Доволі швидкий, ба навіть поверхневий пошук видає сотні тисяч сторінок з вищеназваними фразами, зокрема сказаними російськими високопосадовцями та ретрансльованими в західних медіа.

Кінець 2013 року.

Революція Гідності. З Росії починають просувати меседжі, що в Україні відбувається «державний переворот». Попри те, що після протестів українців Верховна Рада стала містком для легальної передачі президентської влади після втечі Януковича (при цьому сама Росія пізніше визнала президента Петра Порошенка). За даними українських фактчекерів, меседж підхоплює видання RT DE - сайт пропагандистського каналу RT (та сама, згодом заборонена «Раша тудей») німецькою мовою, а про «державний переворот» в Україні навіть через кілька років поширювали меседжі італійські ЗМІ - Il Fatto Quotidiano та l`AntiDiplomatico .

2014 рік.

Після анексії Криму, коли, нагадаємо, Володимир Путін особисто брехав про «невідомих зелених чоловічків», і лише згодом зізнався, що це були російські військові, які прикривалися мирним населенням, Росія націлилась на український Донбас. Розвиваючи тему «державного перевороту» в Україні, пропагандисти РФ у самій Росії та за кордоном почали виправдовувати агресію своєї країни боротьбою з «українським нацизмом». Зокрема, розповсюджуючи страшилки про батальйон «Азов». Мовляв, його діяльність переконала кримчан проголосувати за приєднання до РФ на референдумі. Правда, при цьому якось «забулось», що псевдореферендум під дулами російських автоматів пройшов у Криму 16 березня, а батальйон «Азов» було створено лише у травні.

2014-2015 роки.

Донбас. Росія запускає в інформаційний простір тезу про «громадянську війну» в Україні та вигадує термін «народ Донбасу», створюючи враження, що жителі Донецької та Луганської областей мають право на самовизначення, адже нібито є чимось окремим від українців. З’являються наративи про протистояння між «київським режимом» та «сепаратистами». Українські фактчекери вважають: той факт, що світ почав використовувати цей термін, мабуть, найбільша перемога російської пропаганди.

Медіаексперти StopFake також звертають увагу, що всі вищеназвані тези стали основою для російських провокацій та формування фейкових «республік» на Донбасі. А ватажки цих псевдоутворень були громадянами РФ та самі зізнавались, що лише втручання Росії дало поштовх для появи «ДНР» та «ЛНР».

2017 рік.

Росії не дає спокою українська незалежність. В інформпросторі з’являється все більше й більше фейків про те, що Україна є failed state - «неспроможною державою». Апогеєм цього меседжа став парад на День незалежності України в Києві, в якому взяли участь військові з країн Північноатлантичного альянсу. Російські пропагандисти охрестили його «парадом НАТО», а Україну – «абсолютно залежною від Америки та Європи».

Вже за три роки пропагандисти почали використовувати тему неспроможної України у якості страшилки для білорусів, що вийшли на протести проти диктатора Олександра Лукашенка. Дивіться, мовляв, до чого призводять «майдани». Відбувалася підміна понять: начебто в агресії Росії на Донбасі і окупації Криму винні українці, які вийшли протестувати, а не власне Росія.

2022 рік.

Квітень.

Апофеоз «розквіту нацизму» – після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Всеросійський центр вивчення громадської думки (російською - ВЦИОМ) демонструє дані опитування, результати якого «вражають». Згідно з ним, 76% громадян РФ вважають, що в Україні є організації, які сповідують ідеологію нацизму і несуть загрозу для Росії. А 45% росіян вважають метою російської війни в Україні суд над «українськими нацистами».

Результати опитування Всеросійського центру вивчення громадської думки

Ціла мережа агентів Кремля, які видають себе за незалежні аналітичні центри (дослідження Texty.org), роками спотворює громадську думку в Європі та США. Вплив російських наративів є таким сильним, що навіть впливові лідери суспільної думки – свідомо чи несвідомо - їх відтворюють (а Росія використовує такі заяви для посилення дезінформації).

Відоме британське видання The Telegraph у травні 2022-го цитує колишнього державного секретаря США Генрі Кіссінджера щодо того, що Україна повинна поступитися Росії територією та залишитись нейтральною, а не форпостом Європи. Мовляв, Захід не має забувати про належне місце Росії в європейському балансі сил.

Зокрема бізнесмен впевнений, що «деякі східні частини [України] мають російську більшість та віддають перевагу Росії».

А це – скріншот зі звернення Папи Римського Франциска на онлайн-зустрічі з католицькою молоддю Санкт-Петербурга 25 серпня 2023 року.

Росія роками готувалась до агресії проти України, так само російські пропагандисти готували ґрунт для сприйняття «правильних» меседжів не лише всередині РФ, а й в Україні, в ЄС та навіть у США.

Отже, маємо, наприклад, що в італійських підручниках видання 2019 року існує такий собі «Російський регіон», куди входять не лише Росія, Україна та Білорусь, а ще Молдова, Латвія, Литва, Естонія.

ФОТО-галерея телеграм-канал Stop Mapaganda! https://t.me/stopmapaganda/195

Цікаво, що у варіанті 2022 року країни Балтії з «Російського регіону» в італійських підручниках зникли, але Україна залишилась.

ФОТО-галерея телеграм-канал Stop Mapaganda! https://t.me/stopmapaganda/238

З 2014-го багато іноземних медіа, серед яких є й провідні інформагентства, як французьке Agence France-Presse (AFP), британське Reuters та американське Associated Press (АР) іноді транслюють російські наративи, називаючи війну в Україні «конфліктом», чи «українською кризою», а контрольовані Росією війська – «проросійськими військами», чи «українськими сепаратистами»…

Скріншоти web-сторінок Фонду Карнегі за Міжнародний Мир та Товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця

««Сепаратисти», «спірні території», «війна в Україні», «регіони України, які голосують за приєднання до Росії» – такі «міни» були розкидані російською пропагандою і час від часу все ще «вибухають» у світовому інформаційному просторі», - зазначають спеціалісти Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, розбираючи помилкові слова й визначення щодо ситуації в Україні.

Один із прикладів – матеріал National Geographic. У ньому, замість дослідження того, як Росія, розв’язавши найбільшу після Другої світової війну в Європі, скотилася до фашизму та неосталінізму, видання просуває проросійський наратив, що «Україна – розділена країна». Мовляв, проблема не в неоімперській Росії, яка постійно намагається загарбати чуже, наново збираючи «землі імперії», а в «неправильній Україні».

При цьому, як вважають у Центрі стратегічних комунікацій та інфобезпеки, National Geographic свідомо чи несвідомо відтворює також наратив, що війна почалася не з рішення Кремля воювати, не з захоплення територій Грузії, не з бажання Росії побудувати новий СРСР, а… з українського Майдану. Адже в матеріалі не згадується, що більшість людей на Майдані загинули від силовиків, контрольованих проросійською маріонеткою - Віктором Януковичем.

Так само іноземні журналісти, розповідаючи аудиторії про «сепаратистьке повстання на Донбасі», часом забувають додати, що «повстання» було ініційоване Росією. Не допомагає «згадати» про це навіть той факт, що рішенням Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі підтверджено, що, як мінімум, від 11 травня 2014 року саме Росія, а не якісь «сепаратисти», «здійснювала ефективний контроль над Донбасом». Аналогічного висновку - що окремі райони Донецької області, так звану ДНР, контролювала Росія - дійшов Окружний суд Гааги у кримінальному процесі по справі рейсу МН-17.

Таким чином, навіть маленькі маніпуляції, які повторюються постійно, неточні терміни, багатомільйонне їх тиражування врешті спотворюють інформаційний простір.

Путін вважав однією з головних причин початку повномасштабної війни проти України «порятунок» населення Донбасу від геноциду. Вже після початку вторгнення він згадував міфи про «14 000 загиблих серед цивільного населення на Донбасі», яких, на його думку, «винищили українські націоналісти». Російська пропаганда й досі намагається переконати в цьому іноземну аудиторію. Звісно, офіційні дані ООН і навіть так званої ДНР цьому суперечать.

Детально описати усю брехню й маніпуляції, а також метаморфози російських наративів, які відбувалися з ними протягом хоча б останнього десятиліття, не вистачить сторінок. Але українські фактчекери не втомлюються відслідковувати й оприлюднювати таку інформацію. І їх робота не лишається непоміченою.

Як зазначає співзасновниця проєкту StopFake Ольга Юркова, у квітні 2016 року Єврокомісія ухвалила «Спільні принципи протидії гібридним загрозам — відповідь Європейського Союзу» (Joint Framework on countering hybrid threats a European Union response). У листопаді 2016 року Європейський парламент ухвалив Резолюцію «Стратегічні комунікації Європейського Союзу як протидія пропаганді третіх сторін» (EU strategic communication to counteract propaganda against it by third parties). При цьому враховували зокрема й напрацювання українських фактчекерів. Це вплинуло на санкції проти російських пропагандистів у ЄС. Вже згодом, у квітні 2017 року було ухвалено спільне рішення країн НАТО та ЄС створити Європейський центр протидії гібридним загрозам (The European Centre of Excellence for Countering Hybrid Threats).

Крім того, тепер розповсюджувачі російських наративів, той самий Ілон Маск, знаходяться під увагою та конструктивною критикою як українців, так і діячів світу, та змушені виправдовуватися. І, врешті, дехто (як прем’єр Нідерландів Марк Рютте, або президентка Молдови Майя Санду) з часом змінили свою думку щодо підтримки України у бік її суттєвого зміцнення.