Історичну будівлю, зведену більше століття тому, реконструювали протягом двох років. Своєму другому народженню театр має дякувати російським меценатам...
Історичну будівлю, зведену більше століття тому, реконструювали протягом двох років. Своєму другому народженню театр має дякувати російським меценатам, які вклали в будівництво десять мільйонів євро. Однак, урочистості затьмарило те, що з трьох сотень запрошених російських театральних зірок на відкриття ніхто не приїхав.
Російські театральні зірки на церемонію відкриття в Ялті академічного театру не приїхали. Хоча у Москві полюбляли обурюватися занедбаністю будівлі театру імені Чехова. Рішення про ремонт приймали Президенти Кучма – Путін. Гроші дали російські меценати. Але один з московських театрів зажадав отримати будівлю у власність. Місцева влада погодилась лише на оренду.
В’ячеслав Юткін, голова наглядової ради Національного резервного банку України: «Я думаю, что кто-то в России обиделся, что, например, кому-то принадлежала инициатива, а театр кому-то не подарен. Но решением тех людей, которые вложили деньги в этот театр, чтобы он оставался достоянием, как театральная площадка, а потом перешел в собственность Крыма».
Будівельники максимально зберегли історичний вигляд будівлі і водночас тут все оснащено за останнім словом техніки. З’явилась в театрі офісна частина, концертний зал та музична гостьова. Єдине, чого ніколи не було і не буде тепер, – постійної трупи. Це театр антреприз, з яким пов’язаний ялтинський період самого Чехова.
Олена Рудник, начальник відділу маркетингу театру імені Чехова: «Впервые на сцене этого театра работал МХАТ. В 1900 году они ставили пьесы по произведениям Чехова. И трупы в этом театре никогда не было, Долгое время театр был просто помещением Госфилармонии. Здесь не столько спектакли проходили, сколько концерты».
Десятки російських виконавців і акторів зі світовим ім’ям виступали на цій сцені. Нині ж відкрився театр виставою київського російського театру імені Лесі Українки «Насмішкувате моє щастя» за листами Чехова.
Михайло Резнікович, художній керівник театру Лесі Українки: «Я не знаю, кто еще из русских писателей был так интеллигентен и духовен, как Чехов. Никто из русских писателей не сказал этой грандиозной фразы: «Желание служить общему благу должно стать непременной потребностью души, условием личного счастья».