Фото twitter.com/Vidrodzhennia

“Відродження” - українська політична партія.

Історія партії “Відродження”

Була створена 15.06.2004. Очолив партію тоді Георгій Кірпа, колишній керівник Міністерства транспорту та звязку України, а також екс-директор УЗ. Згодом, після трагічної смерті Кірпи партію очолив Сергій Демиденко.

У грудні наступного року фракція “Відродження” зявилася у Верховній Раді. Разом з тим, у 2006 році на парламентських виборах політична сила отримала менше одного відсотка голосів. Варто зазначити, що найбільше “Відродженню” симпатизували виборці Харківської, Одеської та Закарпатської області. Протягом шести років - до 2011 року очолював партію Василь Гладкіх.

У 2014 партію зареєструвала ЦВК для участі в парламентських виборах. У списку було 90 кандидатів. Однак партії і цього разу не вдалося подолати 5-відсотковий бар’єр.

Панує думка, на «руїнах» Партії регіонів виникло одразу кілька політичних проектів. Зокрема, з екс-членів цієї опальної партії, члени якої свого часу керували країною, було створено у Верховній Раді депутатську групу «Економічний розвиток», яку очолив Віталій Хомутинник. Абсолютна більшість членів цієї депутатської групи потрапили і до нового скликання ВР дякуючи перемозі на мажоритарних округах. Уже в новообраному парламенті ці депутати знову створили групу «Економічний розвиток», однак незабаром перейменували її в групу «Відродження». Як декларували члени колишнього “Економічного розвитку”, переіменування групи депутатів на “Відродження” були спричинене планами розвивати політичну силу, засновану покійним Кирпою.

У 2014 «Відродження» очолив народний депутат В. Остапчук, який раніше був членом «Економічного розвитку». Крім того, відомо, що раніше він керував  Південно-Західною залізницею. Загалом варто зазначити, що сьогодні партією керують кілька високопоставлених транспортників - як у минулому, так і сьогодні.

У червні було обране нове керівництво “Відродження” і оголошено про плани змагатися на місцевих виборах. Тоді Остапчук склав повноваження голови партії і “Відродження” очолив В. Бондар. Як зазначав Яценко, політична сила дотримується опозиційних поглядів.

Таку зміну керівництва партії пояснюють задовільною політичною репутацією останнього, в той час як В. Яценко і В. Хомутинник у попередніх скликаннях ВР були замішані в кількох скандалах.

«Відродження» вимагає від влади економічних реформ і значних змін в системі  оподаткування. Політична сила закликає знизити оподаткування землі в десять разів. Також у партії декларують, що є незалежною політсилою, ключовим завданням якої є відстоювання прав пересічних українців. Також у партії наголошують, що є незалежними від олігархів, адже партія нібито фінансується самостійно.  

Лідери партії “Відродження”

Бондар Віктор народився в Ленінграді. Закінчив суворовське училище у Києві. Має юридичну освіту - закінчив з відзнакою академію Ярослава Мудрого. Має другу вищу освіту. На данний момент є співголовою партії “Відродження”. У 2005 очолював міністерство транспорту та звязку. Також деякий час працював заступником Секретаріату президента. Протягом трьох років до 2010 року очолював Дніпропетровську ОДА. У 2012 році став народний депутатом України. У 2015 році очолив партію “Відродження”. Був одружений, однак розлучився, має чотирьох дітей.

Антон Яценко

Заступник голови пратії.  народився у Києві. Має дві вищі освіти. Перша - за спеціальністю менеджера-економіста, яку здобував у Київському інституті менеджменту, друга - юрист, у цьому ж вищому навчальному закладі. Поинав карєру у 1998 році як помічник народного депутата. У 2002 році працював як аналітик на керівний посаді в Адміністрації президента. Наступного року Яценко працював помічником Першого віце-премєра. З 2004 по 2005 роки був проректором Київського економічного  інституту менеджменту. У партії “Відродження” представляє інтереси Черкаської області. Є членом групи по міжпарламентським звязкам з Францією та Норвегією. Як ідеться в біографії Яценка на сайті “Відроддження”, він є автором та співавтором більше 200 законопроектів. Крім того він подав більше 800 пропозиції щодо законопроектів.

Остапчук Віктор

Заступник голови партії.  У 1977 році закінчив Харківський інститут інженерів залізничного транспорту за спеціальністю "Тепловози і тепловозне господарство". Починав кар'єру з посади майстра на заводі. 1986- 1990 рр. - секретар парткому управління Південної залізниці. 1990-1995 рр. - начальник електровозного депо "Жовтень" Південної залізниці. У 1990 і 1998 роках обирався депутатом Ленінської районної ради м.Харкова. 1997-2000 рр. - головний інженер, перший заступник начальника Південної залізниці. 2000-2012 рр. - керівник Південної залізниці (статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця"). У 2002, 2006 і 2010 роках - обирався депутатом Харківської обласної ради. У 2012 році обраний народним депутатом України по ТВО №177, позафракційний.

Пилипенко Володимир

Заслужений юрист України, представник України в Венеціанській комісії (Європейської Комісії "За демократію через право") в 2014-2017 рр. Кандидат юридичних наук. Народний депутат України VI і VII скликань. З 2008-го по 2012 рік представляв Україну в міжпарламентській організації "Постійна делегація у Парламентській асамблеї Ради Європи". Керівник Українського центру соціально-правових досліджень. Одружений, виховує сина і дочку.

Хомутиннік Віталій

У 2000 році закінчив Донецьку державну академію управління за спеціальністю фінанси і кредит. Другу вищу освіту здобув у Національній юридичній академії України ім. Я. Мудрого (2007 р). У травні 2002 року обраний народним депутатом Верховної Ради України. Згодом обирався в парламент IV, V, VI, VII і VIII скликань. Протягом тривалого часу був головою Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики. За участю Віталія Хомутинника розроблено понад 100 законопроектів і внесено кілька тисяч поправок. Член Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.