Під час війни небезпека може чатувати буквально на кожному кроці. Масовані ракетні обстріли з боку Росії, натяки на застосування хімічної чи ядерної зброї, погрози лишити всю Україну без електрики й обіцянки заморозити міста не залишають сумнівів, що треба готуватися. Навіть якщо найгіршого не станеться, такі знання не стануть тягарем.
* Матеріал підготовлено в межах Програми цивільного захисту, яку виконує Фонд Східна Європа у партнерстві з Hala Systems Inc. коштом Європейського Союзу
З першого дня широкомасштабного наступу Росії на Україну минуло багато місяців. Тож ілюзій стосовно нових і нових погроз, які лунають з Кремля, в українців немає. Та й самі росіяни не приховують, що головна ціль у них зараз не на фронті.
«…Зараз ми «працюємо» по усій енергосистемі. До кінця доб’ємо, а далі є, наприклад, банківська інфраструктура…»,
– каже російський депутат і генерал у відставці Андрій Гурулєв.
Або, наприклад, речник президента країни-агресора Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що окупанти не мають наміру відводити свої війська з території Запорізької АЕС.
«Жодних ознак підготовки до виходу окупантів з ЗАЕС немає. Навпаки, російські військові під казарми, тобто під цілодобове перебування, зайняли приміщення в машинних залах блоків 2, 4 та 6 на відмітці 15, а також кабінет з охорони праці енергоблока 3 теж на відмітці 15… Продовжується блокування перепусток персоналу на ЗАЕС, хто не підписує контракти з фейковою московською організацією. Тим, хто не хоче підписувати, погрожують взяти в заручники членів сімей»,
– розповідає директорка з питань інформації та зв’язків з громадськістю асоціації Український ядерний форум Ольга Кошарна.
Звісно, нагнітати ситуацію ніхто не буде, але й применшувати небезпеку й загрози, які несуть в тому числі масовані ракетні удари росіян, не варто.
Та, схоже, в Україні вже немає жодної людини, яка б не знала про сигнали протиповітряної тривоги, необхідні запаси харчів, води та «тривожну валізку». Однак після збільшення кількості ворожих атак саме на цивільні об’єкти, ці знання не зайвим буде поновити.
Перше правило виживання – не нехтуйте сигналами тривоги.
Оповіщення громадян про небезпеку має здійснюватись через радіоточки, телебачення, вуличні гучномовці, електричні сирени, системи автоматизованого виклику тощо. Детальний перелік – в постанові Кабінету міністрів України №733 від 27 вересня 2017 року. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/t А додаток «Повітряна тривога», хочеться вірити, встановлений вже у більшості українців.
Варто пам’ятати, що «сирена» сповіщає не лише про безпосередньо виникнення надзвичайних ситуацій, а й про загрозу їх виникнення. Проте, якщо цього разу кудись прилетіло, а кудись ні, ставитись несерйозно до попередження – небезпечно для життя.
Річ у тім, що сили протиповітряної оборони України фіксують запуск ворожих ракет та їх траекторію. Проте не «точку призначення». Але попередити цивільне населення про потенційну небезпеку з повітря на тих територіях, над якими потенційно може пролетіти ракета, військові – і влада – зобов’язані.
Та ракетний обстріл – лише верхівка айсберга «небезпеки». Адже, окрім безпосередньо прильоту, і руйнувань, з цим пов’язаних, також може статись, що ворожу ракету поцілять ППО. Проте після ураження її уламки потенційно теж можуть потрапити на житлові будинки і завдати багато шкоди. Ба більше, влучання ймовірні в ГЕС, греблі, дамби, сховища небезпечних (радіоактивних та/або токсичних) речовин та відходів, нафтопродуктів, транспортних та інженерних комунікацій тощо. Внаслідок цього існує загроза пожеж, викидів небезпечних (хімічних, біологічних, радіоактивних) речовин, аварій мереж життєзабезпечення і так далі.
«Ми в стані війни фактично з 2014 року. За цей період українці вже мають знати й бути готовими до різних ситуацій – як природного, так і техногенного характеру»,
– зазначає речник ДСНС Олександр Хорунжий.
Друге правило виживання – облаштуйте квартиру/будинок, щоб небезпека не застала зненацька.
Як це зробити? Ще на початку широкомасштабного вторгнення рекомендації спеціалістів були такі:
- Нанести на віконне скло захисні смуги зі скотчу, щоб збільшити стійкість вікон у разі вибухової хвилі, а також зменшення кількості уламків.
- По можливості обладнати укриття у підвалі (обов’язковою умовою є вентиляція та наявність аварійного виходу, проте на практиці виявилось, що більшість підвалів в наших оселях не відповідають цим вимогам).
- Підготувати вогнегасники.
- Підготувати запаси води та харчів тривалого зберігання, укомплектувати аптечку, «тривожну валізку» з речами та документами.
- Підготувати ліхтарики, лампи, свічки, батарейки тощо.
- Підготувати/придбати газову горілку та запас газу до неї у разі, якщо буде відсутнє електропостачання та газ.
- Подбати про питання обігріву оселі у випадку відключення централізованого опалення.
- Тримати особистий транспорт у справному стані та з запасом палива для виїзду з небезпечного району.
В принципі, наразі вони ті самі. Але українці вже більше знають про укриття, правило «двох стін», укомплектування «тривожної валізки», аптечки та формування запасів удома.
Відтак третє правило виживання – запаси їжі та води.
Їжа
Регулярні, нерегулярні, стабілізаційні, аварійні – все це відключення електроенергії, які після масованих ракетних обстрілів з боку Російської Федерації спіткали українців. Тож майже кожен вже знає, що холодильник і те, що є в ньому – вже не панацея. Проте, все одно існує кілька варіантів мати «запаси».
Безперечно, скидати холодильник з рахунків не треба. Варто пам’ятати, що температура у холодильнику має бути 4 градуси або нижче. У морозильній камері – нуль або нижче.
Поки є електрика, можна приготувати їжу з продуктів, які псуються швидко, а потім її заморозити. Коли холодильник вимикатиметься, він ще якийсь час триматиме холод. Та й готуються такі «напівфабрикати» швидше. Крім того, скоро зберігати такі продукти можна буде на балконі.
Варто пам’ятати, що дуже швидко псуються:
- готова їжа;
- варені ковбасні вироби;
- ваговий кисломолочний сир (краще купувати у вакуумних упаковках);
- молоко у пляшках з коротким терміном зберігання (натомість «тетрапак» може зберігатися взагалі без холодильника).
Не зайвим буде мати запас сухих каш, макаронів, сублімованих фруктів та овочів, горішків, сухариків, печива, шоколаду тощо. За потреби, усе це можна взяти з собою в «тривожну валізку» в укриття, адже такі продукти не потребують багато води для приготування.
Наступний пункт – консервація. Якщо ви особисто не робили таких запасів влітку, то варто поцікавитись, чи у вашій громаді навесні та влітку працювали над проектом «Сади перемоги». https://sadyperemohy.org/ Так? Вам пощастило! Адже у такому разі громада запасла, найчастіше, тушкованку, консервовані овочі та фрукти. Якщо ж такої опції у вашій громаді немає, треба проаналізувати, які продукти споживає родина, та зробити триденний продуктовий запас для дому.
Вода
Ще важливішою за їжу є вода, яка потрібна і для пиття та приготування їжі, і для гігієнічних потреб, і для обробки поранень тощо. Як жити без води знають вже багато українських громад, проте якщо у вас вода є – це чудово. Зробіть запаси.
На випадок відсутності централізованого водопостачання мають бути запаси як питної, так і технічної води. Як розрахувати кількість? Одній дорослій людині на добу треба, приблизно, 3 літри питної води (з урахуванням тієї, яку споживаємо з їжею). Додайте сюди воду на гігієнічні потреби та приготування їжі. І помножте на три дні.
Якщо централізованого водопостачання немає, де брати воду?
Коли немає бутильованої питної води, можна використовувати воду з колодязів, брати у пунктах розливу питної води та з бюветів. Проте краще перед вживанням цю воду знезаразити.
Зокрема, воду можна:
- прокип’ятити (не менше 10 хвилин від моменту закипання, використати протягом доби);
- використати фільтри для води;
- активоване вугілля (4-5 пігулок на літр води, подрібнивши, занурити в ємність на 6-12 годин, таку воду можна вживати не довше трьох діб);
- туристичні таблетки для дезінфекції (дотримуючись інструкції щодо застосування).
Наприклад, МОЗ, серед іншого, рекомендує діяти так:
А от метод очищення води сріблом не є достатньо ефективним для знезараження.
Існує також екстрений спосіб фільтрації води – дощової або з відкритих водойм. Його варто застосовувати лише у разі, якщо ситуація критична: коли немає можливості знайти придатну для пиття воду чи воду з колодязів й знезаразити її, а пріоритет – виживання. У такому разі спеціалісти радять воду прокип’ятити, а потім пропустити через фільтр.
Не менш важливим може бути питання пошуку технічної води. Зазвичай доставку такої води в райони з критичною ситуацією організовує місцева влада та комунальні підприємства. Проте не зайвим буде знати, що для технічних потреб підійде:
- вода з бачка унітаза (в середньому, це 6 літрів води);
- вода, злита з бойлера;
- вода з відкритих водойм, бажано з тих, де вона не застоюється;
- дощова вода;
- сніг.
Четверте – зібрана «тривожна валізка», або «екстрена валізка».
Звісно, дехто з українців, якби міг, умістив би в таку півбудинку. Проте найнеобхідніше, що має в ній бути:
- копії важливих документів (паспорта, посвідчення водія, документів на нерухомість, автомобіль тощо);
- кредитні картки та готівка;
- павербанк, шнури та зарядки;
- сміттєві пакети;
- ліхтарик та батарейки;
- запальничка, сірники, кілька свічок;
- голки й нитки;
- мультитул;
- сухі та вологі серветки;
- засоби гігієни (зубна щітка, паста, дорожнє мило);
- білизна, футболка, шкарпетки;
- туристичний килимок;
- туристичний посуд;
- сухий спирт;
- пляшка води, сублімовані каші, горішки, шоколад.
Також не варто забувати про аптечку.
Перша категорія медикаментів, яку варто покласти до «тривожної валізки» – це ліки, без яких вам не обійтися, якщо у вас, дітей або літніх батьків є якісь специфічні та/або хронічні захворювання.
Друга – антисептичні серветки та антисептик-спрей, термометр, ножиці, пару медичних рукавичок, презервативи, дихальний бар'єр, пластирі, протиопікові пов'язки, еластичні (компресійні) та звичайні бинти (медики радять додати сюди ще адгезивні), гідрокортизонова мазь, ібупрофен (можна парацетамол) у таблетках та в сиропі (для дитини), антибіотик для місцевого застосування (мазь) та кілька туристичних термоковдр (у складеному вигляді кожна розміром з мобільний телефон, а на вагу ще й легша).
Це – найпростіший список. Проте, якщо є можливість, можна скласти детальніший, за рекомендаціями МОЗ України.
Чи потрібно мати якісь засоби індивідуального захисту? З одного боку – бажано. А з іншого – усіх небезпек не передбачити. Проте варто мати щось універсальне і точно необхідне. Такими речами можуть бути:
- Маски – вони можуть бути помічними, наприклад, під час пересування по задимленій території.
- Рукавички – бажано щільні робочі. У місцях уражень може бути багато скла та гострих предметів, рукавички запобігатимуть травмуванню.
- Окуляри. Захисні окуляри можуть бути надзвичайно ефективними, адже розбите скло, вогонь або якісь хімічні речовини становлять загрозу для очей.
Ще детальніше про те, як убезпечити себе під час надзвичайних ситуацій, можна прочитати в «Абетці безпеки» від ДСНС: https://dsns.gov.ua/abetka-bezpeki.
Абетка у деталях розповідає про правила дій під час надзвичайних ситуацій воєнного характеру. Такі знання не стануть тягарем, але можуть врятувати у разі небезпеки.