ДИВИСЬ УКРАЇНСЬКЕ
10 найкращих нових стрічок вітчизняного кінематографа
Як справи в українського кіно?

За часи незалежності вийшла велика кількість українських фільмів, та справжній "бум" ця галузь переживає саме зараз. Якщо ще 10 років тому в кінотеатрах за рік транслювалася лише одна стрічка українського виробництва, то зараз ця цифра в десятки разів вища.

До Дня українського кіно, який відзначається у другу неділю вересня, пропонуємо згадати 10 найкращих робіт новітнього кінематографа за версіями багатьох кінокритиків.

"Поводир" (2013)
Режисер: Олесь Санін

Українська історична драма "Поводир" режисера Олеся Саніна розповідає про пригоди американського хлопчика і сліпого кобзаря в УРСР. Це одна із перших українських картин, які зібрали непогану касу - близько 14 млн грн. Виконавець головної ролі актор Станіслав Боклан був відзначений на Одеському міжнародному кінофестивалі.
За сюжетом, у 1932 році американський інженер Майкл налагоджує в СРСР випуск тракторів. Він приїхав сюди разом із сином Пітером. Через нього один партійний функціонер намагається передати документи про Голодомор для англійського журналіста Гаррета Джонса, котрий перебуває у Москві. Спецслужби переслідують Майкла та випадково вбивають його у перестрілці. Його син Пітер потрапляє до сліпого кобзаря - екс-командира УНР. Більшовики намагаються знищити кобзарів як носіїв чужої комуністам ідеології, але дитина має бути врятована.

"Плем'я" (2014)
Режисер: Мирослав Слабошпицький

Фільм - дебютна повнометражна робота режисера Мирослава Слабошпицького, а також ко-продукцією України та Нідерландів. Світова прем'єра стрічки відбулась 21 травня 2014 року на Каннському кінофестивалі, прем'єра в Україні — 11 вересня 2014 року. Фільм розповідає про молодого хлопця Сергія. Він прибуває до інтернату для глухих, де вступає в кримінальне угрупування "Плем'я" й закохується у дівчину Аню.
Стрічка особлива тим, що стала першою у світі, знятою без єдиного слова — винятково українською жестовою мовою. При цьому у фільмі немає субтитрів, інтертитрів чи закадрового голосу. "Плем'я" вийшло в прокат у десятках країн та було представлене на понад 100 кінофестивалях світу, де отримало більше 40 нагород, серед яких Європейський кіноприз та три призи Каннського кінофестивалю. Посідає 4-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно, обраних у червні 2021 року завдяки опитуванню представників національної та міжнародної кінокритичної спільноти Національним центром Олександра Довженка.

"Гніздо горлиці" (2016)
Режисер: Тарас Ткаченко

У травні 2013 року проект фільму було представлено на Каннському кіноринку. Прем'єра в Україні відбулася 10 листопада 2016 року на 91 екрані. За перший вікенд прокату фільм заробив 552 тисячі грн, його подивилось близько 9 тис. глядачів. Загалом стрічка заробила у прокаті 1,36 млн грн.

Фільм отримав "Приз журі" на Міжнародному кінофестивалі у Мумбаї (Індія), а також премію "Найкраща актриса" на 25-му Міжнародному кінфестивалі у Варні (Болгарія). Режисер отримав "Спеціальну відзнаку" на 11-му Lublin Film Festival Фестиваль авторського незалежного кіно.

Режисер зняв пронизливу і правдиву драму про українців, які змушені їхати за кордон на заробітки, щоб прогодувати сім'ю. Тільки ось через це сім'ї часто руйнуються, а ті, хто виїхав, не повертаються і роками терплять принизливе ставлення роботодавців.

"Гніздо горлиці" описує якраз таку історію. Дарина поїхала в Італію, де стала домробітницею у старої синьйори. Робочі стосунки псує симпатія з боку сина господині будинку. Між Дариною та Алессандро зав'язується роман. Повернувшись додому до чоловіка та доньки, героїні доведеться зробити складний вибір між життям до і після.

"Кіборги" (2017)
Режисер: Ахтем Сеітаблаєв

Воєнна драма "Кіборги" режисера Ахтема Сеїтаблаєва відображає оборону Донецького аеропорту під час війни на Донбасі. У фільмі одразу кілька головних героїв - це невеликий підрозділ, який обороняється у новому терміналі Донецького аеропорту восени 2014 року. За легендою, супротивники із так званої "ДНР" прозвали реальних оборонців ДАПу "кіборгами" за непоступливість та "небажання помирати". Кінематографічні "кіборги" також відчайдушно воюють і демонстративно не бажають залишати небезпечний район фронту.
"Кіборги" - абсолютний рекордсмен вітчизняного прокату за весь період незалежності України. За перший вікенд фільм зібрав понад 8 млн грн. Це рекордний показник для першого вікенду серед українських фільмів. Після 8 тижнів прокату касові збори фільму склали 22,3 млн грн, що на той час було абсолютним рекордом для стрічок, вироблених повністю в Україні.

Загалом стрічка протрималася в українському прокаті 21 тиждень і заробила 23,2 млн грн.

"Коли падають дерева" (2018)
Режисер: Марися Нікітюк

Це повнометражний дебют режисерки Марисі Нікітюк, яка до цього зняла кілька коротких метрів та писала сценарії для фільмів інших режисерів. Стрічка наповнена атмосферою 90-х. Світова прем'єра фільму "Коли падають дерева" відбулася 2018 року на Берлінале.
Події фільму розгортаються в українській глибинці, де живе п'ятирічна маленька бунтарка Вітка, її двоюрідна сестра-підліток Лариса та коханий дівчини, бандит Шрам. Після смерті батька старша сестра задумується, як їй жити далі. За любов до бандита її осуджує родина. Бабуся, яка переживає лише за те, що скажуть люди, та змучена мати Лариси підштовхують її до стереотипного сценарію життя. Дівчина і Шрам планують втекти разом подалі від бандитів, розрухи та родичів.

"Донбас" (2018)
Режисер: Сергій Лозниця

Фільм "Донбас" - своєрідна рефлексія режисера Сергія Лозниці на події, що відбуваються на Сході України. Світова прем'єра відбулася 9 травня 2018 року на 71-му Каннському міжнародному фестивалі, де стрічка отримала приз за найкращу режисуру у програмі "Особливий погляд", а також стала фільмом-відкриттям фестивалю. У серпні 2018 року фільм "Донбас" був представлений від України на номінацію премії "Оскар" у категорії "Найкращий фільм іноземною мовою".

Фільм складається з епізодів про реалії на окупованих територіях Сходу України. За сценарієм, новий герой з одного епізоду переходить в інший. Режисер здійснив реконструкцію реальних подій, зафіксованих у репортажах, любительських роликах на YouTube та спогадах місцевих жителів.

Так, наприклад, в одній зі сцен німецький журналіст та український оператор зустрічаються з російськими військовими, які не мають жодних знаків розрізнення та видають себе за донецьких ополченців. Крім того, списаним зі справжнього у фільмі був інцидент самосуду населення окупованих територій над полоненим українським добровольцем у Зугресі.

"Мої думки тихі" (2019)
Режисер: Антоніо Лукіч

Трагікомедія "Мої думки тихі" для українського режисера Антоніо Лукіча стала дебютною повнометражною художньою стрічкою. За сценарієм, що створювався понад два роки, молодий звукорежисер і невдаха Вадим отримує замовлення записати голоси рідкісних тварин та пташок. У подорож Закарпаттям разом із Вадимом вирушає його матір-таксистка, навчаючи його життя та постійно створюючи цим проблеми й комічні ситуації.
Уперше фільм демонструвався 4 липня 2019 року на секції "East of West" ("На Схід від Заходу") 54-го Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах, де отримав Спеціальну премію журі. За сім тижнів у кінопрокаті касові збори склали понад 10 млн грн. "Мої думки тихі" став першим україномовним фільмом, що демонструвався у Білорусі. Загалом стрічку переглянули на понад 70 кінофестивалях світу.

"Додому" (2019)
Режисер: Наріман Алієв

Дебютний повний метр режисера Нарімана Алієва став справжнім відкриттям 2019 року. Спочатку фільм побачили в Каннах. Там його показували в конкурсній програмі "Особливий погляд". "Додому" викликав бурю емоцій та кількахвилинні овації, а директор кінофестивалю Тьєррі Фремо відзначив приголомшливу гру виконавця головної ролі Ахтема Сеітаблаєва.
Фільм "Додому" - один із небагатьо, в якому йдеться про анексію Криму. Крім того, у стрічці підіймається вічна проблема батьків та дітей. За сюжетом, батько з молодшим сином везуть тіло загиблого на Донбасі старшого сина на батьківщину в Крим, щоб там його поховати. Стрічка отримала Гран-прі 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю за результатами глядацького голосування.

"Ціна правди" (2019)
Режисер: Аґнєшка Голланд

"Ціна правди" - фільм польської режисерки Аґнєшки Голланд, створений за участю України, Польщі та Великобританії. Вперше його показали на 69-му Берлінському кінофестивалі, де картина боролася за головний приз конкурсу - "Золотий ведмідь". Нехай їй і не вдалося стати лауреатом, проте на покази фільму перед кінотеатрами шикувалися черги глядачів. Всім було цікаво дізнатися реальну історію британського журналіста Гарета Джонса, який першим у західних ЗМІ розповів про жахи українського Голодомору.
У 2017 році фільм став переможцем 10-го конкурсу кінопроектів Держкіно у категорії "Тематичні ігрові фільми" (до 85-х роковин Голодомору 1932-33 років в Україні). До цього у 2016 році фільм також став переможцем пітчингу польського Polski Instytut Sztuki Filmowej. Загальний бюджет стрічки склав 262,2 млн грн.

"Пульс" (2021)
Режисер: Сергій Чеботаренко

"Пульс" - це перша українська стрічка режисера Сергія Чеботаренка про спортсменів з особливими потребами, яка була знята на основі реальних подій. У фільмі розповідається історія спортсменки Оксани Батурчук, яка потрапила в автомобільну катастрофу та отримала важкі травми. Через це вона втратила шанс взяти участь в Олімпійських іграх. Але любов до бігу та воля до перемоги зробили диво.
У фільмі показується непростий шлях надзвичайно сильної духом дівчини, яка, попри свій стан, не залишила справу життя і стала паралімпійською чемпіонкою, багаторазовою призеркою Паралімпійських ігор і заслуженою майстринею спорту.
Українське кіно розвивається, стає все якіснішим та відомішим у всьому світі. Зараз у нашій країні, за даними Української кіноасоціації, на різних студіях знімаються 30 фільмів, у яких грають українські, голлівудські та європейські актори. Вітчизняні стрічки виходять на екрани кілька разів на рік та регулярно привозять нагороди з найпрестижніших кінофестивалів.
Автор: Вероніка Кордон