Коли евакуація – необхідність:

як швидко зібратися й поїхати у разі небезпеки

Життя в умовах воєнного стану, коли ворожі ракети летять у газопроводи, водогони, ТЕЦ, дамби й навіть житлові будинки, – це, по суті, життя «на валізах». Швидко зібратися й поїхати у разі небезпеки, особливо, для українців з прикордонних та прифронтових регіонів, буквально означає врятуватися.


* Матеріал підготовлено в межах Програми цивільного захисту, яку виконує Фонд Східна Європа у партнерстві з Hala Systems Inc. коштом Європейського Союзу


Росія продовжує здійснювати обстріли критичної інфраструктури України, намагаючись зробити життя українців нестерпним. Коментуючи ракетний удар по українських містах 5 грудня, колишній депутат Держдуми РФ Сергій Марков, наприклад, заявив, що цей обстріл – «гуманітарний»:

«Можна сказати, що зараз сто ракет Росії у небі з майже гуманітарними цілями. Так його треба називати. Гуманітарний удар. Ракети добра».

На жаль, ворог обирає для своїх «ракет добра» такі цілі, що завжди існує загроза для цивільного населення. Внаслідок російських обстрілів існує загроза пожеж, викиди небезпечних (хімічних, біологічних, радіоактивних) речовин, аварій мереж життєзабезпечення і так далі. Детальніше про те, як підготуватися до ядерної, хімічної чи біологічної загроз, та що робити у разі, якщо вони стануть реальністю, УНІАН уже писав https://www.unian.ua/longrid/unite-ukraine. Проте існує ще одна, віднедавна цілком осяжна – блекаут.

Таке неконтрольоване відключення електроенергії може призвести до зупинки роботи насосних станцій (наприклад, як це сталося 5 грудня в Одесі https://www.unian.ua/war/raketna-ataka-po-ukrajini-v-odesi-ta-oblasti-vibuhi-znikli-svitlo-ta-voda-novini-odesi-12067896.html, базових станцій мобільного зв’язку, можуть зникнути інтернет, вода та опалення...


На щастя, поки що в масштабах усієї країни саме такий сценарій можна розглядати, скоріше, як гіпотетичний. Ба більше, навіть якщо ворожа атака буде успішною, це не означає невідворотності тотального блекауту. Проте готуватися до такого розвитку подій варто усім.


В першу чергу – державі та місцевим органам влади.


Наприклад, мер Києва Віталій Кличко зазначає, що столиця розглядає сценарій повного блекауту, як найгірший. Але підкреслює, що наразі про таку загрозу не йдеться: місто робить усе, щоб встояти під час нової ворожої атаки. Втім, за його словами, мешканці столиці «мають бути готові до евакуації у разі погіршення ситуації».


Віце-прем'єр-міністерка — міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук ледь не щотижня розповідає про «канали евакуації» – маршрути, якими українці можуть безпечно виїхати з прифронтових територій у більш безпечні місця, а також про те, яку грошову та медичну допомогу отримають вимушені переселенці, де зможуть взяти харчі й теплий одяг.


Готуються до найгіршого сценарію навіть мобільні оператори, які, у разі повної відсутності електроенергії, мають забезпечити можливість надавати зв’язок абонентам протягом трьох діб.

«На три доби на подачу сигналу зарезервовані також п’ять радіокомпаній України та телевізійні канали. Далі – залежатиме від доставки палива»,

– зазначає голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Юрій Щиголь.


Телебачення, радіо та зв’язок працюватимуть, щоб українці могли почути найнеобхіднішу інформацію.

Але громадянам варто не лише знати, що саме вже зроблено та що ще зроблять чиновники, а готуватися самостійно теж. Детальніше про те, як убезпечити себе під час небезпек техногенного чи соціального характеру, а також інших надзвичайних ситуацій в умовах воєнного часу, можна прочитати в «Абетці безпеки» від ДСНС: https://dsns.gov.ua/abetka-bezpeki.


Треба розуміти, що розмови про блекаут та часткову евакуацію, яку він може спричинити, це не якісь страшилки. В деяких населених пунктах країни ситуація справді критична.

«Плани евакуації розроблені для кожного регіону, але це екстрений крок, який ми будемо застосовувати в останню чергу. Зараз ми закликаємо людей виїжджати лише з громад, розташованих в безпосередній близькості до лінії бойових дій»,


– зазначає прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

На що варто зважати, щоб прийняти рішення про переїзд?


Один з найскладніших викликів, яких варто чекати українцям у найближчі місяці – холодна й темна зима. Синоптики попереджають, що в деяких частинах України температура взимку може впасти до мінус 20 градусів. В умовах відсутності опалення й відключення електропостачання, це може стати серйозною проблемою.

На початку грудня, внаслідок російських ракетних ударів по Краматорську, місту довелося спустити воду в системі опалення у 370 багатоквартирних будинках. Мер міста Олександр Гончаренко пояснив, що через перебої електроенергії, спричинені ворожими обстрілами, а також мінусовою температурою повітря, треба було уникнути заморожування комунікацій. Тому й було прийняте таке рішення.

Звісно, зараз усі відповідні служби міста працюють на відновлення тепла у всіх багатоквартирних будинках. Проте в такій ситуації пропозиції поїхати туди, де є кращі умови для проходження зими, категорично відкидати не треба.

«Ми очікуємо, що ще 2-3 мільйони українців залишать свої домівки в пошуках тепла та безпеки», – зазначають у Всесвітній організації охорони здоров’я.

Дійсно, найголовніший чинник для рішення про переміщення – це фактор безпеки. Адже зараз найважливіше – зберегти життя. Саме тому представники влади просять українців не ризикувати та виїжджати з прикордоння та прифронтових районів, які регулярно піддаються ворожим обстрілам.



Хто допоможе виїхати?


Організацією евакуації займаються обласні військово-цивільні адміністрації, місцеві органи влади, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, поліція, різні волонтерські спільноти та гуманітарні організації на кшталт Червоного Хреста https://redcross.org.ua/ , громадської ініціативи «Восток SOS» https://vostok-sos.org/ , чи Гуманітарної місії «Проліска» https://www.facebook.com/proliskamission/ .

За словами керівника ГМ «Проліска» Євгена Капліна, з початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, команді гуманітарної місії вдалося евакуювати 10 604 особи:


«Переважна кількість людей була евакуйована з населених пунктів Донецької області через активні бойові дії у регіоні».

В деяких районах тієї ж Донеччини евакуація наразі обов’язкова. Але це не означає, що людей вивозять силоміць. Це означає, що відповідальні особи намагаються зробити усе, щоб переконати якомога більше людей виїхати до більш безпечних регіонів України.




Як відбувається евакуація?


Важливо пам’ятати, що всі переміщення евакуйованого населення безкоштовні.

Зазвичай сільська або міська ради, управління соцзахисту міських військово-цивільних адміністрацій через спеціальні «гарячі лінії» збирають інформацію про охочих скористатися можливістю виїхати. Найчастіше це жінки з дітьми, літні та маломобільні люди. Після цього формуються списки, усіх попереджають про час та місце збору.

У більшості випадків евакуація відбувається автобусами, в «колону» до яких можна приєднатися на особистому транспорті.

Проте треба зважати, що не завжди автобуси везуть людей у кінцевий пункт призначення. Можливо, вони лише доставляють майбутніх вимушених переселенців до потягів.




Діставшись до безпечного місця, люди отримують:

  • безкоштовне житло та харчування;
  • гуманітарну допомогу;
  • психологічну допомогу;
  • медичну допомогу;
  • соціальний супровід під час оформлення допомоги від міжнародних організацій через платформу єДопомога.

Згідно з даними Офісу президента України, з початку серпня до початку грудня з територій, на яких ведуться активні бойові дії, було евакуйовано 317 853 особи, з них 76 023 дитини.

У 15 областях України для тимчасових переселенців було облаштовано понад 1,3 мільйона місць для проживання. Але 89% з них вже зайняті.

Найбільша кількість вільних місць для тривалого перебування станом на початок грудня – в Рівненській, Закарпатській, Одеській, Житомирській, Полтавській та Волинській областях.



Що взяти з собою?


В Державній службі України з надзвичайних ситуацій рекомендують брати найнеобхідніше:

  • документи (паспорт, свідоцтво про народження, водійське посвідчення, документи на нерухомість тощо), а також їх копії, якщо є можливість їх зробити;
  • кредитні картки та готівку;
  • одяг;
  • харчі в дорогу (горішки, шоколад, воду);
  • ліки (йдеться про найнеобхідніші на кшталт жарознижувальних, та про ті, без яких не обійтися, якщо у вас, дітей або літніх батьків є якісь специфічні та/або хронічні захворювання).

Якщо є місце, не зайвими в дорозі будуть сухі та вологі серветки, одноразові пелюшки. Можна також взяти голки з нитками, ліхтарик з батарейками, павербанк, шнури та зарядки для мобільних телефонів.


Після прибуття у кінцевий пункт треба повідомити про себе органи місцевої влади та волонтерські центри. Втім, коли евакуація має волонтерський або державний супровід, то інформацію про кількість осіб, які виїхали з небезпечної зони, їхній вік, стан здоров’я та нагальні потреби, можна повідомити координатору.

У будь-якому разі, на новому місці варто спробувати зберігати стабільний психологічний стан, допомагати один одному, наприклад, в організації побуту та дозвілля, а також місцевій громаді. Багато українців вже пройшли цей шлях і не залишать «новачків» наодинці з проблемами.





Та головне у ці «темні часи» – не складати рук і пам’ятати: зараз українцям, як ніколи, важливо єднатися задля перемоги.