Прості речі рятують життя:

що потрібно знати та як діяти під час надзвичайної ситуації
Війна – це тотальна небезпека сама по собі. Та з Російської Федерації українців не припиняють лякати як не ракетами, то брудною бомбою, як не хімічною зброєю, то радіацією. Проте головне в нашій ситуації – вижити. А щоб підготуватись до негараздів, варто мати хоча б елементарні знання про небезпеку.
* Матеріал підготовлено в межах Програми цивільного захисту, яку виконує Фонд Східна Європа у партнерстві з Hala Systems Inc. коштом Європейського Союзу
Російська Федерація вже не приховує, що, програючи на фронті, відкрито «воює» з цивільним населенням України. Ракетні удари та атаки БПЛА ворог здійснює, щоб максимально нашкодити й змусити громадян України виживати в умовах відсутності води, газу, світла та тепла, в тому числі в глибокому тилу.
За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, за час російської агресії потужних ударів зазнали промислові підприємства-гіганти. Також страждають цивільні об’єкти, зокрема об’єкти критичної інфраструктури. Бомбардування нафтобаз, газогонів та водопроводів, прицільні удари по ТЕЦ, ТЕС та ГЕС, знищення електротрансформаторів та ЛЕП, провокують масштабну гуманітарну кризу.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) попереджають, що РФ, ймовірно, продовжить атакувати критичну інфраструктуру і зазначають, що агресор має намір робити це й у 2023 році. В таких умовах убезпечити себе, підготувавшись до надзвичайних ситуацій, які можуть виникнути, є життєво важливим.
Про які загрози йдеться?
Воєнна агресія Російської Федерації – це тотальна небезпека сама по собі. Та внаслідок застосування різноманітної зброї виникають ще й вторинні фактори ураження. Мова про руйнування (ймовірні та вже цілком реальні) АЕС та ГЕС, на греблях та дамбах, знищення складів та сховищ небезпечних (радіоактивних та/або токсичних) речовин та відходів, нафтопродуктів, транспортних та інженерних комунікацій тощо. Внаслідок цього існує загроза пожеж, викидів небезпечних (хімічних, біологічних, радіоактивних) речовин, аварій мереж життєзабезпечення і так далі.
За різними оцінками, впливу війни через безпосереднє ведення військових дій, мінування районів бойових дій, або внаслідок ураження артилерійськими снарядами, стратегічною авіацією тощо, зазнали 270 000 квадратних кілометрів території України. І за кожним таким кілометром – життя, здоров’я та добробут українців.
Наприклад, за оцінками Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), близько 185 000 квадратних кілометрів, або приблизно 30% території України, потенційно можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами, мають бути обстежені на предмет мінної загрози та очищені.

Якщо наочніше, то, за даними аналітичного центру при Київській школі економіки KSE Institute (дані з детального звіту проекту «Росія заплатить» – про збитки економіки України, понесені внаслідок пошкоджень та руйнувань фізичних активів внаслідок воєнної агресії Росії, який охоплює період з 24 лютого по вересень 2022 року), серед інших, пошкоджено, зруйновано чи захоплено щонайменше:

  • 1 АЕС – найбільша в Європі – Запорізька АЕС розташована на окупованій території з обмеженим доступом до її належного обслуговування;

  • 8 об’єктів знищено та 142 пошкоджено в Зоні відчуження, також знищено систему радіаційного моніторингу;

  • 10 ТЕЦ;

  • 13 водопровідних очисних споруд;

  • 16 полігонів для захоронення побутових відходів;

  • 19 аеропортів та цивільних аеродромів;

  • 71 водопровідна насосна станція;

  • 110 залізничних вокзалів і станцій;

  • 315 мостів і мостових переходів державного, місцевого або комунального значення;

  • 322 котельні;

  • 412 підприємств (зокрема Азовсталь та ММК ім. Ілліча в Маріуполі, а також підприємства хімічної галузі);

  • 135 800 приватних та багатоквартирних будинків.

Окрім безпосередньо фізичного впливу руйнувань, варто згадати й кількість небезпечних речовин, які опинилися в повітрі. Так, за оцінкою аналітиків KSE Institute (згідно з методологією ЕМЕР), внаслідок знищення військової техніки та вибухів боєприпасів, таких речовин у повітрі опинилося щонайменше 87 000 тон. Ще 2 700 000 тон – від лісових пожеж, горіння нафтопродуктів, пожеж у житлових приміщеннях, на промислових підприємствах тощо. І все це – без урахування парникових газів.
Звісно, колись країна-агресор відповість за це й заплатить Україні й українцям за заподіяну шкоду. Проте зараз, допоки війна триває, кожному громадянину варто знати, як діяти під час надзвичайної ситуації. Мова зокрема про ядерну, хімічну, біологічну загрози.

Ядерна загроза – це не лише радіація, якої ми звикли боятися. Варто також знати, наприклад, що спалах, який утворюється під час ядерного удару, шкодить очам, навіть якщо дивитись на нього дуже здалеку, а вогняна, теплова та ударна хвилі нищать усе на великій відстані.

Наскільки руйнівною може бути сила ядерного удару можна легко уявити, скориставшись симулятором ядерних вибухів NukeMap. https://nuclearsecrecy.com/nukemap/ Розробка науковця з Американського інституту фізики Алекса Веллерштейна допомагає провести розрахунки радіуса випромінювання, пошкоджень вибуховою хвилею, радіоактивних опадів тощо, а також орієнтовної кількості жертв і травмованих. І, звісно, варто спробувати не опинитися в їх числі.

Чого категорично не можна робити?

  • Дивитися на спалах чи навіть у його бік. Адже світлове випромінювання хоч і триває кілька секунд, але настільки інтенсивне, що може спричинити засліплення.

  • Залишатись на вулиці. Якщо безпосередньо під час вибуху ви опинилися на вулиці, в ДСНС рекомендують сховатися в будь-яке заглиблення (щоб убезпечити себе від уламків та ударної хвилі). Також не зайвим буде прикрити усі відкриті ділянки тіла, особливо лице – маскою, шарфом, надіти окуляри тощо, щоб уникнути опіків.

Одразу після вибуху (протягом 10–15 хвилин) треба знайти укриття. Ним можуть бути бомбосховище, підвал чи просто бетонна будівля з мінімальною кількістю вікон та дверей (для кращої герметизації). Метрополітен – теж порятунок, але варто пам’ятати, що станції закриються протягом 5 хвилин після оголошення тривоги.
В принципі, якщо ви перебуваєте у квартирі, то вона теж цілком може стати укриттям. Проте треба якнайшвидше закрити усі вікна й двері, вентиляційні отвори та вимкнути кондиціонер – тобто перекрити потрапляння повітря в приміщення. Та навіть за цих умов, як зазначають в ДСНС, краще перебувати у кімнаті без вікон.
Аналогічні рекомендації надають і в Міністерстві охорони здоров’я України.
Звісно – і це вже не секрет для кожного українця – дати раду на перший час допоможе «тривожна валізка». Водопровідну воду вживати не треба, а от бутильована підійде. Що ж до їжі, скоріше за все, і в «тривожній валізці», і вдома ви вже маєте запас харчів. Під час радіаційної небезпеки в Міністерстві охорони здоров’я радять вживати консервовані продукти, продукти з холодильника та морозильної камери, а воду з пляшок.
До речі, шукати укриття після відповідного сповіщення потрібно навіть у тих місцях, які далеко від епіцентру ураження та здаються безпечними. Адже, окрім випромінювання та вибухової хвилі, величезну загрозу несе радіоактивний дощ.
Ще один момент – екстрена йодопрофілактика. По-перше, якщо й приймати необхідні ліки, то лише після спеціального сповіщення про це. По-друге, йод не варто пити. По-третє, вживати калію йодид потрібно не всім. І його взагалі не приймають «для профілактики».

І краще заздалегідь подбати про наявність у вашому укритті радіо (краще на батарейках). Адже виходити з укриттів можна буде лише після спеціального повідомлення. А, зважаючи навіть на сьогоднішній стан різних мереж, існує велика ймовірність, що саме радіо «оживе» першим.

Біологічна небезпека пов’язана з загрозами та ризиками, які існують постійно, адже людство не в змозі усунути всі процеси, що забезпечують стійке існування хвороботворних організмів. Проте під час війни така небезпека зростає в рази.

Річ у тім, що бойові дії можуть спровокувати природні та техногенні катастрофи, аварії на біологічно небезпечних об’єктах та виробництвах тощо. А це означає ймовірність неконтрольованого вивільнення та поширення живих організмів із невстановленим механізмом впливу на екосистему чи патогенів.
Ще одна загроза – використання біологічних вразливих агентів у військових та терористичних цілях. Наприклад, диверсій на вищеназваних небезпечних об’єктах.
Не кажучи вже про те, що війна створює сприятливе тло для погіршення санітарно-гігієнічних умов, збільшення контактів з природними вогнищами інфекційних хвороб, зниження імунітету населення тощо.
Чи можна якось зрозуміти, що ворог застосував біологічну зброю? Так. Можна побачити за шляхом пересування літака або БПЛА незвичні хмари, або почути слабкі, що не властиво звичайним боєприпасам, звуки розриву бомб, ракет чи снарядів, або побачити якісь залишки контейнерів та осколків снарядів. Проте про біологічну загрозу свідчитиме наступне:

  • велика кількість інфекційних захворювань, які виникають одночасно;

  • загибель тварин, наприклад, гризунів, або велика поява комах та гризунів;

  • плями маслянистої рідини на поверхнях водойм;

  • роса на низьких рослинах, яка не зникає упродовж дня;

  • краплі рідини, в тому числі маслянистої, або наліт порошкоподібних речовин деінде.

Як діяти? Перш за все, узяти себе в руки і не панікувати. Звісно, нічого не торкатися. Спробувати захистити себе одягом, принаймні дихати через нього, і якнайшвидше шукати укриття.
Стосовно вибору прихистку та його «облаштування», рекомендації тотожні рекомендаціям щодо радіаційної небезпеки. Це має бути максимально повітронепроникне приміщення, принаймні варто спробувати зробити його таким – герметизувати вікна, двері, вентиляційні отвори. Першочерговий набір харчів, «тривожна валізка» та засоби захисту у вигляді респіраторів чи медичних масок, окулярів та будь-якого захисту шкіри (бажано, звісно, гумовий одяг, рукавиці та взуття) теж не будуть зайвими.
Проте щойно буде змога – і відповідне повідомлення – треба негайно покинути зону біологічного забруднення. При цьому варто знати кілька простих правил:

  • виходити з зони забруднення потрібно перпендикулярно до напрямку вітру;

  • дуже важливо обходити тунелі, яри та лощини, адже в низинах може бути висока концентрація збудників;

  • якщо підозрюєте ураження, намагайтесь уникнути фізичних навантажень;

  • пийте багато рідини;

  • намагайтесь якомога швидше знайти медиків та отримати допомогу.

Хімічна небезпека загрожує тим, що під час якоїсь аварії чи катастрофи на транспорті, продуктопроводах чи хімічних підприємствах в повітря та на прилеглі території потрапляють небезпечні хімічні речовини. Як повідомляють в ДСНС, це можуть бути хлор, аміак, синильна кислота, фосген тощо. Будь-які з цих речовин, а також різноманітні сполуки, являють серйозну небезпеку для населення, бо вражають органи дихання, очі, шкіру і так далі.

У разі хімічної атаки або аварії на хімічному підприємстві діяти потрібно так само швидко, як і за інших загроз. Першочергово варто захистити органи дихання, очі, тіло – маска, окуляри, одяг тощо. Звісно, варто спробувати покинути заражену територію, але якщо немає засобів індивідуального захисту й вийти з району аварії неможливо, треба залишатись у приміщенні та максимально герметизувати його. Варто запам’ятати, що уражаюча дія конкретних небезпечних хімічних речовин залежить від її концентрації у повітрі, тому час грає на руку тим, хто продовжуватиме вживати заходів безпеки там, де перебуває.
В нагоді стануть і «тривожна валізка» з аптечкою, і радіо, і знання про те, що у разі аварій з викидом хлору, треба намагатись пересуватися по підвищеннях, а у разі викиду аміаку – низинами. Крім того, виходити з зони зараження треба поперек потоку вітру.
Важливо також пам’ятати, що залишати приміщення треба, використовуючи сходи. На вулиці не варто бігти, треба оминати калюжі й намагатися нічого не торкатись.
На жаль, навіть максимальне дотримання рекомендацій не дасть стовідсоткової гарантії не зараження. Тому варто пам’ятати основні ознаки отруєння хоча б таких поширених небезпечних хімічних речовин як хлор та аміак.
Ознаками отруєння хлором є набряк альвеол і, як наслідок, кашель, а також виділення мокроти з кров’ю.
Ознаками отруєння аміаком є нежить, кашель, важке дихання, задуха, підвищене серцебиття, порушена частота пульсу, при контакті з рідким аміаком виникає обмороження, можливий опік з пухирями, виразки.
Як допомогти?
По-перше, якнайшвидше захистити органи дихання від подальшої дії небезпечних хімічних речовин: надягнути протигаз, або ватно-марлеву пов’язку, змочивши її водою. У випадку отруєння хлором також можна використати 2% розчин питної соди, у випадку отруєння аміаком – 5% розчин лимонної кислоти.
По-друге, видалити та знезаразити небезпечні хімічні речовини на шкірі, слизових очей, на одязі.
По-третє, покинути зону ураження. Поза нею уникати фізичних навантажень, пити багато рідини та звернутися до медиків.
Завжди насторожі
Хочеться вірити, що додаток «Повітряна тривога» встановлений у більшості громадян України. До протиповітряної вже, здається, навіть звикли. Та головне правило – не ігнорувати цих сигналів.

Звісно, підготуватися геть до всього неможливо. Але убезпечити себе, отримавши найнеобхідніші знання, – варто. Зокрема, скориставшись «Абеткою безпеки» від ДСНС: https://dsns.gov.ua/abetka-bezpeki.

Абетка у деталях розповідає про правила дій під час надзвичайних ситуацій воєнного характеру. Такі знання не стануть тягарем, але можуть врятувати у разі небезпеки.