ЯК КОРОНАВІРУС ЗМІНИВ СВІТ

Люди навчаться приймати рішення швидше

Криза не створює і не скасовує довготривалі тренди, але вона здатна прискорити розвиток наявних, як, наприклад, тренд скорочення шляху до покупки.

У ваших планах роками було закладено 6 місяців на шлях до покупки кавомашини? Три місяці для телевізора? Два для пилососа? Забудьте, споживачів більше не потрібно готувати, тиснути на больові точки та переконувати, що їм потрібен продукт. На людей вже тисне абсолютно все: економіка країни, робота, сім'я, з якою вони змушені перебувати поряд 24/7.

Якщо товар обіцяє приносити додатковий комфорт, шлях до нього буде набагато коротшим, ніж раніше. Продажі кавоварок, телевізорів та ігрових приставок показали небачене зростання у більшості країн, закритих на карантин. Бренди, які роками не були активні в медіа, згадали, що у них є товар, який круто продати швидше, поки у людей не закінчилися гроші.

З 15 червня Україна слідом за ЄС відновила міжнародне авіасполучення. Для безпеки та зручності усі країни поділили на кілька зон, інформацію про які щотижня оновлюють у Міністерстві охорони здоров'я.

У "червоний список" Україна включає держави, де кількість нових випадків на 100 тисяч населення за останні 14 днів перевищує аналогічний показник у нашій державі. Після повернення з країн "червоної зони" люди відправляються на обсервацію/самоізоляцію на 14 днів після перетину кордону. Після повернення з країн із "зеленої зони" громадяни України можуть не проходити самоізоляцію.

Кабінет міністрів дозволив припиняти режим самоізоляції чи обсервації тим, хто в'їжджає на територію України з країн "червоної зони" за умови, якщо вони протягом доби зроблять тест на COVID-19 методом ПЛР після перетину кордону і матимуть негативний результат, або приїдуть на територію України вже з готовими результатами тестування, зробленого не пізніше ніж за 48 годин до моменту перетину кордону.

Для тих, хто планує поїздку за кордон, існує інтерактивна карта Міністерства закордонних справ, в якій зазначено, чи пускає країна громадян України, і якщо в'їзд дозволено, чи є якісь додаткові умови для подорожі.

Про актуальні правила в'їзду до всіх країн світу можна дізнатися також на сервісі Visit Ukraine.

Що ж стосується правил перельоту, то під час карантину вони суттєво змінилися. І деякі з них, вважають експерти, залишаться у протоколах авіакомпаній після пандемії. Як це сталося з ретельною перевіркою багажу після теракту 11 вересня.

Карантинні заходи

Пасажирам радять прибувати в аеропорти без супроводу. Окрім того, потрібно дотримуватися дистанції в півтора метра на всіх етапах: від реєстрації на рейс і проходження зони митного контролю до посадки в літак.

Температурний скринінг тепер проводять кілька разів: в аеропорту перед вильотом, безпосередньо в літаку та після прибуття до пункту призначення. Практично всі авіакомпанії просять пасажирів заходити у літаки невеликими групами.

У більшості авіакомпаній додаткові послуги в літаку пасажири сплачують лише безконтактно, також на борту роздають дезінфікуючі серветки. Персонал на деякий час відмовився від бортових журналів.

Чимало авіакомпаній продають квитки тільки з умовою дотримання соціальної дистанції у літаку, коли з трьох місць зайняті лише два (через одне). Зазвичай за таким принципом діють авіакомпанії, які пропонують тривалі рейси.

Якщо криза через пандемію коронавірусу затягнеться, сукупний обсяг глобального капіталу може скоротитися цього року на $16 трлн. До довірусного рівня він зможе повернутися лише у 2023 році. Для порівняння - до кінця 2008 року фінансова криза зменшила світовий капітал на $10,2 трлн.

Найвпливовіші бізнесмени світу впевнені, що їхнє життя після пандемії зміниться назавжди. Вони бояться нової хвилі і того, що їм доведеться працювати довше, перш ніж вони зможуть дозволити собі піти на пенсію. Найпотужніший удар коронакризи відчули інвестори-мілленіали.

За даними опитування Investor Watch, проведеного швейцарським банком UBS, більшість бізнесменів світу планують змінити свій стиль життя після пандемії. В опитуванні взяли участь понад 3750 інвесторів із 15 країн.

75% опитаних заявили, що після пандемії їхнє життя вже не буде таким, як раніше. Ось що вони хочуть змінити у своєму лайфстайлі:

• 70% мають намір рідше подорожувати і частіше працювати віддалено;

• кожен другий хоче зблизитися з родиною;

• 46% не виключають, що переберуться з міст у менш населені райони;

• 88% називають своїм головним пріоритетом здоров'я.

Пандемія також змусила підприємців (67%) змінити ставлення до своїх фінансів. Більше половини з них (56%) побоюються, що в разі нової пандемії не зможуть відкладати достатньо коштів. 54% почали турбуватися про те, що не зможуть залишити достатньо грошей своїм спадкоємцям. 60% побоюються захворіти і стати тягарем для своєї родини. 58% турбуються про те, що тепер їм доведеться працювати довше до виходу на пенсію.

Зростання безконтактної економіки

COVID-19 став сильним поштовхом для розвитку цифрової торгівлі, телемедицини та автоматизації.

Масштабна автоматизація почалася ще до COVID-19. Наприкінці 2017 року, за оцінками McKinsey Global Institute, на 60% всіх робочих місць були автоматизовані більше 30% всіх ключових завдань. До 2030 року це торкнеться від 400 до 800 млн робочих місць у всьому світу. Згідно з даними Інституту Брукінгса, за останні 30 років темпи автоматизації постійно збільшувалися.

По суті, вже можна уявити світ бізнесу - від виробничого цеху до індивідуального споживача, - в якому участь людини зводиться до мінімуму. Але не виключено, що багато людей, повертаючись до нормального життя, знову почнуть відвідувати магазини та супермаркети. Пацієнти з серйозними проблемами зі здоров'ям, цілком можливо, захочуть бачити своїх лікарів особисто. Таким чином, багато видів робіт залишаться неавтоматизованими. Однак загальні тенденції очевидні і, швидше за все, незворотні.

Дотримання дистанції у громадських місцях задасть тренд на наступні роки. Зокрема, у сфері освіти. Перехід на віддалене навчання відкриває не тільки можливість охопити більшу аудиторію, оскільки школярам та студентам не потрібно перебувати у місті чи країні навчання, а й допоможе вирішити проблему браку контенту і кадрів. Чому б не підключати до лекцій професіоналів у медицині, промисловості, бізнесі, культурі та спорті? При цьому, переходити до повноцінної дистанційної освіти немає потреби - живе спілкування вкрай важливе для молоді. А звичайні офлайн-уроки можна перетворити на воркшопи та інтенсиви. Така система може скоротити час навчання до 2-3 років.

Очікується, що процес навчання стане безперервним - він почне органічно вплітатися у наше життя і після отримання шкільних та університетських знань.

У цьому сценарії конкуренція між навчальними закладами зросте, адже умовний київський політех тепер зможе вигравати кращих студентів із різних куточків країни - точно так само, як і будь-який західний виш зможе змагатися з політехом. З іншого боку, новий підхід до навчання і адаптований контент зробить будь-який регіональний універ конкурентоспроможним на ринку.

Завжди залишаться як прихильники віддаленої роботи, так і її противники. Якщо дивитися об'єктивно, то віддалена робота підійде дійсно не всім. Бізнес, якому не потрібно постійно контактувати з клієнтами, захоче залишитися у так званому "режимі пандемії" - коли робота кипить, працівники виконують свої завдання віддалено, а власникові доводиться менше (або й зовсім перестати) платити за офісні приміщення та супутні витрати. Повністю позбутися від офісу не вийде, але те, що кількість дистанційних працівників істотно зросте, це факт.

Психологічна дистанційованість

Однак у цій моделі є і зворотна сторона - психологічна. Чим менше ми взаємодіємо з людьми, тим в більшому стресі потенційно можемо опинитися. Відчуття самотності і втрата зв'язку із зовнішнім світом - потенційна хвороба майбутнього. Багатьом більше підійде якийсь гібрид з роботи вдома, в офісі та інших улюблених локацій для можливості переключатися.

Кафе / бари

Чи зможемо ми проводити час, як раніше? Зможемо. Але при цьому будемо звертати увагу на особисті межі, санітарні умови закладів, і зайвий раз придивлятися до погано вимитого посуду, підсвідомо вимагаючи досконалої чистоти. Дезінфектори тепер стоятимуть на кожному столі. Не виключено, що ми почнемо частіше ходити в гості до близьких та друзів, а їжу готувати самостійно або користуватися службами доставки замість того, щоб відвідувати кав'ярні та ресторани.

Шопінг

Торгові центри і до кризи переживали свої не найкращі часи, зараз вони взагалі на краю прірви. Це пов'язано не тільки з інтернет-продажами, які забрали людей з офлайн-магазинів, а й в цілому з психологією покупців: ми стали більш відповідально та вибірково підходити до покупок.

Бренди не стоять на місці, і підлаштовуються під світові тенденції до онлайн-покупок: відомі марки почали інвестувати у віртуальні примірочні, сервіси для зручного вибору одягу, косметики чи аксесуарів. Зараз відбувається бурхливий розвиток цих технологій. А це ще швидше підпише вирок торговим центрам.

Музеї, театри, кіно

І після пандемії ми, за можливості, будемо уникати скупчення людей у закритих просторах. У музеях уже впровадили обмеження на одночасне відвідування, щоб не створювати штовханину, а в театрах та кіно зробили великі простори між кріслами. Це вплинуло на заповнюваність, але допомогло повернути людей назад в зали. Буде багато тих, хто й взагалі не захоче виходити з дому, повністю переключившись на онлайн-стрімінг. Як альтернатива повернулася вічна класика - перегляд кіно просто неба в авто, але це явище сезонне. Концерти у прямому ефірі - вже сьогоднішня реальність, і вона відкриє величезні можливості для нових артистів.

Очевидно, що дистанціювання задасть тренд на наступні роки. Ми не станемо менше хворіти, але наше ставлення до персональної гігієни та здоров'я в цілому зміниться. Крім власної безпеки, ми відтепер будемо думати, як наші дії впливають на світ навколо та оточення.

Через пандемію COVID-19 у всьому світу були скасовані або відкладені заплановані на 2020 рік заходи. Церемонію вручення премії американської кіноакадемії "Оскар-2021" вперше за 40 років перенесли з 28 лютого на 25 квітня. Поки незрозуміло, пройде церемонія як зазвичай, або організатори придумають її онлайн-варіант. Більшість кінокомпаній були змушені перервати виробництво фільмів. Скасований конкурс "Євробачення-2020" відбувся у вигляді онлайн-концертів.

"Жертвами" коронавірусу стали також Олімпійські ігри в Токіо та чемпіонат Європи з футболу: обидва заходи перенесені на 2021 рік. МОК довго намагався врятувати Олімпіаду, але в підсумку був змушений відкласти і її. Аналогічне рішення прийняли в УЄФА на нараді представників 55 національних футбольних федерацій, що входять до європейського футбольного союзу.

На появу вакцини від коронавірусу сподіваються в усьому світі. Кількість лабораторій, що працюють над її створенням, надзвичайно велика. У вчених вже є кілька варіантів вакцини, їх тестують на тваринах. ФРН, Франція, Італія та Нідерланди об'єдналися в альянс, щоб після створення препарату спільно забезпечити вакциною усі країни ЄС. Але, судячи з усього, вакцина з'явиться на ринку не раніше середини 2021 року.

А тим часом люди вчаться співіснувати з вірусом. У Німеччині з'явився офіційний додаток Corona-Warn-App, який попереджає про можливу небезпеку зараження коронавірусом. Він буде фіксувати переміщення власників смартфонів та повідомляти їх про контакт з людиною, інфікованою SARS-CoV-2 та зафіксованою у базі даних Міністерства охорони здоров'я, що допоможе простежити та розірвати ланцюжок заражень вірусом.

Якщо необхідність - матір винаходу, то коронавірус може принести і позитивні зміни. Навряд чи вони компенсують людські та економічні втрати, однак їхню появу не варто недооцінювати.

Щоб дистанціюватися, люди, колективи, компанії та уряди вивчають нові способи зв'язку: Zoom, Skype, FaceTime. Багато хто навчився працювати віддалено - якісно і з набагато більшою швидкістю. Така гнучкість може бути дуже корисною для працівників, наприклад, якщо у них народилася дитина, з'явилися невідкладні справи і т.д.

Крім того, коронавірус прискорює темпи та масштаби інновацій на робочому місці.

Також COVID-19 посприяв появі інновацій у біотехнологіях та вакцинації; спростилися формальності для впровадження нових методів лікування. У багатьох країнах систему охорони здоров'я було дуже важко реформувати. Теперішня криза значно спростила ці процеси. Внаслідок цього мають з'явитися більш стійкі та ефективні медичні структури.