Походження П'ястів довгі роки залишалося загадкою для вчених та істориків.
Учені та історики протягом двох століть сперечалися про походження П'ястів, першої документально підтвердженої королівської династії Польщі. Тепер же дослідникам вдалося наблизитися до розгадки, пише The Independent.
У виданні нагадали, що П'ясти правили в Польщі з X по XIV століття. Учені припускали, що вони були місцевими слов'янськими дворянами, моравськими вигнанцями або воїнами зі Скандинавії.
Генетичні та екологічні дослідження, які проводить молекулярний біолог Марек Фіглерович із Познанського технологічного університету з 2023 року, дали низку прямих доказів про цих загадкових правителів.
Найбільша знахідка була зроблена в Плоцькому соборі, розташованому в центральній частині сучасної Польщі. Там було виявлено ексгумовані кістки, які датовані періодом між 1100 і 1495 роками. Генетичний аналіз показав, що кілька людей були близькими родичами династії П'ястів.
"Немає жодних сумнівів, що ми маємо справу зі справжніми Пястами", - говорив доктор Фіглерович на конференції в травні 2025 року.
Загалом польські вчені виділили читабельну ДНК із 33 осіб, які, як припускається, охоплюють весь період існування династії. Скелети чоловіків майже всі несуть одну рідкісну групу генетичних варіантів на Y-хромосомі.
Дослідження показало, що батьківська лінія династії прибула з околиць Північної Атлантики. Проте невідомо, коли вони мігрували.
Також аналіз показав глибоку місцеву спадкоємність у ширшому населенні. Окреме дослідження цвинтарів залізного віку по всій Польщі показало, що люди, які жили 2000 років тому, вже мали генетичний склад, характерний для ранніх підданих П'ястів.
Ба більше, інша команда вчених із Познані вивчала історію місцевого довкілля. Вони провели аналіз зразків із торф'яного дна озера Ледниця недалеко від Познані.
У виданні підкреслили, що їхнє дослідження показало, що існує різкий перелом у IX столітті. Тоді кількість пилку дуба і липи знизилися, а показники зернових і пасовищ збільшилися. Сліди вугілля і сажі вказують на широко поширені пожежі.
Науковці припустили, що таке зрушення могло бути спричинене підсічно-вогневим землеробством і необхідністю прогодувати зосереджені гарнізони солдатів, що охороняли місцеві торговельні шляхи, якими перевозили бурштин і рабів.
На основі цих даних вчені та історики побудували модель зворотного зв'язку між чисельністю населення, сріблом, яке виплачували як данину правителям, і будівництвом фортець. Вона показала вражаюче будівництво валів у Познані, Гечі та Гнізні близько 990 року.
Усі ці дослідження вважають, що батьківська лінія П'ястів могла походити від піктів або шотландців. Проте це не обов'язково вказує на військове завоювання. Ця династія могла сформуватися через шлюби людей з різних держав або переміщення знаті.
Наприклад, сестра Болеслава Хороброго, Светослава, виходила заміж за правителів Данії та Швеції, чиї нащадки пізніше правили Англією. Мережі європейської аристократії могли поширюватися у велику кількість держав.
Нині ж науковці все ще намагаються з'ясувати, чи був прабатько П'ястів піктом, чи шотландцем, а також наскільки рідкісний генетичний маркер П'ястів серед звичайного населення Польщі. Ще однією загадкою залишається раптове зникнення срібла в Польщі після 1000 року.
Найвірогіднішою теорією вчені вважають те, що П'ясти були не слов'янами по батьківській лінії, але швидко адаптувалися, після чого стали частиною слов'янського світу. Їхній успіх пояснюється не завоюванням, а винятковою удачею.
Раніше вчені підтвердили, що знайдені скелетні рештки в колодязі норвезького замку Сверресборг, належать воїну середньовічної саги про Сверріра, яка була написана понад 800 років тому. Вона розповідає про реального короля Сверра Сігурдссона.
Уперше вчені виявили кістки в колодязі замку 1938 року. Тоді їм вдалося провести тільки візуальний аналіз.
За словами вчених, це перший випадок, коли людину, описану в цих історичних текстах, було насправді знайдено.