Друга хвиля глобальної кризи, швидше за все, стартувала... Банківське золото як заощадження купувати вельми небезпечно... Думку про можливість порятунку заощаджень шляхом вкладення їх у нерухомість слід відкинути...
У що може вилитися новий етап світової кризи для України, передбачити нескладно. Економіки багатьох розвинених країн сьогодні дихають на ладан, у зв`язку з чим і почався обвал на товарно-сировинних ринках. Вже помітно просіли ціни на нафту і кольорові метали, тепер очікується падіння цін і на чорні метали, як це було влітку-восени 2008 року. Виручка ж від експорту недорогоцінних металів і виробів із них є головним джерелом надходження валюти до України – за першу половину 2011 року вона досягла 11,3 млрд. дол., що складає 34,4% від усього товарного експорту. Крім того, у зв`язку з фінансовою нестабільністю в світі для України стануть дорожчими і менш доступнішими зовнішні позики. У результаті, притік валюти в країну різко скоротиться, що неодмінно призведе до девальвації гривні – знову таки, за сценарієм другої половини 2008 року.
Президент Янукович і прем`єр-міністр Азаров зараз намагаються заспокоїти стривожених співвітчизників, обіцяючи стабільність національної валюти. При цьому головний їх довід полягає в тому, що Нацбанк зараз володіє нібито дуже великими золотовалютними резервами (ЗВР). Проте насправді це не так. На 1 серпня нинішнього року розмір ЗВР складав 37,8 млрд. дол., тоді як перед минулою кризою – на 1 вересня 2008 року – їх було 38,1 млрд. дол., що не врятувало тоді гривню від двократної девальвації. До того ж, значна частка нинішніх ЗВР утворена за рахунок кредитів МВФ, які потрібно повертати, починаючи вже з 2012 року.
У зв`язку з такими похмурими прогнозами перед тими співвітчизниками, у яких є заощадження, гостро стоїть сьогодні питання: у якій валюті і де зберігати далі свої гроші? Тому вони зараз уважно прислухаються до порад експертів і державних чиновників, а також намагаються здогадатися, яким із них можна довіряти.
Ситуація на 1 серпня така: загальний об`єм банківських депозитів фізичних і юридичних осіб за всіма видами валют еквівалентний 459,2 млрд. грн., з них у вільно-конвертованій валюті населення тримає в банках грошей на 17,9 млрд. дол. Ясно, що громадяни і бізнесмени, які зберігають гроші на гривневих депозитах, - це ті, хто сміливіші. До речі, об`єм депозитів юридичних осіб скоротився в липні на 3,8%. А співвітчизники, які тримають свої заощадження на депозитах у ВКВ, належать до обережних – вони не вірять у стабільність гривні, але не бояться розміщувати в банки валютні вклади. Ще обережнішими є українці, які зберігають свої гроші «під подушкою», і таких немало.
Якщо повірити у вищезазначені обіцянки президента і прем`єр-міністра щодо стабільності гривні, то все йде гранично просто: зберігати заощадження потрібно на гривневих депозитах, заробляючи при цьому непогані відсотки. Але зрозуміло, що в умовах кризи, що насувається, ці запевнення офіційних осіб не виглядають переконливими.
Цікаво, що Найман віддає перевагу долару, не рекомендуючи якусь частину коштів вкладати і в євро. У цьому плані, думається, варто прислухатися до його думки, яка співпадає, до того ж, з оцінками Зелліка. Глава СБ у вихідні висловив точку зору, що європейська боргова криза небезпечніша, ніж проблеми американської економіки. Сповзання ж до дефолту Греції, Португалії, Італії і Іспанії загрожує стабільності єдиної європейської валюти. Ще одне найважливіше питання – чи зберігати свої гроші в умовах кризи, що наближається, в банках чи не ризикувати? Для відповіді на це питання варто пригадати ситуацію в банківській системі України в другій половині 2008 року і початку 2009 року!
Більшість із тих українців, які тримали тоді свої гроші на гривневих депозитах, зазнали збитків у порівнянні з тими, хто зберігав заощадження у ВКВ. Багато восени 2008 року поспішили в банки з метою забрати свої гроші з гривневих депозитів, щоб купити на них долари чи євро, які дорожчали, проте НБУ тоді дозволив комерційним банкам не повертати депозити достроково. Крім того, велике число банків стали тоді фактично банкротами, в них Нацбанк увів тимчасові адміністрації, а люди й організації не змогли забирати свої депозити не тільки достроково, але й по закінченню договірного терміну. Причому, як гривневі депозити, так і вклади у ВКВ.
Певна річ, що у разі настання найближчим часом другої хвилі кризи ситуація повністю повториться. Як розповів минулого тижня начальник відділу аналізу й досліджень «Райффайзен Банка Аваль» Дмитро Сологуб, за останні три роки в Україні не було зроблено нічого, щоб уникнути зовнішніх шоків, і у разі дійсної серйозної глобальної кризи (спів ставної за масштабом із подіями 2008 року) в України надзвичайно мало шансів уникнути такої ж долі, як три роки тому. «Баланси банків як і раніше обтяжені проблемними кредитами (їх частка в кредитному портфелі, за деякими оцінками, досягає 30-40%). Крім того, частка валютних кредитів залишається високою, а значить, у разі девальвації гривні банки можуть зіткнутися з новим валом неплатежів», - відзначив він.
А, наприклад, авторитетний експерт, професор Нью-Йоркського університету Нуріель Рубіні, який точно передбачив свого часу початок першої хвилі кризи, повідомив, що сам перевів свої активи в готівку, додавши, що зараз не час мати ризиковані активи. Він, до речі, в своїй заяві відзначив, що ризик входження глобальної економіки в стадію спаду перевищує 50%.
Олександр Безкоровайний