Російський юрист Марк Фейгін: Герой путінського режиму сьогодні – зек, який відсидів 9 років за розбій і розбещення неповнолітньої

Російський правозахисник та опозиційний політик Марк Фейгін в інтерв'ю УНІАН висловився про нову хвилю мобілізації в Росії, пояснив, чому вважає цілком реальною загрозу нового наступу РФ на Київ, і з якої причини росіяни не поспішають виступати проти війни.

ФСБ з 9 січня закрила виїзд з РФ для військовозобов'язаних. Але Пєсков заявив, що ця інформація не відповідає дійсності. Зазвичай, все, що говорить Пєсков, потрібно сприймати навпаки.

Саме так. Був опублікований документ, він мало схожий на справжній за багатьма ознаками, але суть питання: чи можуть вони закрити виїзд для військовозобов'язаних? По факту це вже відбувається. За тією інформацією, яка з'являється, військовозобов'язаний першої категорії (до 35 років), який проходив строкову службу, зараз виїхати не може. Комусь вдається прорватися через кордон до Казахстану чи Грузії, але це відбувається набагато в менших масштабах, ніж після 21 вересня 2022 року. Багатьох загортають, особливо людей з військово-обліковою спеціальністю. Вони цікаві для поточної мобілізації. І для цього не треба якісь накази відповідних відомств.

Чесно кажучи, я б сказав, що звані дати не важливі – в Росії така система, яка вже не дивиться на формальності – є наказ чи ні. Вони діють так, як хочуть. Якщо є навіть усне розпорядження, вони будуть його виконувати. Всіх загортають.

Звичайно, Підготовка до нового мобілізаційного етапу триває, тому що з 21 вересня у Росії на фронті успіхи скромні: мали намір до Києва дійти, а взяли Соледар, взяли Сєвєродонецьк і Лисичанськ, але втратили практично всю Харківську область і потім ще на півдні залишили Херсон. Я до того, що ми можемо стати свідками втрати Соледара, навіть, може бути, і Бахмута, а завтра українські війська, накопичивши сили, дійдуть до Мелітополя, наприклад.

Отже, заради чого все робиться? Ціль ставили за два-три дні Київ взяти, а укладають десятки тисяч на маленькому відрізку фронту. Дуже скромні досягнення за рахунок таких принесених їм у жертву втрат. З втратами вони не рахуються, їм все одно, скільки загинуло – тисяча, п'ять, сто. Вже все так далеко зайшло, що, як то кажуть, згорів сарай – гори і хата.

Тому в те, що вони будуть поповнювати убуваючі ряди мобілізованих новими, я охоче вірю. А ким ще поповнювати? Не самі ж вони підуть воювати?

І не їхні діти.

Звичайно. І яка різниця, коли буде нова хвиля мобілізації? Завдання – наявними силами і засобами домогтися хоч якихось мінімальних цілей. Вони ж не зупиняють війну, не звільняють окуповані території, вони продовжують. А це означає, що ціною ось цих втрат досягають мінімального результату, відносного навіть у перспективі.

РОСІЯ СПРОБУЄ ПРОРВАТИСЯ В УКРАЇНУ З ПІВНОЧІ 

У нас не заперечують можливу ескалацію конфлікту на різних напрямках. Буданов і Арестович говорять про наступ на Київ, Харків. Як думаєте, чи зважиться Путін на нове "24 лютого", чи вистачить у нього ресурсів і чим може обернутися така спроба?

Путін не діє за довгограючим військовим планом. За його планом, він за два-три дні повинен був взяти Київ. Вони діють в межах можливостей. Наприклад, є можливість наступати на Соледар, Бахмут – вони наступають. Є можливість тримати плацдарм на Лівому березі Дніпра на півдні – вони тримають. Чи є можливість наступати з півночі, щоб знову з Білорусі зайти в Київську область або на Волинь, щоб зупинити поставки Західної зброї? Я не знаю. Це моя особиста думка, вона, скоріше, політична, не військова.

Військові експерти кажуть, що це неможливо – Мости підірвані, все заміновано, кожен сантиметр пристріляний. Охоче вірю. Але виходячи з логіки влади в Росії, я думаю, що вони спробують. Вони цей план тримають в голові – захід з півночі.

Їхній перший відхід був публічно мотивований жестом "доброї волі". Хоча це зовсім було не так. Втрати були божевільні. Особливо в Київській області – Буча, Гостомель, Бородянка. Вони ж намагалися взяти Київ в кільце, і у них не вийшло, тому що втрати були навіть непорівнянні з тими, що зараз. Вони були гігантськими, просто неймовірними. Там вже не залишалося засобів і ресурсів, щоб взяти Київ. І вони відвели війська, тому що так було зручніше перегрупувати сили, поповнити і відкласти план з Києвом. Зараз, як мені видається, цілі інші. Вони хочуть за допомогою загрози змусити Київ піти на переговори, і Захід, щоб він натиснув на Київ. Тобто РФ готує якийсь політичний варіант, забезпечуючи його через військову ескалацію. І північ – найкращий напрямок.

Київ – центр ухвалення рішень. Треба віддати належне, що за всі ці 10 місяців не було втрати управління в такому масштабі, який давав би можливість РФ швидко реалізувати цілі так званої "військової операції". А вони постійно прагнуть до цього. Пам'ятаєте, "Зеленський поїхав до Львова","Зеленський вже у Польщі"? Була б можливість – вони б його вбили.

Отже, тут маса саме політичних мотивів зав'язано на те, щоб з півночі зробити новий наступ. І вся їхня активність, і ухилення від цієї місії Лукашенка теж з цим пов'язані. Лукашенко розуміє, до чого все йде, що жертва буде принесена частиною прикордонної території Білорусі. По ній будуть здійснюватися удари, по з'єднаннях російських військ, можливо, білоруським, і по об'єктах, де знаходяться батареї. Плюс сам Лукашенко стане мішенню. Я думаю, що йому передали або все пояснили, що з цього моменту він стане мішенню. Буде можливість його вбити – його вб'ють. По резиденції вдарять безпілотником або ще чимось, неважливо. Правила змінилися. Це не кінець лютого – початок березня 2022-го, коли було багато проблем і було не до Лукашенка. Зараз буде до нього. І, знаєте, цьому буде весь Захід аплодувати і говорити: "О, відмінно, вбили разом з синочком, туди йому і дорога, і всій цій банді". Тому у Лукашенка є мотив чинити опір, а у Москви – мотиви його залучити і взагалі зайнятися цією операцією.

Я довіряю думкам військових експертів, які кажуть, що неможливо провести нову успішну операцію тими силами і засобами, які у РФ є. Але я не дуже допускаю, що у РФ вірять в успіх захоплення Києва з ресурсом мобілізованих, а не професійних військових. Я нагадаю, що в Гостомелі висаджувався десант! Зараз який десант висадиш? Всі згорять, ще не підлітаючи навіть до землі.

Дійсно, їхні дії з точки зору військової логіки неможливо якось розцінювати. За військовою логікою, вони і війну розв'язувати не повинні були.

А зараз що? Соледар – це велика логіка? Все кинути туди і укладати там тисячі трупів, з якими вони не рахуються? ПВК "Вагнер" чому виникли там? Щоб зовсім вже взагалі не було як з Макіївкою, де загинули мобілізовані з Самари. А я родом з Самари. Мені звідти люди пишуть, кажуть, що вже щосили ховають, списки загиблих "гуляють". Сотні людей…

Логіки ніякої, але тим не менше вони це роблять. Тому що, перш за все, переслідуються політичні цілі, а не військові. Путіну потрібно виправдати цю компанію.

РОСІЯНИ НЕ ГОТОВІ ПРОТЕСТУВАТИ ПРОТИ ВІЙНИ

Ви згадали про удар по Макіївці. За даними нашого Генштабу, там близько 400 загиблих і близько 300 поранених. Ці ж "вантажі 200" прийдуть, і буде видно, що їх більше, ніж оголосила Росія. Плюс триває мобілізація. Росіяни і далі будуть ковтати? І те, що чоловічого населення в деяких областях і селах може не залишитися? Вони і далі будуть з цим погоджуватися, мовчати, боятися?

У РФ постійно маневрують, записують загиблих у "зниклих безвісти", що "десь залишилися живі, але воюють". Тобто потрібен час для того, щоб зрозуміти, що цих людей просто немає в живих. Якщо вони в Макіївці загинули, то лежать десь тіла в якомусь з моргів в Ростовській області, наприклад, обгорілі і так далі. А генетична експертиза – це дуже довга історія. Отже, завжди є відмовки, є привід "відмазатися".

Розуміння реальної кількості загиблих не одномоментне. У Росії зомбоване населення, воно хоче вірити і вірить в те, що йому продає влада. Я бачив якусь тітку з Самари, ось вона апелює до губернатора Азарова і каже: "У мене троє синів там в Макіївці були, де вони?" А де ж вони можуть бути?

Ми ж ставимо питання: навіщо взагалі ця війна? Навіщо взагалі вам ця земля – Макіївка чи Соледар? Навіщо він вам здався? У вас таких Соледарів – 10 тисяч населених пунктів по всій Росії, навіть більше. Ніхто цими питаннями не задається. В силу зазомбованості і обмеженої здатності зрозуміти. Ідіоти, вмирають ні за що, заради амбіцій старого ідіота в Кремлі. Як же це не зрозуміти, не пов'язати одне з іншим? У радянські роки не було доступу до інформації, був тотальний страх, що за будь-який сумнів можна було поплатитися. Цей страх присутній і зараз, але зараз дефіциту інформації немає. За бажання Інтернет дозволяє все дізнатися, подивитися відео – об'єктивні свідоцтва. Подивися ж і переконайся, що з вашими родичами сталося в Макіївці. Є кадри, як її екскаваторами розбирають.

Ситуація зараз така, що велика частина людей психологічно не готова до того, щоб обуритися і відмовитися в це все залучатися. Ми цього не бачимо.

Днями спілкувалася з Айдосом Садиковим, він говорив, що це обурення можливо, що народ може протестувати, але для цього потрібен тригер, наприклад, відключити світло в Москві, щоб посиділи і без води, і без тепла. Тільки такий тригер. Не страх загинути, а позбавлення повного комфорту і звичного існування. Ви з цим згодні?

Частково. Річ у тім, що влада за роки дуже істотно знизила планку соціальних потреб російських обивателів.

Як працює клептократична система? Вони все розікрали, все належить маркізу Карабасу. І потім вони кажуть: "У тебе середня зарплата 15-20-30 тисяч, а ми тобі даємо 195 компенсації". Звідки ж всі ці шалені історії про розлучених жінок, які стукають на своїх колишніх чоловіків: "Заберіть його, він "срочку" проходив...".  Зрозуміло, вона керується матеріальним, їй чхати, загине він чи ні. Але це відбувається наліво-направо, вже велика практика судів. Тобто, є якась матеріальна компенсація, яка, як вони її сприймають, за ось ці їхні тяготи. І вони до них готові.

Що стосується рівня комфортності. Так, Москва чутлива, на неї відключення світла, інтернету, напевно, може якось вплинути, на решту Росії – мінус. Там люди живуть з туалетами на вулицях, без газифікації. Там ця чутливість занижена до межі. Там люди готові до ще більшого соціального зниження. Це сумна констатація.

За ці чверть століття люди запрограмовані на те, що їм "доведеться перетерпіти" для того, щоб "повернути велику країну". Їх привчили терпіти-терпіти-терпіти.

РЕЖИМ ПУТІНА ПРИРЕЧЕНИЙ, РОСІЯ ЛЕТИТЬ У ПРІРВУ

Влада будувала споживчий світ рівно до того моменту, поки не було оголошено, що все це потрібно виключно для того, щоб відновити наддержавний статус. З цього моменту пріоритети повністю змінилися. І за ці роки в людях виховане це відчуття, що все повинно оцінюватися не через досягнення, а через втрати, які треба нести. Вони звикли до них.

А потім показують, як Путін нагороджує якогось типа, який десь у себе в Волгограді когось пригрохав. Ось воно – соціально схвалювана поведінка. Героєм зараз є людина, яка відсиділа дев'ять років за розбій і розбещення неповнолітньої. Вибачте, це мислимо взагалі?

Цей режим – приречений. Вони самі собі петлю затягнули на шиї. Росія вийшла з 91-го року малою кров'ю, громадянської війни такої не було і ще чогось. Зараз так вже не вийде. Це будуть прям криваві річки. Вони самі створюють передумови для цього. Розпушення і фрагментація влади, поява кримінальників зі зброєю, цілих незліченних армій.

Росія приречено летить у прірву, причому додаючи вуглинки топку. Цей поїзд мчить з прискоренням. Кінець неминучий, невідворотний, фатальний.

Кількість ПВК в Росії зростає. Шойгу, Пригожина, Тимченко. Можливо, вони створюють собі охоронні фірми у вигляді приватної військової компанії на той випадок, коли все почне валитися?

У мене в цьому немає ніяких сумнівів. Вони дійсно, як мінімум, оголошують про це. ПВК "Патріот", якийсь "Рейд", який нібито пов'язують з Тимченком.

У Пригожина особиста індульгенція від Путіна і, найголовніше, довгий термін. Він все це ліпить з 14-го року. Все-таки треба час, щоб створити, і бюджетні гроші, щоб налагодити. Навіть міністру оборону Шойгу, який напевно хоче подібним чином пройти. Вони ж воюють всередині себе – Міноборони і ПВК "Вагнер". Безумовно, все робиться з розрахунком, що Пригожин буде підданий такому тиску, при якому вони зіграють в апаратну гру з його заміною в усіх відношеннях.

А Пригожин, як понятійний барига, більш хваткий. Якщо за щось взявся, він за ціною не постоїть. Хочеш – кувалдою голову відіб'є, хочеш – все що завгодно.

І природно, це ніякі не ПВК, ми ж це розуміємо, це прото-структура держави. Держава фрагментується, йде від первинної інституційності, переходить до якихось альтернативних форм. І це робиться в приватних, напівдержавних, корпоративних інтересах. Путіну потрібно, щоб скрізь був баланс. З одного боку, він знімає Лапіна, на якого повісили гріхи за Лиман, з іншого – призначає командувачем Сухопутних військ всієї Росії. Чи будуть вони битися з Пригожиним? Звичайно, будуть. Звичайно, вони хочуть всіх цих "пригожиних" утилізувати. У тому ж Соледарі.

Вже йде внутрішня боротьба. Можна уявити, що координати Макіївки злив хтось зі своїх: "Сюди завезли, мобілізованих". Я таке цілком допускаю. Там цинізм в такій мірі, що я в таке охоче вірю.

ЗАХІД НЕ ЗБИРАЄТЬСЯ ДОПОМАГАТИ ПУТІНУ ВТРИМАТИСЯ

Ви говорили про те, що Захід може прискорити завершення війни в Україні шляхом арешту дочки Пєскова або Путіна, але робити цього не збирається, зате активізувалися в плані передачі зброї і готує потужний пакет військової допомоги. ATACMS, правда, досі не дають... хоча українські військові б'ють виключно по військових цілях. Хочеться зрозуміти, чому так? Захід не зацікавлений у швидкому завершенні війни?

Це все умоглядні припущення. Захід – Америка або інша з його частин – виткані з протиріч. Там немає авторитарного вказівки зверху, там борються різні думки, різні позиції. Хтось каже: "Ми що, хочемо спровокувати ядерну війну?". Резонно. Інші кажуть: "А ми що, хочемо це все тягнути і тягнути? Для того, щоб що? Щоб збільшити кількість жертв, щоб виборці нам пред'явили рахунок-що ж Ви спостерігаєте за тим, як люди просто косяками, десятками тисяч гинуть?". І так далі. Там багато всяких міркувань, які затягують. Але дрейф очевидний в потрібну сторону – щоб спочатку дати зброю. Все-таки Bradley, Marder, Leopard-2 і так далі. Це наступальна зброя.

Можливо, спеціальні інститути на Заході прораховують, до чого це призведе, як швидко посиплеться від цього російський фронт або які будуть внутрішньополітичні наслідки в Кремлі. Ми ж всього не знаємо. Може, вони створюють змову з якихось там осіб, наближених до Путіна, щоб вони його прибрали. І таке може бути.

Головне, що Захід не збирається допомагати Путіну втриматися як такому. Захід готовий зберегти ситуацію контрольованою, щоб не розповзалася ядерна зброя. Це їхній стандартний страх. Тому що, А раптом Пригожин буде натискати кнопку разом з Кадировим? Весело, так?

Але я вже не бачу, щоб хтось намагався зберегти Путіна. Пам'ятайте, на початковому етапі "дати йому зберегти обличчя" з Європи звучало. Зараз – трибунал, риторика явно інша. Це не просто слова, а радикалізація позиції, тому що одна справа "зберегти обличчя", а потім – колісні танки дають, розумієте. Якщо ти намагаєшся зберегти обличчя Путіну, то ти колісні танки не даси. Це взаємовиключні поняття з точки зору формальної логіки.

Що ж стосується максимального і жорстокого обмеження можливостей російської клептократичної влади, довірених осіб, сімей, то з цим погано. Що б там не говорили, але поки ми з вами розмовляємо, діти Джабарова з ФСБ – у Сан-Франциско. Шойгу зі своїм фітнес-залицяльником теж десь. Не знаю, чи є десь на світі місце, де вони не побували за період війни. Про Пєскових я навіть говорити не хочу, вони усрали всю Європу, розумієте. Ось це дивно. Якщо уявити собі, що діти якого-небудь Гітлера, інших видних діячів НСДАП під час війни перебували б де-небудь в Лондоні або Нью-Йорку. Ось таке можливо взагалі? Так, вони не залучені безпосередньо з точки зору участі у війні, але чи означає це, що, підтримуючи Україну, можна допустити такий стан речей. Це ненормально, це неможливо, це неприпустимо. Ось з цим динаміки немає. Ми повинні констатувати, що тут прогресу практично немає, він нульовий.

Я думаю, що це європейська толерантність, що діти не повинні відповідати за помилки своїх батьків.

Вони що, вулиці підмітають, сміття сортують? Якщо так, питань немає. Є такі дітлахи, що відірвалися від своїх батьків, проклинають війну і реально живуть на свої кошти. Це поодинокі екземпляри. Все це легко перевіряється.

Спробуй на Заході витрать долар або євро – податкова прибіжить і скаже: "А де ти взяв це євро?". А тут, бачте, вони витрачають якісь несусвітні гроші. Пролетіти, пожити в готелі за косарь баксів на добу – це взагалі нормик, розумієте? Якщо вони беруть якийсь приватний борт – 30-50 тисяч по Європі пролетіти. Звідки такі гроші? "О, ми всі інвестори, ми такі багаті, такі талановиті". Цілком очевидно, що це відмивання. Там діти, які експлуатують гроші, вкрадені з російського бюджету. Якщо вже гребти всіх, то гребти всіх без розбору. Ось така моя особиста думка.

Думаю, росіянам теж треба знати, що роблять діти чиновників і як утилізуються їхні гроші, поки браві воюють в Україні. Гроші тепер йдуть або на війну, або на подорожі цих дітей чиновників.

А я вам гірше скажу. Вони випливають з війни, бо на війні теж крадуть. Як це кажуть – не з доходів, а зі збитків. За різними оцінками, в день Москва витрачає від мільярда до півтора мільярда доларів на ведення війни: на утримання, зброю, техніку, ВПК, логістику, годівлю. Кожен день. Можна собі легко порахувати, скільки майже за рік вже витрачено на це.

Я охоче вірю в таку цифру, тому що вона передбачає і злодійство теж. Щонайменше половину розкрадуть і на ці у тому числі гроші відпочивають всі ці нащадки.

Всі крадуть, розумієте. Перша дружина Шойгу – головний постачальник харчування. Там же у нього ще штуки чотири. І все дуже вдало влаштовані. У Литві був дуже великий скандал: позбавили громадянства одну з його колишніх дружин і її чоловіка.

Але російській людині це незрозуміло. Парадокс полягає у тому, що росіяни не пов'язують ці речі. Дурень, тебе ж обкрадають, це ти утримаєш їх усіх, ти особисто! "Як я? Які гроші? Я тут ні при чому". Ти, дурень, платник податків, тебе обібрали, у тебе немає ні лікарні, ні школи, ні роботи, а у них все є, тому що тебе, дурня, обібрали, тому що це гроші, які вони вкрали. Немає цього розуміння. Це біда. ФБК Олексія Навального десятиліттями розповідав про корупцію. Вони чесно це робили, дуже сильно страждали через це. Але стратегія розповісти народу, що його обкрадають, виявилася тупиковою. Народу все одно, російському обивателю немає діла до цього.

Катерина Шварц, Тала Калатай

УНІАН в Google News