Чи добре жити інвесторам в Україні?..

Вибори закінчилися. Фондовий ринок зростає, та інвестори все одно чекають...

Ось і закінчилися ще одні президентські вибори. А щастя як не було, так і немає. Мається на увазі щастя не простих українських виборців, багато з яких щиро раділи за перемогу свого лідера, а інвесторів, які, здавалося б, мали одразу після того, як останній бюлетень впаде до виборчої урни, широким потоком поринути в Україну і засипати усіх нас з ніг до голови інвестиціями. Проте цього поки що не сталось.

Ще після закінчення першого туру у багатьох аналітиків були досить оптимістичні очікування щодо нашого недалекого майбутнього. Так, на думку аналітиків з інвестиційної компанії Dragon Capital, наприклад, український фондовий ринок повинен традиційно позитивно відреагувати на зниження політичних ризиків у перші місяці після виборів. "З огляду на важливість поточних виборів, завершення виборчої кампанії стане одним з ключових подій, які позитивно вплинуть на фондовий ринок України в 2010 році", - зазначили аналітики. Відповідно до інформації Dragon Capital, яка досліджувала вплив п`яти великих виборчих кампаній, що проводилися в Україні з 1999 по 2007 рік, ринок зростав у середньому на 10-15% за 100 днів до виборів, а зростання після виборів складало близько 50% у наступні 180 днів. При цьому президентські вибори давали більш суттєвий позитивний ефект на індекс, ніж парламентські.

Варто зазначити, що український фондовий ринок, справді, демонструє останніми днями зростання. Проте це зростання аналітики пов’язують не з післявиборчою ситуацією в Україні, а з позитивною інформацією щодо нормалізації ситуації у Греції. До післявиборчої ситуації в Україні український фондовий ринок поставився досить-таки пасивно. За словами одного з трейдерів, “негативного впливу немає, але й оптимізму теж не додалося”.

Що ж до настроїв, які панують за кордоном, то за словами аналітика інвестиційної групи «Сократ» Максима Штепи, оцінювати вплив виборів і поствиборчої ситуації на українські суверенні єврооблігації та ставлення до суверенних ризиків західних інвесторів легше за все через котирування кредитно-дефолтних свопів (CDS), які відображають настрій інвесторів щодо ризиків дефолту позичальника. Варто відзначити, що після першого туру українські CDS показали падіння більше ніж на 90 б.п. (з 957 б.п. 17 січня до 867 б.п. 2 лютого). Таким чином, можна сказати, що інвестори позитивно оцінили результат першого туру виборів.

Водночас, напередодні другого туру виборів українські CDS почали зростати. Так, за період з 2 по 7 лютого кредитно-дефолтні свопи виросли з 867 б.п. до 943 б.п. Після другого туру виборів українські CDS продовжили своє зростання і на 9 лютого котирувалися на рівні 970 б.п. За словами М.Штепи, таке зростання говорить про заклопотаність інвесторів ризиками щодо політичної ситуації в Україні, яка поки-що не має якихось суттєвих ознак стабілізації.

Його думку підтверджують і західні експерти. На думку банківських стратегів Андреаса Колбе і Кун Чау, «на даний момент ризики зростають з огляду на те, що остаточний результат (виборів) може бути оскаржений з наступними можливими юридичними кроками. Тому ми розглядаємо результат цих виборів як дещо негативний для ринків».

Інший впливовий оглядач, нобелівський лауреат з економіки Пол Кругман в інтерв`ю фінансовому телеканалу CNBC нагадав, що «програма кредитування України з боку Міжнародного валютного фонду на суму 16,4 млрд. дол. залишається замороженою, до того ж у глобальних інвесторів дещо зменшується апетит до ризикованих капіталовкладень, тому перспектива чергового раунду політичного поєдинку вельми негативно вплине на українські ринки».

Погоджуються з ними й українські експерти. Так, за словами того самого М.Штепи, будь-які новини, пов`язані з неможливістю інавгурації нового президента або ж розпуском парламенту, будуть мати негативний іміджевий вплив і, як наслідок, будуть підвищувати суверенні ризики.

Проте, видається, що усі ці експерти певною мірою трохи спрощують ситуацію, повторюючи думку про те, що після розв’язання питання з інавгурацією нового президента дестабілізація ситуації e країні закінчиться й побоювання іноземних інвесторів зникнуть. Експерти забувають одну просту істину – президент в Україні практично нічого не вирішує. Все вирішує – прем’єр-міністр, а також більшість у Верховній Раді.

До розв’язання цих питань майбутній щасливець на посаді президента ще навіть не брався. Навіть більше, останнім часом складається враження, що у нашого нового президента допоки немає чіткого бачення, як це можна реально зробити. Як і немає адекватної кандидатури на посаду прем’єра.

Хоч якою б повагою користувався Микола Янович Азаров, якому, як кажуть, була обіцяна посада прем’єр-міністра, та сьогодні трохи вже не той час, аби людина з його методами управління очолювала вертикаль виконавчої влади. А щоб всадовити його на посаду прем’єра, ще треба зробити нову коаліцію у Верховній Раді, яку очевидно доведеться створювати, у тому числі, і з комуністами, що також є “хорошим” знаком для іноземних інвесторів. А якщо нову коаліцію створити так і не вдасться, то новообраному президенту доведеться йти на чергові перевибори у Верховній Раді, а що це як не нова дестабілізація ситуації в країні?

Таким чином, довгоочікувана стабілізація політичного життя в Україні, трохи відкладається. Скоріш за все ситуація “зависне” десь на сьогоднішньому рівні ще на невизначений термін. Українським інвесторам до цього не звикати, а західні, скоріш за все, у більшій масі своїй ще почекають. Або просто махнуть на нашу країну рукою.

На думку радника міністра фінансів Сергія Кульпінського, сьогодні триває лише скупка реальних активів або їх відбір за борги. За останній час левова частка прямих інвестицій йшла на купівлю сільгоспземель або підприємств аграрної галузі, оскільки вони є перспективними у плані зростання цін і прибутковості. В інших секторах, за словами С.Кульпінського, продуктивність впала і підвищити її в короткий термін може хіба що девальвація, а вона, як відомо, дестимулює інших інвесторів. Тож чи не єдиним шляхом до зростання інвестицій сьогодні лишається приватизація, оскільки інших варіантів покриття бюджетного дефіциту практично не залишилося.

Щастя інвесторам в Україні знайти поки що важко.

Андрій Гарасим