Кураторка Музею паперу Анастасія Коноплян: Серед наших експонатів є папірець, зроблений з грошей, але немає паперу з опалого листя, створеного українським студентом

Чому музей утворено саме на базі Зміївської паперової фабрики?

Бо «Музей паперу» - це здобуток ентузіастів Зміївської паперової фабрики. Працівників, небайдужих до створення паперової продукції та історії фабрики, якій понад 125 років.

Чи справді це єдина фабрика в Україні, яка переробляє на папір пакування Tetra Pak (картонне пакування для рідких продуктів – соки, молоко)?

Єдина, яка перероблює в виробничому масштабі. На місяць переробляється чотири тисячі тон упаковок Tetra Pak.

Існує думка, що перероблений папір – це щось сіре та тонке. Який папір можна зробити з Tetra Pak?

Неправда, що папір із вторсировини тільки сірий. Адже його можна відбілювати. Більшість паперового ринку переробляють макулатуру або іншу вторсировину. Підручники теж можна зробити з вторсировини, але цей папір має мати конкретну «білість» за стандартами.

Ми насамперед робимо крафтовий папір для різного пакування, пакетів, коробок. Але так само робимо і газетний папір, і книжковий. Видавництво «Ранок» друкує книжки на еко-папері, який ми зробили з упаковок Tetra Pak.

Нагадаю, що Tetra Pak складається з декількох шарів – картон, алюміній та поліетилен. Ми розділяємо ці шари, картон беремо для виробництва паперу. З алюмінію та поліетилену роблять гранули, які можна додавати в асфальт, робити тротуарну плитку. Таке покриття чи плитка виходять недорогі, але високої якості.

Правда, що деякі деталі обладнання для виробництва паперу зроблені з титану, як космічні апарати?

Так. На деяких етапах створення паперу без титану не обійтися. Бо різні хімічні речовини мають зберігатися в обладнанні, яке містить титан. Варові котли, якими ми дуже пишаємося в музеї паперу, теж титанові. Ці машини заввишки, мабуть, з двоповерховий будинок. В 30-ті роки у них виварювали ганчір'я та солому, щоб зробити папір. Ці великі парові машини, перші такого виробничого масштабу працювали колись по дванадцять годин. Видовище особливе. Окремо підводимо відвідувачів подивитися на цей аутентичний експонат.

Чи можуть люди повернутися до технології виготовлення паперу з ганчір’я? На фейсбук-сторінці музею прочитала, що так робили ще в середньовічній Європі. А зараз багато текстилю викидається на звалища. 

Є проблема із сучасним текстилем. В середньовічній Європі переробляли бавовну, солому, природні натуральні матеріали. В цих варових котлах у нас колись робили те саме. Бо головне - виробити целюлозу. Щоб все запрацювало правильно, треба вкласти багато грошей, винайти технології, які дозволять видобувати целюлозу із сучасного текстилю. Але якщо у складі матеріалу целюлози немає, мабуть, з такого текстилю папір зробити неможливо.

Скільки експонатів у музеї паперу?

Якщо порахувати все-все, якісь зразки паперу, документи, нагороди, книги, то вийде понад сто. Саме обладнання - близько тридцяти-сорока експонатів. Є пристрої для дослідження паперу. Наприклад, розривна машина, на якій визначалася щільність паперу. Промивний апарат, на якому кожен папірчик промивався. Колись фабрика виготовляла цигарковий та папіросний папір, була лідером в радянські часи. Так от, збереглися рулони такого паперу 1942-го року.

Тобто, більшість експонатів - предмети, які стосуються роботи фабрики?

Так. Багато співробітників фабрики самі збирали зразки, розширювали музей власними силами. Деякі експонати надали меценати. Це також якісь пристрої для дослідження паперу, для розмотування, для фільтрації.

Чи є у вас експонати, яких немає в інших музеях паперу?

Важко відповісти, бо в інших музеях поки не була. Однак наші експонати є унікальними насамперед тому, що це - єдиний музей паперу в Україні. Ба більше, в Україні було власне виробництво паперу, яке відрізнялося від світового. 

Чи є в музеї папір з опалого листя, винайдений українським студентом?

Паперу з опалого листя немає. Але є папірець, зроблений з відпрацьованих грошей. Варто нагадати, що гроші виготовляються за особливою технологією, їх важко переробити на чистий папірець. Наші лаборанти використали доступні технології, та врешті вийшов папірець низької якості. Це особливий експонат.

Наразі музей поповнюється переважно еко-експонатами. Зразки паперу з паперових стаканчиків, зразки книг, зроблені з Tetra Pak.

Яка місія музею?

Найголовніше – це донести до молоді важливість дбайливого ставлення до паперової продукції та природи загалом. Розповісти про сортування, про життя в стилі еко. Щоб відвідувачі фабрики та музею, насамперед школярі, розуміли складність виготовлення паперу. Знали, скільки деревини витрачається на папір і що сьогодні можна зробити папір з-під пакування від молока. Зараз за підтримки Українського культурного фонду проводимо для українських школярів цикл пізнавальних онлайн-лекцій та майстер-класів про папір, екологію та збереження довкілля.

А до карантину чим захоплювали дітей на фабриці?

Розповідали, як з пакування Tetra Pak робимо папір. Було круто, коли екскурсія збігалася з початком виробничого процесу. Тоді діти приносили з собою пакування від соку чи молока,  на початку екскурсії кидали ці пакування до чана, а в кінці їм віддавали папірці. Реакція дітей неймовірна. 

Слухаючи розповідь спеціаліста про виробництво паперу, діти бачать, як важиться сировина, споглядають величезний рулон паперу наприкінці. На власні очі бачать процес народження паперу.

Крім того, вже згадані варові котли. Дітей вражає ця «махіна», схожа на експонат з казки чи з хорору (сміється). 

Тільки дітям проводите екскурсії?

Ні, до нас приїжджали журналісти, еко-активісти, небайдужі люди. 

Чи можна їхати повз та просто завернути до музею? Чи треба записуватися?

Мріємо, щоб так було. Але наразі працюємо за попереднім записом, збираючи групи. Річ у тім, що в музеї немає людини, яка б щодня чекала відвідувача в будь-який момент. Екскурсії проводять кілька працівників фабрики, які мають для цього залишити свою роботу. Тому про свій візит нам треба повідомити.

Крім того, територія фабрики знаходиться за містом, куди ще треба проїхати. Просто гуляти містом та зайти в музей паперу - не наш варіант.

Якщо вам телефонують та кажуть, мовляв, хочемо на екскурсію, але нас тільки двоє дорослих. Візьмете?

У мене такого досвіду не було. Якщо буде запит, зробимо. Але зараз карантин, не приймаємо відвідувачів.

Читала, що дитячі екскурсії в музеї безкоштовні. 

У нас всі екскурсії безкоштовні. 

Чи є туристична інфраструктура на території фабрики та музею (паркувальні місця, точки харчування, центр обслуговування туристів)?

Немає, бо насамперед це фабрика. Тут триває виробництво, працюють люди. В першу чергу робиться все для зручності співробітників. Звісно, паркувальні місця у нас є, але все-таки музей - другорядний напрямок, хоча важливий. Звісно, його треба розвивати, серйозні перетворення потребують фінансів. Зауважу, що на території містечка Змієва в цілому немає особливої інфраструктури для туристів.

Читала, що польський музей паперової справи просуває мистецтво каліграфії, спеціальні заходи у себе проводять. Чому ви такого не робите?

Плануємо іншу «фішку». Видавництво «Фабула» планує зробити виставку старовинних ієрогліфів наступного року. Ми хочемо, щоб виставка пройшла на території нашого музею. Поки ми запросили їх прочитати лекцію на нашому онлайн-марафоні подій, розповісти про історію українських ієрогліфів, чому вони мають цінність зараз, про заплановану виставку.

Також знаю, що на базі польського музею паперової справи проводять фестиваль паперу. В цьому році мав бути вже 20-й фестиваль, який перенесли через коронавірус на майбутній рік. Подібне зацікавило б людей в Україні?

Думаю, люди пішли б на такий захід. Можливо, варто було б його провести не на території музею, а в Змієві або у Харкові. Організувати великий захід, зібрати друкарні або видавництва, нас покликати. Це крута ідея. Ми тільки «за» брати в такому участь. Наразі слабко уявляю процес організації, але якщо зібрати сили, все вийде. 

Що кожен українець має знати про виготовлення чи переробку паперу?

Що станції сортування вторсировини існують та працюють. Бо доводиться чути: «Я б сортував, але мені нікуди це дівати...». Існує ГО «Україна без сміття», інші сортувальні станції, до яких можна звертатися. Вони збирають Tetra Pak та привозять нам на переробку. 

Важливо зрозуміти, що в Україні існують заводи, які переробляють вторсировину. Бо з цього приводу також мало обізнаності. Мені часто телефонують здивовані журналісти, мовляв, ви серйозно переробляєте Tetra Pak? Люди не можуть повірити, що в Україні діє налагоджене виробництво.

Якщо підсумувати, то українцям вкрай важливо бути обізнаними. Це дозволить трошки подбати про нашу планету. 

Ірина Петренко