Приватне підприємство «Лозовський ковальско-механічний завод» поставило на Харківське конструкторське бюро машинобудування (ХКБМ) три перших корпуси для виготовлення БТР-4 нової партії. Але виявилось, що вони прийшли з браком - на них є тріщини. Проте на непровареній і потрісканій броні стоїть клеймо військового представництва Міністерства оборони, що з цими корпусами все гаразд.
Про це пише Сергій Згурець, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, на своїй сторінці у Facebook.
Зазначимо, що напередодні нового року генеральний директор ДК «Укроборонпром» Айварас Абромавічус заявив, що спільно з Міноборони та за підтримки уряду, нарешті, розблокували контракт під державні гарантії на постачання 45 БТР-4 для Збройних сил.
Перші 12 БТР-4 вже поставлено, здійснено передоплату на ХКБМ у 125 млн грн, а саме конструкторське бюро, що перебувало на межі банкрутства, врятовано зусиллями нової команди концерну, пише експерт. За його словами, через невиплату зарплатні люди звідти розбігалися як із "тонучого корабля". Експерт нагадує, що було заявлено, що усі БТР-4, і вже готові, і наступні, виготовлятимуть з української броні марки «71».
Проте, як пише Сергій Згурець, ситуація з БТРами залишається проблемною. Експерт наводить кілька аргументів.
"Перші нові корпуси з «Лозової», які днями доставили до Харкова, мають чітко виражені ознаки браку. Це неякісне зварювання, пустоти під тонким шаром металу, які можуть бути легко пробиті ворожими кулями. І тріщини, які ховаються під фарбою. Окрім того, корпуси ще потрібно доробляти перед збіркою. Друге - ціна БТР-4, за даними Абромавічуса, 33 млн 600 тис грн, і вона фіксована. Раніше, складова за корпуси дорівнювала 2,1 млн., але в останньому випадку це вже 3,2 млн грн. Тобто, державне підприємство ХКБМ недоотримає 1.1 млн гривень на кожному БТР-4", - зазначає він.
Згурець зазначає, що ЗСУ потрібно близько 1000 нових БТРів. Очікуваний темп Лозової – 4 корпуси на місяць. І у нас в країні немає іншого місця, де можна виготовляти корпуси для БТР-4 за технологією, яка прив’язана до 71-ї броні (лише вона має сертифікати). У такому випадку нам потрібно близько 30 років, щоб заповнити дефіцит.
"Дійсно дивно, що за шість років жодна імпортна броня на БТР-4 – ні бельгійська, ні польська, ні фінська – так у нас і не прижилась. Один із аргументів - “не та якість”. Але чому імпортна броня для «Онцилл», «Росомаків», «Козаків» і ще трьох десятків зразків бронетехніки підходить, а до БТР-4 – ні. Насправді, реальність показує що саме корпуси вироблені з 71 броні - низької якості. У 30 БТР-4 корпуси яких вироблені з 71 броні на ЛКМЗ (у 2011-12 рр.), які були поставлені іноземному замовнику, були виявлені тріщини. З 2014 р. під час експлуатації 127 БТР-4Е та машин на їх базі, які були виготовлені на ЛКМЗ та експлуатувалися у військових підрозділах ЗСУ та НГУ, було зафіксовано 53 випадки дефектів корпусів у вигляді тріщин, з них 11 — у 2018 р", - наголошує експерт.
"При цьому в деяких випадках спостерігалися множині тріщини. Основні дефекти — тріщини в корпусі на передньому броньовому листі на верхній частині корпусу. Для прикладу – дивіться малюнок, де позначена кількість таких тріщин на конкретній машині з останньої партії", - пише Згурець.
Дивним виглядає те, що представництво замовника (ЗСУ) не побачило, у якому стані надійшли корпуси з Лозової на ХКБМ, вважає експерт.
"Злі язики стверджують, що генеральний директор ДК «Укроборонпром» Айварас Абромавічус перед поставкою корпусів мав зустрічі з власником ЛКМЗ, колишнім народним депутатом та впливовим бізнесменом Анатолієм Гіршфельдом. Тож зараз у гендиректора «Укроборонпрому», думаю, є актуальна нагода ще раз оперативно зустрітись з власником Лозової. І почати виправляти ситуацію. Або взяти на себе всю відповідальність за саботаж при виконанні державного замовлення", - зазначив Згурець.
