Ходять чутки, що цього року опинитись на червоній доріжці можна було й без запрошення... Голова жюрі Єжи Штур відчув справжнє дежа вю... Попереду дев’ять днів кінофестивалю і сотня стрічок...
В Оперному театрі Одеси відбулася церемонія відкриття Другого Одеського міжнародного кінофестивалю, що проходить цього року з 15 по 23 липня.
Червона доріжка ОМКФ-2011 зібрала чимало знайомих облич – від культового американського актора Джона Малковича до не менш відомого російського лауреата премії Оскар Микити Міхалкова.
Вишукані смокінги, вечірні та коктейльні сукні, оркестри, коньяк “Шустов” – повний курортний гламур.
А згодом зачитали вітальні телеграми – серед них і телеграму від президента України Віктора Януковича, який “покладає великі надії на майбутнє Одеського кінофестивалю”. Менш лаконічною і більш дотепною виявилась промова корінного одесита Михайла Жванецького, який просто не міг пропустити таке свято:
Віддали належне й самій Одесі, котра минулого зачарувала майже всіх іноземних гостей – голова жюрі польський актор і сценарист, режисер і продюсер Єжи Штур згадував своє перше перебування тут:
Позитивне враження про місто склалось і в американського актора, зірки як комерційних, так і незалежних проектів, Джона Малковича:
- Сьогодні у мене була екскурсія містом – і воно мені надзвичайно сподобалось. Ні, це не просто слова чи спроба полестити одеситам, - запевняє актор. – Чомусь мені найбільше запам’яталися великі червоні мальви, насаджені майже по всьому місту. До того ж, я привіз в Одесу свій найулюбленійший фільм – “Бути Стенлі Кубриком”. Сподіваюсь, що глядачам він сподобається так само сильно, як подобається і мені.
Актор роздавав автографи своїм фанатам, підписуючись кому на своїх фото, кому на папірцях і в зошитах, кому просто на руках. Щоправда, була в діях і словах Малковича деяка змушеність – чи то актор втомився після туру на честь прем’єри “Трансформерів-3”, чи просто йому незвична така спека, але на запитання відповідав наче через силу, а на червоній доріжці посміхався менше, ніж не надто люб’язний Микита Міхалков, котрий не випускав із рук мобільний телефон – може, очікував запрошення ще на який-небудь кінофест?
- Я дійсно ніколи не думав, що отримаю саме такий приз, але для мене це дійсно честь, - розчулився Міхалков. – Я бачу, що у кінофесту є потенціал, тож хочу передати привіт від трохи старшого брата ОМКФ – Московського міжнародного кінофестивалю. Займатись такою справою – організацією кінофестивалю – нелегко, але водночас і приємно.
Сповнена оптимістичних надій і Віторія Тігіпко, президент ОМКФ:
- Мабуть, багато хто з вас був упевнений, що другий Одеський кінофест не відбудеться, - посміхається вона. – Але я рада вітати вас тут – другий Одеський міжнародний кінофестиваль відкриває свої двері. Цього року ми майже вдвоє збільшили свої об’єми, тож тепер на глядачів і гостей чекають аж сто стрічок, які або змусять вас сміятись до сліз, або ж сміятись крізь сльози. Майстер-класи, зустрічі з культовими акторами, режисерами та сценаристами, інтенсив-курс для сценаристів, ретроспективи, серед яких і ретроспектива українського кіно – все це не залишить байдужим жодного глядача.
Ходять чутки, що цього року опинитись на червоній доріжці можна було й без запрошення, а просто купивши vip-абонемент, який коштує... 20 000 гривень. Судячи з того, що, у порівнянні з минулим роком, кількість незнайомих облич зросла мало не втроє, такою можливістю не погребували чимало шукачів слави.
Попереду - дев’ять днів кінофестивалю, сотня стрічок, серед яких світова прем’єра, кілька національних, покази під вікритим небом на Потьомкінських сходах і Ланжеронському узвозі, зустрічі з культовими особистостями кіно і просто чудова неформальна атмосфера. Кажуть, що Одеса – не просто місто, а посмішка Бога. Тож, можливо, саме це і створює позитивний і добродушний настрій майже всіх учасників і гостей кінофестивалю.
Катерина Зінов’єва
Одеса – Київ (Міжнародний Одеський кінофестиваль)
Фото - УНІАН і організаторів ОМКФ