ПРОТЕСТИ У БІЛОРУСІ
Як жителі сусідньої країни змінюють
хід своєї історії
Після президентських виборів 9 серпня у Білорусі тривають акції протесту. Силовики проявляють безпрецедентну жорстокість. Лише за перші три доби, за даними тамтешнього МВС, були затримані близько 6 000 осіб. Офіційно повідомляється про загибель двох осіб. Протягом перших двох днів після виборів у Білорусі був фактично заблокований інтернет.

З чого ж усе розпочалося? Як живе Білорусь зараз?
На виборах президента Білорусі єдиним реальним кандидатом від опозиції стала Світлана Тихановська. Взагалі боротися за головну посаду в країні мав її чоловік Сергій Тихановський, відомий як автор ютюб-каналу "Країна для життя". Він намагався балотуватися кандидатом у президенти, але ЦВК не зареєструвала його, оскільки відеоблогер на той момент відбував адміністративний арешт і не зміг особисто підписати необхідні документи. Після цього про намір брати участь у виборах заявила його дружина Світлана.
У кінці травня Тихановський був затриманий та заарештований під час легального пікету в Гродно, де проводився збір підписів за висунення його кандидатом у президенти. Забігаючи наперед, скажемо, що через 2 дні після виборів, вранці 11 серпня, Світлана Тихановська покинула Білорусь і знаходиться в Литві. ЗМІ повідомляють, що опозиціонерка виїхала з країни під сильним тиском - її шантажували, погрожуючи тиском на чоловіка та дітей. Однак її чоловік і досі знаходиться під арештом у Білорусі.
День виборів у Білорусі був відзначений і величезними чергами на дільницях, і виборчими бюлетенями, які "раптово" закінчилися. А згодом - арештами опозиційних активістів, блокуванням інтернету та оголошенням результатів офіційних екзитполів, за якими чинний президент Олександр Лукашенко перемагає вже в першому турі з начебто абсолютно реалістичною підтримкою понад 80% виборців. Неймовірну цифру одразу ж висміяли ЗМІ та користувачі соцмереж.
Величезні черги на виборчих дільницях в білоруській ЦВК назвали провокацією: мовляв, опозиція навмисно затягує процес голосування, щоб поставити під сумнів його результати.

На багатьох дільницях раптово закінчувалися бюлетені (за версією ЦВК - в результаті диверсії), на багатьох закордонних виборчих дільницях, де відсоток відкритих противників президента Білорусі особливо високий (зокрема, у Києві), черга просувалася настільки повільно, що більшість людей не змогли проголосувати.

Паралельний підрахунок голосів і навіть контроль за голосуванням були неможливі - на більшості дільниць представників опозиції не допустили до виборчих комісій, а квоту спостерігачів заповнили представниками тільки провладних організацій.

Опозиція намагалася діяти креативно і закликала виборців від опозиції фотографувати свої бюлетені та надсилати фото на онлайн-платформу "Голос", щоб звірити їх кількість. Але білоруський Центрвиборчком назвав це атакою на легітимність виборів, яка повинна каратися законом.

Згодом опозицією було вигадано ще один спосіб ідентифікації голосів за опозиційного кандидата: складати "антилукашенківські" бюлетені "гармошкою". Численні фото свідчать, що на деяких дільницях таких бюлетенів було значно більше, ніж "традиційно складених".
Зрештою, на частині дільниць результати волевиявлення були підраховані чесно. Наприклад, на дільниці №70 у Мінську, за офіційними даними, за Лукашенка було віддано 255 голосів, а за Тихановську - 1989.

Увірвався терпець: чому білоруси вийшли
на вулиці?

Незважаючи на блокування всіх заїздів у Мінськ та перекриття ключових проспектів в центрі білоруської столиці, тисячі білорусів вийшли на вулиці, протестуючи проти результатів голосування, які вони вважали сфальсифікованими. У відповідь силовики почали масові арешти, використовували для розгону водомети, гумові кулі та світлошумові гранати.
Перші масові арешти почалися ще до закриття дільниць - в одному з районів Мінська ОМОН почав заарештовувати людей, які просто стояли в черзі для голосування.

А згодом розпочалося і кровопролиття - один з автозаків на повній швидкості направили на протестуючих. Він зачепив одну людину і протягнув її близько десяти метрів за собою. На щастя, обійшлося без загиблих.
Втім, опозиційні телеграм-канали повідомили щонайменше про одну смерть - чоловіка, побитого міліцією. Згодом ця інформація не підтвердилася.

До ночі кількість протестувальників постійно зростала. Це дозволило їм закріпитися і навіть почати будувати барикади. Але ОМОН водометами відтіснив активістів, розібравши їх укріплення.
Вночі, розсіявши основну частину мітингувальників, міліція почала арешти, виловлюючи людей по одному. Під гарячу руку потрапляли і звичайні перехожі, які не мали стосунку до протестів.

Побиття затриманих
Мешканка Мінська Лілія Ахремчик розповіла про звірства білоруського ОМОНу під час розгону демонстрацій і заявила, що президент Білорусі Олександр Лукашенко "розв'язав війну проти білоруського народу".
Про це вона написала на своїй Facebook-сторінці. За її словами, ОМОН закидає людей світлошумовими гранатами, застосовує гумові кулі "з якоюсь пекельною начинкою, яка розриває тіло", пускає сльозогінний газ.

Люди просто стоять, плещуть і скандують "Живе Білорусь". А потім налітають омонівці. Як ці тварюки б'ють своїх же співгромадян! Люди, це так страшно! У них немає ні краплі жалю, нічого людського, це фашизм чистої води. Вони нападають вп'ятьох-вшістьох на людину і калічать її. Ми плачемо цілодобово, а ввечері виходимо...
мешканка Мінська Лілія Ахремчик
У середу, 12 серпня, білоруські силовики вперше повідомили про стрілянину по протестувальниках. Це сталося в Бресті під час протестної акції 11 серпня. Згідно з версією МВС Білорусі, на міліціонерів напала група агресивно налаштованих громадян з арматурою в руках.

"Для захисту життя і здоров'я співробітників вогнепальну зброю було застосовано на ураження. Один із нападників поранений", - написала прес-секретар МВС Ольга Чемоданова. Згодом з її коментаря зникло слово "вогнепальна".

Поки це єдине офіційне повідомлення про застосування зброї білоруськими силовиками під час нинішніх протестів.

Люди, яких затримали під час протестів у Мінську, розповіли про знущання, приниження, погрози та тортури, через які їм довелося пройти під час декількох діб затримання силовики ОМОН. Звільняти активістів зі слідчих ізоляторів почали в ніч на 14 серпня. Люди виходили морально пригніченими та зі слідами побиття. Одна із затриманих активісток розповіла, що в камери, які розраховані на 4 людей, поміщали по 50.
Спецназ зупинив машину з нами, викинули, поставили автомати до голів, ось і все - і привезли сюди... Спочатку я потрапив в камеру, де було 24 людини, потім перевели туди, де 46, хоча камера на шість місць... Охоронці ходили знущалися, говорили: "Не буде вам ніякої медичної допомоги, кинемо у вас гранату - і все закінчиться"...
з розповіді затриманих протестувальників
У МВС Білорусі заперечують побиття затриманих у СІЗО. Заступник глави Міністерства внутрішніх справ Олександр Барсуков заявив, що в ізоляторах не було ніяких знущань над затриманими під час протестів.
У соцмережах почали поширюватися відео з колишніми та діючими працівниками силових структур Білорусі. Незгодні з жорстким придушенням протестів, вони показово викидають свою форму та погони у сміттєві баки.
Я давав присягу своєму народові. Дивлячись на те, що відбувається в Мінську, я просто не можу пишатися тим, де я служив, я не можу носити цю форму і зберігати її у себе вдома
спецпризначенець у відставці Анатолій Новицький
Загалом за перші чотири дні протестів у Білорусі було затримано близько
7 000 осіб, точне число постраждалих невідомо. Серед затриманих були українці.

Загиблі
Внаслідок заворушень у Білорусі один протестувальник загинув. Ним виявився 34-річний Олександр Тарайковський. За інформацією МВС країни, це сталося 10 серпня близько 23:00 на вулиці Прітицького, коли "у ході протистояння зі спецназом, який прибув для деблокування площі, один із учасників протесту спробував кинути невстановлений вибуховий пристрій у бік правоохоронців". Як заявили у відомстві, "пристрій вибухнув в руці чоловіка, від отриманих травм він помер".

Батько вбитого повідомив, що його син помер від вогнепального поранення. 16 серпня глава МВС Білорусі Юрій Караєв допустив, що чоловік міг загинути від пострілу, при цьому підкресливши, що вогнепальну зброю силовики не застосовували.

У Гомелі після затримання помер 25-річний чоловік. Його мати повідомила, що у нього були проблеми з серцем, і йому стало зле в автозаку. За інформацією видання Onliner, смерть чоловіка не пов'язана з обставинами затримання.

Лукашенко про протестувальників
Президент Олександр Лукашенко у середу скликав нараду з питань безпеки та захисту конституційного ладу, на якому згадав про протестувальників.
Основа всіх цих так званих протестувальників - люди з кримінальним минулим і сьогодні безробітні. По-хорошому прошу і попереджаю всіх: влаштуватися на роботу тим, хто не працює. Всі, хто сьогодні не працює, повинні бути вивчені, і їм повинна бути запропонована робота
президент Білорусі Олександр Лукашенко
Варто сказати, що декілька ведучих та журналістів Білорусі звільнилися з державних телеканалів через насильство проти демонстрантів. Зокрема, роботу залишили ведуча білоруського СТВ (Столичне телебачення) Тетяна Бородкіна та співробітники Першого каналу білоруського радіо Олександр Шустер і Тетяна Філіпченко. Про звільнення повідомив ведучий Агенства телевізійних новин Білорусі Сергій Козлович. Також звільнилася ведуча телешоу "Доброго ранку, Білорусь!" на телеканалі "Білорусь 1" Віра Каретникова. Відеозвернення про своє звільнення записав ведучий відомої в країні військової програми "Арсенал" Володимир Бурко.
Три дні без інтернету
Проблеми зі зв'язком та інтернетом почалися в країні у день виборів, 9 серпня. У результаті, Білорусь залишилася на три дні без інтернету: влада обмежила, а до деяких ресурсів і повністю відрізала доступ до мережі.

Наприклад, у білоруських незалежних ресурсів спостерігалися проблеми з пропускною спроможністю. Найбільший новинний ресурс країни TUT.BY заявив про обмеження швидкості мінімум у 4 рази. Для економії трафіку медіа відключило медійну рекламу. У Telegram істотно впала швидкість роботи. Пізніше месенджер включив для Білорусі інструменти для обходу блокування.

Близько 19:00 11 серпня білоруські ЗМІ повідомили про повне відключення мобільного інтернету в країні. За допомогою фіксованого інтернету можна було спілкуватися тільки через Telegram з увімкненим проксі.

Однак вранці 12 серпня у Мінську частково з'явився доступ до інтернету. Користувачі повідомляють про відновлення роботи соцмереж, месенджерів та інших ресурсів. Вони пишуть, що близько 6:50 одночасно запрацювало більшість популярних сервісів - Telegram, Viber, WhatsApp, Twitter, Instagram. Почала також відкриватися пошукова система Google, відновився доступ до онлайн-замовлення таксі. Закордонні сайти поки працюють без збоїв.

Наслідки шатдауну для економіки Білорусі
Через відсутність інтернету у Білорусі відбулися проблеми з роботою таксі, навігацією, банківської системи, бізнесів, які використовують зарубіжні сервіси (Trello, згадані вище ресурси Amazon, Slack, Ebay, Google Docs, 1С і т.д.), відправкою пошти з країни за її межі, роботою інтернет-магазинів і навіть промисловості.

Telegram-канал Економіка Білорусі повідомляв про недоступність розміщених в країні серверів і зупинки роботи верстатів з ЧПУ і сайту фондовій біржі.

9 та 10 серпня, за словами мешканки Мінська, у неї не вийшло розрахуватися карткою в аптеці, але при цьому вдалося на АЗС. Центробанк країни почав запитувати у банків IP-адреси для створення білих списків, щоб не блокувати платіжні інструменти.

У Білорусі, як і в Україні, IT-галузь має велику вагу в економіці та експорті. І, на думку експертів, перш за все така ситуація вдарить по цьому сектору. Представники ряду IT-компаній вже заявили, що готові перенести офіс в Україну, якщо ситуація з шатдауном продовжиться.

За оцінкою організації NetBlocks, три дня повного відключення інтернету орієнтовно обійшлися економіці Білорусі майже в $170 мільйонів.
Страйкують всі
Починаючи з 11 серпня підприємства та робітники по всій Білорусі почали виходити на безстрокові страйки. Страйкують працівники сфери транспорту, торгівлі, банків і IT-сфери. У четвер, 13 серпня, страйки набули масового характеру. На страйки вийшли працівники великих підприємств: Мінського електротехнічного заводу, Інституту хімії нових матеріалів НАН Білорусі, Мінського метрополітену, МТЗ.

Працівники підприємств висунули свої вимоги:
- відпустити всіх затриманих на мирних акціях;
- прибрати з вулиць ОМОН;
- провести чесні перевибори з присутністю міжнародних спостерігачів.

На акцію солідарності вийшли залізничники, вони тримали в руках квіти і таблички з написом "БелЖД проти насильства". Безстроковий страйк розпочала IT-компанія Rozum Robotics, а також один із найбільших у світі виробників кар'єрної техніки Білоруський автомобільний завод (БелАЗ). Тут співробітники призупинили роботу і пройшли маршем територією підприємства.
Протест з квітами та піснями
Чи не найкрасивішу форму протесту обрали жінки Мінська - з квітами уздовж доріг. Вони стали у живі ланцюги. Згодом таку форму протесту підтримали по всій Білорусі.
Згодом до мирної акції приєдналися музиканти. У Мінській філармонії в ланцюг солідарності проти насильства вишикувалися музиканти. Вони підкреслюють, що люди культури завжди були за мирні зміни. Кілька десятків людей - в основному дівчата з квітами в руках і в чорному одязі - вишикувалися на мосту у Мінську.

На акцію солідарності вийшли медики 10-ї міської клінічної лікарні Мінська. За їх словами, вони будуть виходити у цей час кожного дня та робитимуть це доти, поки всіх білорусів та їхніх колег не звільнять, перед ними не вибачаться і не виплатять компенсації.

На мітингах на підтримку опозиції в Білорусі незмінно звучали дві пісні - "Перемен" Віктора Цоя і "Рухнут стены". Перша композиція перетворилася у безперечний гімн незгодних після 6 серпня. Тоді організоване владою Білорусі свято "Калейдоскоп творчості" у Київському сквері в Мінську перетворився на мітинг опозиції, до якого несподівано приєдналися і діджеї з Палацу молоді: Кирило Голанах та Владислав Соколовський. Вони увімкнули пісню "Перемен" - за що отримали десять діб арешту.
Відтоді "Перемен требуют наши сердца" чути на кожній акції у Білорусі: її співають і протестувальники, і ті, хто активно підтримує їх боротьбу: водії сигналять і крізь прочинені вікна своїх автомобілів включають ту ж пісню, коли люди починають збиратися на акції.
Одне з найвідоміших виконань "Перемен" за останній час - біля виборчої дільниці в Посольстві Білорусі в Москві, де черга бажаючих проголосувати розтягнулася майже на кілометр.
Суперпопулярними саундтреками до білоруської реальності стали пісні гурту "патріотичного альтернативного року "TOR Band з Рогачова Гомельської області, де звучать політичні гасла «Мы не "народец"!» (у відповідь на те, як Лукашенко називав білорусів), «Кто, если не ты?!», «Виборы», «Жыве». А одна з недавніх - «Уходи!!!», саме цей заклик до Лукашенка зараз найчастіше можна почути на протестах.
Марш свободи
У Мінську 16 серпня, за різними підрахунками, зібралися від 100 до 200 тисяч людей, щоб висловити свій протест проти чинного президента Олександра Лукашенка. Вони закликали главу держави піти у відставку. Масові протести також відбулися в Бресті, Гродно, Жлобіні та Борисові. Цей марш свободи уже назвали найбільшим в історії Білорусі.
Відомі особистості про протести у Білорусі
Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив, що президентські вибори в Білорусі "не були ні вільними, ні справедливими". Боррель повідомив, що ЄС "уважно стежив за розвитком подій, що передують президентським виборам". У його заяві йдеться, що під час виборчої кампанії "народ Білорусі продемонстрував прагнення до демократичних змін". А "влада застосувала непропорційне і неприйнятне насильство".
Ми будемо оцінювати дії влади Білорусі щодо врегулювання поточної ситуації та проводити поглиблений перегляд відносин ЄС і Білорусі, що може також передбачати вжиття заходів щодо осіб, відповідальних за те насильство, яке ми спостерігаємо, за необґрунтовані арешти та фальсифікацію результатів виборів
глава європейської дипломатії Жозеп Боррель
Уряд Німеччини вважає, що Світлану Тіхановську погрозами змусили звернутися до білорусів припинити акції протесту. Берлін зажадав від влади в Мінську звільнити всіх затриманих впродовж останніх днів.
Той факт, що пані Тіхановська, кандидат в президенти від опозиції, була змушена виїхати до Литви, показує, яка атмосфера панує зараз в Білорусі, клімат залякування, страху та насильства
офіційний представник канцлера Німеччини Штеффен Зайберт
Білоруська письменниця і нобелівський лауреат Світлана Алексієвич закликала президента Білорусі Олександра Лукашенка піти у відставку.
За словами Алексієвич, люди в Білорусі впевнені, що Лукашенко програв вибори Світлані Тіхановском. "Іди, поки не пізно, поки ти не кинув народ у жахливу безодню, в безодню громадянської війни! Іди! Ніхто не хоче Майдану, ніхто не хоче крові. Тільки ти хочеш влади. І це твоє бажання влади вимагає крові", - звернулася Алексієвич до Лукашенка.

Мені здається, влада оголосила війну своєму народові
нобелівський лауреат Світлана Алексієвич
За словами Алексієвич, люди у Білорусі впевнені, що Лукашенко програв вибори Світлані Тихановській. "Іди, поки не пізно, поки ти не кинув народ у жахливу безодню, в безодню громадянської війни! Іди! Ніхто не хоче Майдану, ніхто не хоче крові. Тільки ти хочеш влади. І це твоє бажання влади вимагає крові", - звернулася Алексієвич до Лукашенка.
Пригадуючи 2017-й
Варто сказати, що це не перші протести у Білорусі за президентства Олександра Лукашенка. Хвиля незгоди прокотилася країною у 2017 році. Тоді люди виступили проти Декрету №3 "Про попередження соціального утриманства", який був прийнятий Національними зборами Республіки Білорусь, а згодом підписаний президентом Олександром Лукашенком. Серед вимог протестуючих тоді були зупинка зниження реальних доходів населення, припинення обкрадання пенсіонерів, скасування підвищення пенсійного віку, зупинка зростання плати за комунальні послуги, повернення вільних та справедливих виборів.

Почався тоді протест з так званого "Маршу розгніваних білорусів" ("Марша рассерженных белорусов"). Він виявився неочікувано масовим: на акцію вийшли близько 5 тисяч жителів країни. Протести незгодних у Білорусі тривали з 17 лютого до 1 травня 2017 року.

Чим закінчаться нинішні протести у Білорусі - залишається лише гадати. Лідерка опозиції Світлана Тихановська уже оголосила себе президентом Білорусі та сказала, що готова стати національним лідером. У той же час мало не всі підприємства країни - від гігантів до найменших - оголосили безстроковий страйк, а Олександра Лукашенка натовп не побоявся засвистати та провести зі сцени словами "Уходи!". Чи вистачить сміливості та запалу білорусам "дотиснути", щоб самим змінити хід історії, - покаже час.
Використані фото: REUTERS, AP, TYT.BY, NEXTA
Автор: Вероніка Кордон