Звернення Ющенка
Президент України Віктор ЮЩЕНКО наголошує, що 2007 рік “дав багато надій та обіцянок”, які у Новому, 2008 році, “повинні стати практичним результатом”.
Про це він сказав, звертаючись до українського народу з новорічним привітанням.
За словами Президента, у новорічну годину в його “серці – спокій і впевненість за нас усіх. Я хочу сказати вам прості і близькі слова. Це – слова любові, вдячності, підтримки і поваги до кожного з вас – до знайомих і незнайомих, рідних і далеких, добрих, прекрасних людей, до нашого народу, до якого належу серцем і душею і без якого не мислю свого життя”.
“Чи зручно Президенту говорити про свої почуття?, - запитав В.ЮЩЕНКО. - Так, я глибоко впевнений, що так. Сьогодні про найглибші переживання, про ставлення один до одного маємо говорити всі – у наших сім’ях, у святкових компаніях, не забуваючи ні про кого, про жодне найсамотніше серце”.
Як відзначив глава держави, “минув складний рік. Пережито багато – піднесення, драми і радощі. Але ми – сильні, і ця добра і тверда сила продовжує наш шлях”.
В.ЮЩЕНКО у привітанні не оминув політики. Він нагадав, що у 2007 році в житті країни відбулися зміни. “Ми обрали новий парламент і значення цього вибору – більше, ніж політика. У наших руках – великий, дійсно життєвий шанс”, - вважає Президент.
За його словами, рік, що минув, “дав багато надій та обіцянок. У році, що приходить, вони повинні стати практичним результатом”.
“Найважливішим для мене було економічне зростання, боротьба з бідністю і, безумовно, соціальні ініціативи, які стосуються майже 35 мільйонів людей. Моя позиція – категорична: вони мають бути і будуть виконані. Ми вивели український корабель з виру, і тепер – час для спокійної і злагодженої роботи”, - підкреслив Президент.
“Я почав зі слів про ставлення один до одного. Прості істини – любов, співпереживання, підтримка. Вони – головні, найважливіші”, - вважає В.ЮЩЕНКО.
За словами Президента, “нам дуже багато належить змінити. І ця зміна полягає в нас самих. В країні повинен з’явитись настрій піднесення. В країні мусить постати культура дбайливого господаря, небайдужого, в якому стані його дім, під’їзд, вулиця. Цей господар – кожен з вас”.