Створили неофіційний театр "Серце батяра"
У Львові ентузіасти намагаються відродити славетні часи 200-річної давнини. Тоді місто диктувало моду всій Європі – і в одязі, і в мистецтві, і особливо в гуморі.
Все почали відомі львівські гіди брати Радковціви, які стали водити екскурсії у пенсне і з ляскою. Згодом до них приєдналася донька старшого брата Катерина і актори театру «Не журись» пан Дзюньо і пані Мілця з Підзамча. Вони розмовляють львівським гваром, співають фольклорні пісні, розповідають молоді про закони честі і жарти, які панували на вузеньких вулицях, передає ICTV.
Ентузіасти створили неофіційний театр «Серце батяра» і допомагають міській владі проводити фестиваль батяра. Це в перекладі з угорської - хуліган. Так у Львові називали молодих гламурних бешкетників, жарти яких описували навіть європейські газети. За молодих років батярували Іван Франко, Василь Стефаник і Гнат Хоткевич. І якщо ще три роки тому люди в незвичному одязі викликали на вулицях здивування, нині їхній стиль копіює молодь.
Богдан Рибка (пан Дзюньо), актор неофіційного театру «Серце батяра»: «Минулого року було чоловік коло 10, що ми ходили і відображали ту культуру, ту епоху, той стиль. То цього року вже було чоловік 30».