштабу. Його повноваження також мають бути окремо визначені відповідним рішенням президента. До Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ ввійдуть військові та правоохоронці, що перебуватимуть на території проведення ООС до виведення окупаційних військ.

Водночас зі стартом операції Об’єднаних сил вводяться поняття «райони бойових дій» та «зони безпеки». Зокрема, під «районами бойових дій» маються на увазі території, охоплені бойовими діями уздовж лінії зіткнення, де відповідні військові та правоохоронні підрозділи виконують завдання із недопущення прориву ворога далі на територію України. Водночас «зони безпеки» тепер будуть розташовані на контрольованих Україною територіях поруч з лінією розмежування на Донбасі, а їх межі визначатиме начальник Генштабу за поданням керівника Об'єднаних сил. Крім того, в «зоні безпеки» можуть створюватися «райони обмеженого доступу» та «райони забороненого доступу», куди можна потрапити лише за спеціальними дозволами залежно від рівня допуску.

Крім того, в «зонах безпеки» можуть вводитися різні режими перебування: зелений (без обмежень перебування та переміщення), жовтий (перебування та переміщення дозволене за наявності документів, допускається особистий огляд громадян, їхнього транспорту та речей) та червоний (перебування частково обмежене чи заборонене взагалі, пропуск громадян та посадових осіб дозволяється лише за наявності пропуску, транспорт та громадяни на окремі ділянки взагалі не допускаються).

В зону проведення операції Об’єднаних сил окрім безпосередніх учасників військової операції можуть бути допущені:

- громадяни, які проживають на цій території, чи мають тут близьких родичів, що має бути підтверджене документами;

- громадяни, які відвідують місця захоронення чи похорон близьких родичів;

- громадяни, які володіють нерухомістю у зоні проведення ООС;

- особи, що виконують дипломатичну чи консульську діяльність;

- особи, залучені до урегулювання конфлікту невійськовим шляхом, в тому числі члени гуманітраних місій.

При цьому на території проведення ООС діятиме особливий порядок, який наділятиме військовослужбовців розширеними правами. Зокрема, військовослужбовцям та правоохоронцям в зоні операції відтепер «у разі крайньої необхідності» дозволяється застосовувати зброю і спецзасоби щодо правопорушників.

Крім того, запровадження штабу ООС дозволить зосередити під єдиним управлінням усі ресурси – військові, економічні, матеріальні та інші, що має дозволити більш ефективно відновлювати контрольовані регіони та реагувати на загрози, що виникатимуть на лінії зіткнення, а також впорядкує ротацію сил в зоні проведення операції для більш ефективної відновлення сил особового складу, реабілітації та відпочинку учасників ООС.