Військовий аналітик Петро Черник: Не має значення, яку кількість людей Росія кине на убій в Україну. ЗСУ всіх утилізують

Військовий експерт, полковник Петро Черник в інтерв’ю УНІАН розповів, чи зможуть в Російській Федерації мобілізувати на війну з Україною мільйон громадян, як до цього готуватись українцям, а також, коли бої перейдуть у нову фазу та що цьому сприятиме.

За кілька днів українці вже насолодилися панікою серед росіян, які були ошелешені оголошенням "часткової мобілізації" в Росії. Але, якщо серйозно: чи таким чином Росія визнає, що програє у війні?

Так, Росія терпить нищівну стратегічну поразку в Україні. Про мобілізацію оголосили якраз після того, як вони програли розгромну харківську операцію. І для них це катастрофа. 

Показово, що офіційно Росія оголосила мобілізацію в країні лише третій раз за 110 років. Перша мобілізація була у 1914-му році напередодні Першої світової, друга мобілізація була під час Другої світової у 1941 році, і от - втретє. Російська Федерація готується до серйозного протистояння з Україною. Вони усвідомили, що знаходяться у програшному становищі і хочуть це становище врятувати. 

Зараз вони отримали серйозну психологічну травму, адже "друга армія світу" зазнає поразки від армії України, з їх точки зору, "двадцять другої". Путін не може прийняти цього, саме тому й оголошена мобілізація. Він не збирається здаватися.

Тобто в Кремлі усвідомили, що вони зазнали надвеликих втрат у розв’язаній ними війні?

Росіяни наразі втратили понад 55 тисяч військових особового складу. Це без поранених. І це тільки те, що можна підтвердити й порахувати. Я думаю, що можна додати ще близько 10 тисяч осіб, які ще не порахували. Таких втрат у них не було з часів Другої світової війни. А якщо зіставити ці втрати з часовими параметрами, ситуація росіян не має аналогів в історії.  

По-перше, вони мають шалені втрати не лише серед рядового, а й серед офіцерського складу. Вони мають велику проблему з тим, що зветься "розумінням поля бою". Чому гине так багато офіцерів та навіть генералів РФ? У них погано працює розвідка, недостатньо технічних засобів, щоб розуміти поточну ситуацію. Через це старші керівники змушені виїжджати на передову, щоб з'ясувати, що відбувається. Там вони й гинуть. І нехай будуть гинути й надалі!

По-друге, в армії РФ дуже централізована система. Молодші командири рівня роти або батальйону бояться приймати рішення. У підсумку, воєнна машина РФ зазнає катастрофічної поразки. 

Російські ЗМІ пишуть, що указ Путіна передбачає мобілізацію не 300 тисяч, а 1 мільйона росіян. Як ви оцінюєте ці цифри? Скільки вони реально зможуть мобілізувати? 

Насправді з мобілізацією у них будуть проблеми. Наприклад, росіянам у цьому році вже не вдалось виконати план весняного призову. Збиралися зібрати 130 тисяч, але ледве вдалось мобілізувати 90 тисяч осіб. Тобто, щонайменше чверть недобрали.

Впевнений, що така сама ситуація буде і з нині оголошеною мобілізацією. Є сумніви, що задекларована цифра у 300 тисяч реалізується хоча б у 150. Припускаю, що точно зможуть мобілізувати до 100 тисяч осіб.  Це близько половини контингенту, який РФ мала на початок широкомасштабного вторгнення.

Проте для нас і таке поповнення російської армії – дуже неприємна новина.

100 тисяч — це два повноцінні армійські корпуси: як вісім дивізій, або як 20 бригад. Тобто також доволі багато.

Та насправді не має значення, яку кількість людей Росія кине на убій в Україну. Чи вб'ємо ми всіх, хто прийде на нашу землю? Вб'ємо! Я повністю солідарний зі словами Головнокомандувача Валерія Залужного у тому, що скільки б їх сюди не прийшло, ЗСУ їх утилізують. 

Але якщо подивитись, якою ціною нам доводиться долати ворога останні сім місяців, треба розуміти, що нам це теж даватиметься не просто.

Чи допоможе ця мобілізація росіянам у війні? У стратегічному підсумку — ні, адже в них немає фундаментальних речей. Зокрема, підстав для того, щоб армія була технологічною. Фактично, все найкраще, що в них було, вже знищено в Україні. Тому у бій вони кидатимуть мотлох. Але це все одно означатиме багато роботи для наших військовослужбовців. Адже воює не танк, не гармата, а людина. Тому до того, що попереду нас чекає важка війна, потрібно поставитись дуже серйозно. Легковажити не варто.

Знаючи, скільки приблизно мобілізованих росіян, як ви сказали, кинуть на убій в Україну, як ми можемо до цього підготуватись, щоб максимально вберегти життя своїх бійців?

Як готуватись? По-перше, маємо негайно відмовитись від тієї ейфорії, яка була у суспільства після харківської операції. Жодним чином не можна розслаблятися. Слід, навпаки, напружувати всі сили: мінувати території, де противник може завдати удару, нарощувати артилерійський ракетний потенціал, чекати на авіацію та щодня нещадно бити ворога. 

До України з кожним днем надходить все більше західної допомоги у вигляді важкого озброєння. Чекаємо на початок нового фінансового року у США. 100 мільйонів доларів, виділені Конгресом США на підготовку українських пілотів, будуть реалізовані. Не маю сумніву, що на пізню осінь або на початок зими у нас з'явиться дуже якісна й потужна авіація. Тобто з кількістю будемо боротись якістю. 

По-друге, слід пам'ятати, що наближається зима. Треба закрити потреби у величезній кількості буржуйок, щоб наші хлопці могли зігрітися. Та й загалом робити усе можливе, щоб український воїн був всебічно забезпечений. На цьому потрібно концентруватися.

А от воєнну складову варто залишити нашим професіоналам у Генштабі. Все-таки, ворог не повинен знати, як саме ми будемо діяти.

На вашу думку, скільки часу знадобиться РФ, щоб відправити нових мобілізованих на фронт? 

На мою думку, щоб перші мобілізовані росіяни з’явилися на фронті, треба десь до місяця часу. Тобто найближча партія - після Покрови (14 жовтня).

Але варто брати до уваги, що ми дбаємо про свого солдата. У нас кожен має бронежилет та каску, ми намагаємось наситити наших бійців найсучаснішими приладами: безпілотники, тепловізори, сонячні батареї і тому подібне. Росіяни ж так не мислять. Їм достатньо в якийсь момент вивести сто осіб лише заради того, щоб знищити одного нашого бійця. 

Тобто ми намагаємось відшукати у них цивілізовані підходи, думаючи, що вони будуть готувати солдата, але вони не будуть. Людей, яких відправлять у першій хвилі, ймовірно, ешелонами вивезуть до кордону, пошикують у піші колони й відправлять у бій. На мій погляд, саме так і буде.

Чи варто очікувати, що, дібравши якусь заплановану в Кремлі чисельність мобілізованих, росіяни спробують наступати? На яких напрямках є така небезпека?

Атакувати вони можуть спробувати на будь-якому напрямку, включаючи північну ділянку кордону. Можуть спробувати повторно вдарити і по Київщині, і по Сумщині, навіть з території Білорусі. Та якісних сил для того, щоб проривати нашу оборону, на мій погляд, у них немає. 

Чи чекати від росіян нових тактичних вимірів або виправлення логіки дій, сказати важко. На цю хвилину тривають позиційні бої практично по всій лінії фронту. Ворог перейшов у глуху оборону.

Найімовірніше, всі зібрані під час мобілізації сили будуть використовуватись Кремлем для стримування нашого контрнаступу. Головне, що я можу точно констатувати: стратегічну ініціативу у війні перехопили ми. Але не треба плутати це зі стратегічним переломом. 

Він ще не настав? 

Стратегічний перелом — це коли темпи наступу такі стрімкі, що можна розрахувати, за який час вдасться визволити всі території. Ми поки що не зайшли в момент перелому. Так, ми виграли блискучу, феноменальну битву. Але до перемоги у війні ще далеко.

Буквально через кілька тижнів розпочнуться дощі, стане холодно, і, на мою думку, ця фаза війни стихне. Воювати в таку погоду неймовірно важко. 

Поясніть, як саме погодний фактор вплине на ситуацію на фронті? 

По-перше, дощі розмочать ґрунт. Бойова техніка є важкою: танк важить до 40 тонн, важка артилерійська установка "Мста-С" — 42 тонни, БМП — в межах 12 тонн. Як ґрунт буде мокрим і в'язким, ця важка техніка ним рухатися не зможе. Вона зможе рухатися лише дорогами, що зробить її дуже зручною ціллю для нас. Згадайте початок війни: росіяни рухались тільки дорогами, що тоді й допомогло ефективно кришити їхні "сталеві щупальця". 

Тому, найімовірніше, що з початком дощів все перейде в артилерійські контрбатарейні дуелі. Ці артдуелі й будуть головним протиборством в холодну пору. А в частині якості артилерії ми випереджаємо їх на порядок. 

По-друге, почнуть вичерпуватись ресурси з забезпечення солдата. Голодні, відморожені російські вояки почнуть відмовлятися йти в бій. На мою думку, це явище може стати масовим. На це також розраховуємо. У стратегічному підсумку немає жодних сумнівів, що ми переможемо. 

Анастасія Світлевська

Анастасія Світлевська

УНІАН в Google News