У музеї буде представлено багато культури різних часів, різних верств населення як за соціальним статусом, так і за родом діяльності... Незабаром поповниться ще декількома садибами, кузнею, млином, капличкою, колешнею, мочилою...
У мальовничій місцевості, з-поміж гір Закарпаття, неподалік від відомих містечок Синевир і Межигір’я розташувалося село Колочава. Не пролягає туди популярний туристичний маршрут українців, зате гості з близького зарубіжжя, до якого звідти рукою подати, навідуються чи не щотижня. Адже тут знаходиться музей відомого чеського письменника, який певний час мешкав в Колочаві, Івана Ольбрехта.
Однак можна з певністю стверджувати, що незабаром Колочава стане неодмінним місцем відвідин не лише туристів, але й істориків та етнографів. Тут планують створити 10 музеїв, які б несли в собі пам’ять про історичне минуле колочавського краю, його історію, побут і звичаї. Таку ідею взявся реалізовувати уродженець Колочави Станіслав Михайлович Аржевітін, колишній власник банку «Ажіо» і депутат Нашої України.
14 червня відбулося урочисте відкриття музею-сканзену «Старе село». В Україні уже існують відоміші музеї під відкритим небом – в Пирогово під Києвом і «Шевченків гай» у Львові. Музей у Колочаві може поповнити їхні ряди, водночас ставши музеєм одного села.
Ініціатор створення музею Станіслав Аржевітін і директор музею Василь Малета урочисто оголошують ”Старе село” відкритим |
На урочистому відкритті музею «Старе село» були присутні гості з Києва та Ужгорода і, безперечно, місцеві мешканці. Ініціатор створення музею Станіслав Аржевітін і директор музею Василь Дмитрович Малета перерізали червону стрічку. Все відбувалося як годиться за українським звичаєм – біля воріт гостей зустрічали зі святковим калачем дівчата у національних строях, після чого споруди музею і саму територію освятили священики.
Один з експонатів ”Сарого села” - мадярська жандармерія |
На час відкриття «Старе село» вже має декілька експонатів, створення інших ще потребує як клопіткої роботи щодо спорудження і збору експонатів, так і часу.
«У музеї буде представлено багато культури різних часів, різних верств населення як за соціальним статусом (бідняки, середняки), так і за родом діяльності (вівчарі, лісоруби, шевці). Буде представлено базові професії нашого колочавського регіону – корчмарі, мірошники», - розповідає Станіслав Аржевітін про сканзен «Старе село».
Інтер`єр заможної хати в музеї ”Старе село” |
На території «Старого села» вже є декілька садиб, задекларованих планом музею при вході. Це, зокрема, садиба бідняка з хлівом, заможніша хата з усім необхідним реманентом того часу, та жандармська станція.
У близькому майбутньому музей має поповнитися ще декількома садибами, кузнею, млином, капличкою, колешнею, мочилою, яка знаходитиметься у річці поблизу музею, вузькоколійкою, на якій транспортували ліс, а також амфітеатр, який репрезентуватиме сучасну українську культуру в контексті історії нашого народу.
«Хочемо поєднати в музеї стару історію з новою. Саме з цією метою трошки далі буде збудовано амфітеатр для проведення всеможливих фестивалів, в тому числі й міжнародних», - зазначає ініціатор створення музею.
Вхід до музею-сканзену ”Старе село” |
Василь Дмитрович Малета, директор новоствореного музею «Старе село» завбачливо вважає, що для того, щоб сканзен міг дивувати приїжджих і розповідати їм історію Колочави, потрібно ще попрацювати, поповнивши музей історичними експонатами. Натомість про інший колочавський музей «Стара школа» розповідав багато й зі знанням справи: «Будинок школи збудовано в 1879 році. Селяни Колочави зібрали 200 золотих і купили його в багатого жида Гервольфа. Держава теж допомогла. І так спільно збудували першу державну школу». Музей знаходиться у відреставрованому приміщенні першої австро-угорської школи. Основний клас – радянського періоду, як і шкільний реманент (парти, портрети на стінах та інше приладдя), розповів директор музею «Стара школа».
Зважаючи на присутність у Колочаві уже декількох надзвичайно цікавих і самобутніх музеїв, можна стверджувати, що село перетворюється на місце культурного відпочинку з багатою та цікавою історією, якою може похвалитися не кожен населений пункт. Ініціаторам і людям, причетним до створення музеїв, хочеться побажати натхнення і снаги щодо створення запланованих музеїв.
Станіслав Аржевітін, засновник музею «Стара школа» та «Старе село», люб’язно відповів на декілька запитань УНІАНу.
Але найбільш розширеним буде саме цей музей – «Старе село».
Ви неодноразово розповідали, що хочете створити 10 музеїв у рідному селі. Які з них на черзі?
Щодо подальших планів, то у нас у Колочаві є пам’ятка архітектури XVIIст. Церква Святого Духа. На її території знаходиться багато поховань, у тому числі чеських і мадярських вояків. Це теж треба все зберігати, тому що до нас приїжджає дуже багато людей цих національностей. Зокрема і до тутешнього музею відомого чеського письменника Івана Ольбрехта, який свого часу жив і працював у селі.
У планах також є відкриття жандармерії – чеської, мадярської і радянської –почали роботу вже цього року. Варто показати цей період, тому що всі влади, які приходили сюди, на превеликий жаль, починали саме з цього. Зараз іде пошук різних експонатів. Думаю хорошим має вийти музей «Лінія Арпаду». В Колочаві лінія гір склалася сприятливо для створення так званого котла – мишоловки для радянських військ. Споруди залишилися у хорошому стані, їх треба просто трохи доробити. Лінія Арпаду тягнулася декілька кілометрів, у тому числі по горі Стримбі. Думаю, це буде цікаво.
Найцікавішим, на мою думку, буде музей бункерів групи УПА, групи Штаєра. Гості зможуть жити й відпочивати декілька днів у цьому.
Відомо, що окрім музейної діяльності, Ви займаєтесь і літературною працею…
У планах створення 10 музеїв і 10 книг. У літературі все це чіткіше погруповано за темами – історія, земля, релігія, школа. І далі по періодах – чеський, мадярський, радянський. Потім про бунти, особистості. Ось Микола Шугай у мене вийшов (останній карпатський опришок – Авт.).Євгенія Ковалевська